Рішення № 16531504, 20.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2011 р.Справа № 20-6/57-10-1631 За позовом: Національного банку України

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відкритого акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк “Одеса-Банк”

про стягнення 23106581,63 грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Іола”

до відповідачів: 1) Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області

2) Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк”

про зобовязання до вчинення певних дій

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина”

про стягнення 8006764,84 грн.

за участю: прокуратури Одеської області

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від Національного банку України: ОСОБА_2- за довіреністю № 28-17/4256 від 17.08.2009 року;

від „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина”: ОСОБА_1- за довіреністю б/н від 10.08.2010 року;

від ВАТ АКБ “Одеса-Банк”: ОСОБА_3- за довіреністю б/н від 13.09.2010 року;

від ТОВ „Іола”: не зявились;

від Управління Національного банку України в Одеській області: ОСОБА_2- за довіреністю № 28-17/4256 від 17.08.2009 року;

від прокуратури Одеської області: Лянна О.А.- за посвідченням № 184 від 21.10.2010 року.

СУТЬ СПОРУ: Національний банк України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" 23106581,63 грн., з яких: 21750865,48 грн. боргу за кредитом, 1354066,15 грн. нарахованих процентів, 1650,00 грн. - заборгованість за комісійними нарахуваннями.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він набув усіх прав кредитора по відношенню до позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" за кредитом, наданим останньому ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" за договором№131/07 від 21.09.07, у сумі 21750856,48 грн., після введення процедури ліквідації ЗАТ АКБ "Одеса-Банк" постановою Правління НБУ №420 від 22.07.09 та внаслідок уступки вимоги (договір застави майнових прав №68 від 08.10.08, укладений між НБУ і ЗАТ АКБ "Одеса-Банк"), та вказував на невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії№131/07 від 21.09.07.

Під час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" звернулося до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області та Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" про: 1) зобовязання Національного банку України в особі Управління НБУ в Одеській області прийняти виконання ТОВ Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" за договором про надання кредиту №131/07 від 21.09.07 від третьої особи ТОВ "Іола" в сумі 5425000 грн. та від ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" в сумі 16345000,00 грн.; 2) зобовязання НБУ в особі Управління Національного банку України в Одеській області зменшити заборгованість ТОВ за договором кредиту №131/07 від 21.09.07 на суму 21770000 грн. внаслідок переходу до НБУ в особі Управління Національного банку України в Одеській області права вимоги до АКБ "Одеса-Банк" за договорами банківського вкладу №69-Д від 19.03.08, №66-Д від 13.03.08; 3)зобовязання ліквідатора АКБ "Одеса-Банк" внести зміни до реєстру вимог кредиторів в частині заміни кредитора ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" в сумі 16345000 грн. за договором банківського вкладу №66-Д від 13.03.08 та кредитора ТОВ "Іола" в сумі 5425000 грн. за договором банківського вкладу №69-Д від 19.03.08 на кредитора Національний банк України в особі Управління НБУ в Одеській області.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що відповідно до статті 27 Закону України "Про заставу" до Національного банку України перейшли права заставодержателя відносно заставодавців (ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" та ТОВ "ІОЛА") за відповідними договорами застави майнових прав на банківські вклади. За твердженням ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина", згідно з приписами статті 528 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України "Про заставу", Нацбанк повинен прийняти виконання зобовязань за кредитним договором у вигляді запропонованого ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" зарахування в погашення кредитної заборгованості банківських вкладів боржника і ТОВ "Іола" в АКБ "Одеса-Банк".

Крім того, 15.06.2010р. Відкрите акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" вступило до справи в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, звернувшись з позовом до ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" про стягнення з нього 8 006 764,84 грн. При цьому банк вказував на те, що з моменту відкликання банківської ліцензії та введення процедури ліквідації (з 23.07.09) відповідно до статті 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність" настав строк виконання ним зобовязань перед НБУ за договором №67 від 08.10.08. До Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України та пунктів 4.1, 4.2 договору застави перейшло право вимоги до ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" лише в сумі 15 129 010,27 грн., у т.ч. 14 550 000 грн. боргу за кредитом, а ВАТ АКБ "Одеса-Банк" має право вимагати від ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" погашення заборгованості за кредитним договором №131/07 від 21.09.07 у сумі 8006764,84 грн.

