Рішення № 16531170, 14.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р.Справа № 15/17-1752-2011 Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

При секретарі А.Д. Діасамідзе

За участю представників:

від позивача Петрова А.І.,

від відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк” в особі Одеської обласної дирекції банку до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 10109,98 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк” в особі Одеської обласної дирекції банку звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 10109,98 грн., в т.ч.: простроченої заборгованості за кредитом в сумі 8403,91 грн., комісії за ведення рахунку в сумі 25,00 грн. та пені в сумі 1681,07 грн., посилаючись на наступне.

16.07.2008 р. між ВАТ АБ „Укргазбанк” в особі Одеської філії та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір про овердрафтне обслуговування № 07-08/О, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит в формі встановлення ліміту овердрафту на загальну суму 20 000,00 грн. строком по 15.07.2009 року зі сплатою 20 % річних за користування кредитними коштами.

Змінами та доповненнями до договору від 05.01.2009 р. процентна ставка за користування овердрафтом встановлена в розмірі 30%.

Як вказує позивач, відповідно до умов зазначеного кредитного договору відповідач зобов'язався забезпечити повернення отриманих кредитних коштів і сплату нарахованих процентів та комісій у порядку та терміни, встановлені кредитним договором.

Так, відповідно до п. 1.4.4 кредитного договору відповідач зобов'язався щомісячно, один раз на місяць, в останній банківський день кожного місяця, а також в день закінчення строку овердрафту, в день дострокового погашення заборгованості за овердрафтом, або в день дострокового розірвання цього договору, сплачувати проценти за користування кредитом, на рахунок НОМЕР_2 в Одеській філії ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 328759.

Крім того, відповідно до п. 3.3.3 кредитного договору у разі непогашення овердрафту в строк, визначений в п. 1.3.1. договору, відповідач зобовязаний сплачувати проценти за користування простроченим овердрафтом, виходячи з процентної ставки, встановленої п. 1.4.2. договору, а саме 21% річних.

Як зазначає позивач, факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою про середньозважені залишки та обороти по рахунку з 15.07.2008 р. по 31.07.2008 р. та розрахунком заборгованості відповідача за договором про овердрафтне обслуговування.

Проте, за ствердженнями позивача, відповідач умови кредитного договору порушив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка за розрахунками позивача станом на 19.04.2011 р. складає 10109,98 грн., у т.ч.: прострочена заборгованість за кредитом - 8 403,91 грн., комісія за ведення рахунку - 25,00 грн. До того ж з огляду на несвоєчасне погашення відповідачем кредиту позивачем згідно п. 5.3. кредитного договору нараховано відповідачу пеню в розмірі 1 681,07 грн.

Крім того, позивач зазначає, що 07.04.2011р. він звернувся до відповідача з письмовою вимогою № 53-197/05/0323-013 про необхідність погашення кредитної заборгованості, однак відповідачем у встановлений строк зобов'язання за кредитним договором виконані не були.

До того ж позивач вказує, що Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк” є правонаступником Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк”, що підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк” у новій редакції, який зареєстрований Державним реєстратором Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2011 р. порушено провадження по справі № 15/17-1752-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не зявився, хоча про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином. У звязку з зазначеним справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

16 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком „Укргазбанк” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір про овердрафтне обслуговування № 07-08/О, згідно п. 1.1 якого у випадку виникнення у позичальника потреби здійснення платежів понад залишок коштів на поточному рахунку НОМЕР_2 в Одеській філії ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 328759, Банк надає позичальнику кредитні кошти (овердрафт) в сумі 20000,00 грн. на поповнення обігових коштів, в межах суми ліміту овердрафту шляхом дебетування поточного рахунку.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору розрахунок ліміту здійснюється Банком самостійно, відповідно до внутрішніх нормативів та процедур Банку. Починаючи з 16 липня 2008 року по 13 серпня 2008 року ліміт овердрафту, в межах якого позичальник має право здійснювати видаткові операції зі свого поточного рахунку, визначеного в п. 1.1 договору, понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 20000,00 грн. Починаючи з 13 серпня 2008 року ліміт овердрафту встановлюється щомісячно додаткової угодою до цього договору у порядку та на умовах, визначених п. 3.2.1 цього договору.

