Рішення № 16531448, 20.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2011 р.Справа № 26/17-1569-2011 Господарський суд Одеської області у складі : судді Никифорчука М.І.

при секретареві Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №6 від 11.01.2011р.;

Від відповідача: не зявився;

( представник відповідача в засідання суду не зявився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Закритого акціонерного товариства «Автомобільна компанія Ісузу, Україна»;

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „Трак-Авторитет-Одеса”;

про стягнення 231157 грн. 84 коп., -

у с т а н о в и в :

ЗАТ «Автомобільна компанія Ісузу, Україна» ( далі Позивач) звернулось до ТОВ „Трак-Авторитет-Одеса” (далі Відповідач) із позовом про стягнення 231157 грн. 84 коп. посилаючись на наступне.

Відповідно до Дилерського договору № 7/10 від 11.01.2010р., відповідач повинен був здійснити доплату у сумі 200 000 грн. 00 коп. у строк до 02.01.2011р. за транспортний засіб ISUZU NQR 71Р (Кузов № Р87102817) шасі, у кількості 1 шт., загальна ціна якого становить 228 000 грн. 00 коп., що був відвантажений Позивачем 02.12.2010р. згідно рахунку-фактури ИС-0001087 від 07.10.2010р. та видатковій накладній ИС-0001172 від 02.12.2010р.

Намагаючись вирішити питання про повернення Відповідачем заборгованості, 31 січня 2011 року Позивач відправив Відповідачу лист-вимогу № ДП-1849 стосовно сплати простроченої заборгованості.

25 лютого 2011 року Позивач повторно відправив Відповідачу Претензію № 39 про порушення виконання грошових зобов'язань та сплату штрафу.

03 березня 2011 року Відповідач надав офіційну відповідь про те, що не може сплатити свою заборгованість на даний час, але має намір відновити сплату заборгованості з серпня 2011 року. Як зазначає позивач у позові, в умовах дуже скрутного фінансового становища Позивача ця пропозиція Відповідача не є прийнятною для Позивача, тим більш, що на сьогоднішній час борг Позивача становить 200 000 грн.

Відповідач не здійснив жодних дій щодо ліквідації своєї заборгованості. У звязку з наведеним Позивачем 10 березня 2011 року була направлена Відповідачеві Відповідь на його офіційну відповідь від 03 березня 2011 року про не прийняття запропонованого Відповідачем графіку погашення заборгованості та вимогу погашення простроченої заборгованості у найкоротший термін, але до цього часу Відповідач не сплатив навіть частково суму своєї заборгованості.

Згідно з п. 5.2.7. Дилерського договору № 7/10 від 11.01.2010р., якщо платіж не здійснений протягом погодженого терміну після поставки Продукції, Дилер (Відповідач) зобов'язаний сплатити Дистриб'ютору (Позивачу) штраф в розмірі 0,15 % від ціни Транспортного Засобу за кожний день, у який не було проведено оплату, починаючі з дня, наступного за датою платежу, зазначеної в рахунку-фактурі і закінчуючи датою фактичного здійснення платежу. Враховуючи вище наведене, сума штрафу становить 22 914 грн. 00 коп.

Як зазначає позивач у позові, таким чином, загальна сума боргу Відповідача становить наступні суми : сума основного боргу складає 200 000 грн. 00 коп., сума штрафу в розмірі 0,15 % від ціни Транспортного Засобу за кожний день в порядку п.5.2.7 Договору становить 22 914 грн. 00 коп. Отже, сума боргу та штрафу відповідача разом складає: 222 914 грн. 00 коп.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно п. 1 ст. 229 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України Відповідач на вимогу Позивача зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних з простроченої суми за період прострочення.

Відповідно до приведеного Позивачем розрахунку інфляційного збільшення заборгованості та 3% річних в порядку ч.2 ст. 625 ЦК України складає : індекс інфляції в розмірі - 6 600 грн. 00 коп. та 3 % річних з простроченої суми у розмірі 1643 грн. 84 коп.

На підстав викладеного позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказані суми.

Відповідач в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, тому господарський суд розглядає справу згідно правил ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами,

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини повністю підтверджуються вищеприведеними доказами, які не викликають у суду сумніву..

Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум стягнення господарський суд приймає його до уваги та вважає правильним.

Дотеперішнього часу відповідачем борг не погашений, що є порушенням приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Зворотнього відповідачем в порядку ст.33 ГПК України не доведено.

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними наявними у справі вищевказаними доказами і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Згідно вимог ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32,33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В и р і ш и в :

Позов Закритого акціонерного товариства «Автомобільна компанія Ісузу, Україна» - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак-Авторитет-Одеса» (67663, Україна, Одеська область, Біляївський район, сільрада Усатівка, Ленінградське шосе, буд.27, Код ЄДРПОУ 33176796, р/р 260010135304 у AT „Сбербанк Росії" МФО 320627; п/р 26002041246701 в АКІБ «УКРСИББАНК»м. Харків, МФО 351005 ) на користь Закритого акціонерного товариства «Автомобільна компанія Ісузу, Україна»(04080, м. Київ, вул.Новокостянтинівська, 8, Код ЄДРПОУ 34539354, п/р 26005006187000 у ПАТ "КІБ Креді Агріколь", МФО 300379) - суму заборгованості в розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн., інфляційних в розмірі 6600 (шість тисяч шістсот) грн., штраф в порядку п.5.2.7 Договору у розмірі - 22 914 (двадцять дві тисячі девятсот чотирнадцять) грн., 3 % річних з простроченої суми у розмірі 1643 (одна тисяча шістсот сорок три) грн. 84 коп., державного мита в сумі - 2311 (дві тисячі триста одинадцять) грн. 58 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Никифорчук М.І.

Повне рішення складено 25.06.2011 р.