2.08.2010р. прокуратура Одеської області повідомила про вступ у справу в порядку ст.29 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.08.2010р. позов Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" про стягнення 23106581,63 грн. задоволено у повному обсязі: стягнуто з відповідача на користь позивача 21750865,48 грн. боргу за кредитом, 1354066,15 грн. процентної заборгованості та 1650,00 комісійних. В задоволенні зустрічного позову та позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2010р. перевірене рішення господарського суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову Національного банку України до ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина", а також у задоволенні зустрічного позову та позову ВАТ "АКБ "Одеса-Банк" до ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2011 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2010 року та рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2010 року у справі №6/57-10-1631 скасовано, справу №6/57-10-1631 скеровано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Враховуючи, що згідно Протоколу розподілу справи між суддями від 04.04.2011 року, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу, справу № 6/57-10-1631 призначено судді господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М., ухвалою суду від 7.04.2011р. справу прийнято до свого провадження.

При новому розгляді справи позивач за первісним позовом заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" у наданих до суду поясненнях (т.3 а.с.18-23) проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не дотримано процедуру звернення стягнення на предмет застави відповідно до ст.23 Закону України „Про заставу” та ст.ст.24, 32 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

Позивач по зустрічному позову ТОВ „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина” у судовому засіданні 20.06.2011р. на вимогах, що містяться у зустрічному позову, не наполягав, проте відповідну заяву про відмову від позову в порядку ст.78 ГПК України не надав.

Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - Відкрите акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" заявлені вимоги підтримало у повному обсязі.

Представник прокуратури первісний позов підтримав, у задоволенні зустрічного позову та позову третьої особи просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справи докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Як свідчать матеріали справи, 21.09.07 між АКБ "Одеса-Банк" (в подальшому реорганізований в ЗАТ "АКБ "Одеса-Банк", а згодом в ВАТ "АКБ "Одеса-Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" був укладений договір про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №131/07 з додатковими угодами №№1-5, за умовами якого відповідачу був наданий кредит в загальній сумі 21750865,48 грн. зі строком погашення 21.09.10р (ліміт кредитування 22000000 грн.).

Згідно з додатковою угодою №5 від 01.09.10 виконання ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" зобовязань за кредитним договором №131/07 забезпечується договором застави майнових прав на депозит відповідача №131/07-Д3 від 14.04.08 в сумі 16345000 грн., депозит банківського вкладу №69-Д від 19.03.08 ТОВ "Іола" в сумі 5425000 грн.

ЗАТ "АКБ "Одеса-Банк" і ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" 14.04.08 уклали договір застави №131/07-Д3 майнових прав за договором банківського вкладу товариства, а 01.09.08 додаткову угоду №1, на підставі яких в заставу банку товариство передало право вимоги за договором банківського вкладу №66-Д від 13.03.08 на суму не менше 16345000 грн. ЗАТ "АКБ "Одеса-Банк" 01.09.08 уклав з ТОВ "Іола" і ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" договір застави майнових прав №131/07-Д4, за умовами якого ТОВ "Іола" передало в заставу банку право вимоги за договором банківського вкладу №69-Д від 19.03.08 на суму 5425000 грн. в забезпечення виконання відповідачем зобовязань за договором №131/07 з додатковими угодами на суму 22000000 грн.

В подальшому, 08.10.08 між Національним банком України і ЗАТ "АКБ "Одеса-Банк" було укладено кредитний договір №67 (т.1 а.с.24-28), за умовами якого банк отримав від Національного банку України 14550000 грн. кредит рефінансування на строк до 02.10.09, заставивши при цьому майнові права на загальну суму 21750865,48 грн. за договором про надання кредиту №131/07 та усіма додатковими угодами до нього, укладеним з ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина", у сумі кредиту переданого в заставу 21750865,48 грн. на строк до 21.09.10 з нарахуванням процентів до 02.10.09 у сумі 4771898,21 грн.

На виконання пункту 1.2. кредитного договору №67 між Національним банком України - заставодержателем, ЗАТ "АКБ "Одеса-Банк" - заставодавцем, ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" - боржником та ТОВ "Іола" - майновим поручителем 08.10.08 був укладений договір застави майнових прав №68 (т.1 а.с.16-23), згідно з яким предметом застави є майнові права за договором №131/07 від 21.09.07 з додатковими угодами до нього, сума вимог, що передається в заставу - 21750865,48 грн. Відповідно до пункту 1.4 надана банком застава забезпечує виконання ним вимог НБУ за кредитом рефінансування, наданим за кредитним договором №67 від 08.10.08.

Згідно з пунктом 3.1.3 договору застави №68 у разі прострочення виконання зобовязань за кредитним договором та відсутності коштів на кореспондентському рахунку банка заставодержатель має право задовольнити грошові вимоги, за якими настав строк погашення, шляхом реалізації заставлених майнових прав (шляхом отримання права вимоги на заставлені майнові права)згідно статті 73 Закону України "Про Національний банк України" та умовами договору та/або в інший встановлений чинним законодавством спосіб.

Пунктом 3.1.4 договору №68 до прав НБУ як заставодержателя віднесено також право звертати стягнення на предмет застави (отримання вимоги, що випливає із заставленого права) і реалізовувати заставлені майнові права і задовольнити за їх рахунок свої грошові вимоги за кредитним договором в повному обсязі до настання терміну виконання заставодавцем зобовязань у разі неповернення заставодавцем заборгованості за кредитом, процентів за користування ним та пені в разі їх дострокового витребування заставодержателем.

Згідно з п.3.2.1 договору №68 у разі реалізації майнових прав (отримання права вимоги) у зв'язку з невиконанням заставодавцем забезпеченого заставою зобовязання за кредитним договором повернути Заставодавцю суму, що перевищує розмір забезпечених цим договором вимог Заставодержателя.

У Розділі 4 договору застави №68 майнових прав від 08.10.2008р. сторонами визначений порядок звернення стягнення та реалізації майнових прав шляхом уступки вимоги. Так, пунктами 4.1, 4.2 цього договору передбачено, що заставодавець уступає заставодержателю право вимоги до ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина", що випливає із договору про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №131/07 від 21.09.07 і всіма додатковими угодами до нього на суму 21750865,48 грн. за процентами та іншими видами платежів, що підлягають сплаті на підставі цих кредитних договорів. У частині уступки права вимоги цей договір укладено з відкладальною умовою відповідно до статті 212 ЦК України. Права вимоги переходять до заставодержателя наступного дня після настання строку виконання зобовязань за кредитним договором, якщо вони не будуть виконані повністю або частково, або після настання випадку, передбаченого пунктом 3.1.4 цього договору.

Згідно з п.4.3 договору №68 Заставодержатель має право на звернення стягнення та реалізацію предмета застави згідно з умовами договору застави, якщо в Боржника немає коштів на погашення заборгованості за договором про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №131/07 від 21.09.2007р.

Згідно з п.4.5 договору №68 Боржник зобовязується здійснювати сплату заборгованості за кредитним договором Заставодержателю у разі переходу права вимоги до Заставодержателя.

На виконання договору №67 ВАТ "АКБ "Одеса-Банк" одержав кредит рефінансування у сумі 14550000 грн. Постановою Правління НБУ №420 від 22.07.09 з 23.07.09 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ВАТ "АКБ "Одеса-Банк" - позичальника за договором №67 від 08.10.08 (боржника Національного банку України).

За приписами статті 572, 576 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Предметом застави може бути будь-яке майно, зокрема майнові права, якщо вони можуть бути відчужені заставодавцем і на них може бути звернене стягнення. Приписами статті 589 Цивільного кодексу України унормовані правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою. Так, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до приписів статті 590 названого Кодексу звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом; у разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. Правовідносини застави аналогічним чином врегульовані у Законі України "Про заставу".

Між тим, підстави заміни кредитора у зобов'язанні унормовані статтею 512 Цивільного кодексу України, згідно з якою кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом; кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). При цьому, законом передбачена можливість передачі права вимоги кредитора в рамках цивільно-правових договорів, а також використання майнових прав як забезпечення виконання зобов'язань.

Відповідно до приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, в разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора і новий кредитор отримує право вимагати виплати в розмірі, що існував на момент підписання договору цесії або переходу до нього прав кредитора іншим чином.

З матеріалів справи вбачається, що порядок звернення стягнення та реалізації майнових прав шляхом уступки вимоги сторонами визначений у Розділі 4 договору застави №68 майнових прав від 08.10.08. Так, пунктами 4.1, 4.2 цього договору передбачено, що заставодавець уступає заставодержателю право вимоги до ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина", що випливає із договору про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №131/07 від 21.09.07 і всіма додатковими угодами до нього на суму 21750865,48 грн. за процентами та іншими видами платежів, що підлягають сплаті на підставі цих кредитних договорів; у частині уступки права вимоги цей договір укладено з відкладальною умовою відповідно до статті 212 ЦК України. Права вимоги переходять до заставодержателя наступного дня після настання строку виконання зобовязань за кредитним договором, якщо вони не будуть виконані повністю або частково, або після настання випадку, передбаченого пунктом 3.1.4 цього договору.

Згідно з п.4.5 договору №68 Боржник зобовязується здійснювати сплату заборгованості за кредитним договором Заставодержателю у разі переходу права вимоги до Заставодержателя.

Як встановлено судом, на виконання договору №67 ВАТ "АКБ "Одеса-Банк" одержав кредит рефінансування у сумі 14550000 грн.

Постановою Правління НБУ №420 від 22.07.2009р. з 23.07.2009р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ВАТ “АКБ “Одеса-Банк” позичальника за договором №67 від 08.10.2008р., боржника Національного банку України.

Згідно з положеннями п.3 ч.1 ст.91 ЗУ „Про банки і банківську діяльність”, з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Таким чином, суд доходить висновку, що з 23.07.2009р. строк повернення кредиту рефінансування за договором №67 для Позичальника ВАТ „АКБ „Одеса-Банк” настав. Враховуючи неповернення останнім кредиту за договором №67, до позивача у справі - Національного банку України, відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору застави майнових прав, з 23.07.2009р. перейшли права кредитора у зобовязальних відносинах з ТОВ „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина” за договором №131/07 від 21.09.2007р. та додатковими угодами до нього.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає обовязок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Строк виконання зобовязання за договором про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №131/07 від 21.09.07р. є на момент розгляду справи таким, що настав.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості за договором про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №131/07 від 21.09.07р., включаючи основний борг, проценти та комісію, відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши вищевказані пункти договору №68 від 8.10.2008р. (п.4.1, 4.2, 4.5), а також законодавство, що регулює зазначені правовідносини (ст.512-514, 1046-1049 ЦК України), суд вважає вимоги позивача Національного Банку України про стягнення заборгованості по договору про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №131/07 від 21.09.07р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача про те, що позивачем не дотримано процедуру звернення стягнення на предмет застави відповідно до ст.23 Закону України „Про заставу” та ст.ст.24, 32 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, судом до уваги не приймається, оскільки позивачем заявлені вимоги не виходячи з факту самостійної реалізації предмета застави, а виходячи з переходу до нього прав первісного кредитора внаслідок уступки права вимоги, яка безпосередньо передбачена у належній формі у п.4.1, 4.2 договору №68 від 8.10.2008р.

Що стосується вимог зустрічного позову, суд вказує наступне.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як свідчить зустрічна позовна заява, в її обґрунтування позивач по зустрічному позову посилається на вимоги ст.528 ЦК України щодо обовязку кредитора прийняте виконання, запропоноване за боржника іншою особою, а також ст.27 Закону України „Про заставу”, яка вказує, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи, а також у випадку уступки заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі.

Проте, відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Тобто законом, а також Договором застави закріплено право Національного банку одержати задоволення з вартості заставленого майна, в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання, а не є його обов'язком.

Враховуючи, що судом встановлено, що до нового кредитора НБУ перейшли права первісного кредитора про договору кредиту від 21.09.2007р., належним виконанням зобовязання є, відповідно до ст.1054, 1049 ЦК України, саме повернення кредитних коштів.

Крім того, позовні вимоги про зобовязання ліквідатора внести зміни до реєстру вимог кредиторів, по-перше, не обґрунтовані посиланням на норми чинного законодавства, а по-друге, не відповідають способам захисту, встановленим ст.16 ЦК України.

З урахуванням викладеного, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити у повному обсязі.

Проаналізувавши позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами ВАТ „АКБ „Одеса-Банк”, суд зазначає наступне.

Як вбачається із змісту договору застави №68 майнових прав від 08.10.08р., пунктами 4.1, 4.2 цього договору передбачено, що заставодавець уступає заставодержателю право вимоги до ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина", що випливає із договору про надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії №131/07 від 21.09.07 і всіма додатковими угодами до нього на суму 21750865,48 грн. за процентами та іншими видами платежів, що підлягають сплаті на підставі цих кредитних договорів.

Як було вище встановлено судом, у зв'язку неповернення ВАТ „АКБ „Одеса-Банк” кредиту за договором №67, до первісного позивача у справі - Національного банку України, відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору застави майнових прав, з 23.07.2009р. перейшли права кредитора у зобовязальних відносинах з ТОВ „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина” за договором №131/07 від 21.09.2007р. та додатковими угодами до нього.

Згідно з п.4.5 договору №68 Боржник зобовязується здійснювати сплату заборгованості за кредитним договором Заставодержателю у разі переходу права вимоги до Заставодержателя.

Більш того, згідно з п.3.2.1 договору №68 Заставодержатель зобовязується у разі реалізації майнових прав (отримання права вимоги) у зв'язку з невиконанням заставодавцем забезпеченого заставою зобовязання за кредитним договором повернути Заставодавцю суму, що перевищує розмір забезпечених цим договором вимог заставодержателя.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність у третьої особи матеріального права на отримання від боржника (ТОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина") різниці між сумою одержаного кредиту рефінансування (з нарахованими процентами) та сумою заборгованості за договором від 21.09.2007р.

З урахуванням викладеного, у позові ВАТ „АКБ „Одеса-Банк” слід також відмовити.

Судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ст.ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.26, 44 ,49,60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий Дім „Сонячна долина” (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, код 32067506) на користь Національного банку України (01601, м.Київ, ул.Інститутська, 9, код 00032106) 21750865 /двадцять один мільйон сімсот пятдесят тисяч вісімсот шістдесят пять/ грн. 48 коп. боргу по кредиту, 1354066 /один мільйон триста пятдесят чотири тисячі шістдесят шість/ грн. 15 коп. заборгованості по процентам та 1650 /одну тисячу шістсот пятдесят/ грн. заборгованості за комісійними нарахуваннями.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий Дім „Сонячна долина” (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, код 32067506) до Державного бюджету України

- на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22090200, символ звітності банку 095 - держмито в сумі 25 500 /двадцять пять тисяч пятсот / грн. 00 коп.

- на користь Державного бюджету України на п/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 /двісті тридцять шість / грн. 00 коп.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

5. В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, відмовити

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 25.06.2011р.