Згідно п. 1.3.1 договору строк користування овердрафтом по 15 липня 2009 р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення овердрафту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу ІV цього договору.

Датою надання кредитних коштів у формі овердрафту вважається день виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника після закінчення операційного дня (п. 1.3.2. договору).

Датою погашення (часткового погашення) наданих коштів у формі овердрафту вважається день, коли на поточному рахунку позичальника (або на інших рахунках, на яких згідно з нормами чинного законодавства може враховуватись заборгованість за овердрафтом) відсутнє дебетове сальдо на початок операційного дня (п. 1.3.3 договору). Погашення заборгованості за овердрафтом здійснюється автоматично, за рахунок грошових надходжень на поточний рахунок позичальника (п.1.3.4 договору).

У відповідності з п. 1.4 договору платою за овердрафт є проценти та комісії. При цьому згідно п. 1.4.1 договору проценти за користування овердрафтом в межах терміну, визначеного в п.1.3.1 договору встановлюється в розмірі 20% річних.

Нарахування процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами у формі овердрафту враховується перший і не враховується останній день користування кредитними коштами. При цьому проценти нараховуються на суму зобовязань позичальника (під сумою зобовязань розуміється сума залишку на рахунку заборгованості по овердрафту наприкінці кожного дня) пропорційно кількості днів, протягом яких це зобовязання враховувалося банком на рахунку заборгованості позичальника по овердрафту.

В п. 1.4.4 договору сторонами обумовлений строк сплати процентів щомісячно, в останній день кожного місяця, а також в день закінчення строку користування овердрафтом, в день дострокового погашення заборгованості по овердрафту, або в день дострокового розірвання цього договору. Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником на рахунок НОМЕР_2 в Одеській філії ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 328759.

Також згідно п. 1.4.5 договору позичальник сплачує Банку комісію за ведення рахунку щомісячну комісію, виходячи із ставки 0,5% від встановленого на перший період ліміту овердрафту згідно з п. 1.2 цього договору та лімітів овердрафту, що встановлюватимуться позичальнику у наступних розрахункових періодах згідно з п. 3.2.1 цього договору.

05.01.2009 р. сторонами були внесені зміни та доповнення до договору № 07-08/О від 16.07.2008 р., згідно яких процентна ставка за користування овердрафтом була встановлена в розмірі 30% (нова редакція п. 1.4.1 договору), а у випадку порушення строків повернення кредитних коштів у формі овердафту, встановленого в п. 1.3.1 договору, застосовується підвищена процента ставка у розмірі 31% річних.

В силу частини 1 статті 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність” відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банківський кредит - будь-яке зобовязання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Укладений між позивачем та відповідачем за своєю суттю є кредитним договором, що в свою чергу є підставою для виникнення у сторін за цим договором зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, згідно умов договору № 07-08/О від 16.07.2008 р. Банк зобов'язався надати відповідачу кредит в формі встановлення ліміту овердрафту на загальну суму 20000,00 грн. на строк по 15 липня 2009 року, а відповідач у відповідності з п. 3.3.1 договору зобов'язався забезпечити повернення отриманих кредитних коштів і сплату нарахованих процентів та комісій у порядку та терміни, встановлені кредитним договором.

Як вказує позивач та встановлено судом, банком були виконанні зобов'язання за вказаним договором, а саме відповідачу були надані обумовлені кредитні кошти. Так, факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою про середньозважені залишки та обороти по рахунку з 15.07.2008 р. по 31.07.2008 р. та розрахунком заборгованості відповідача за договором про овердрафтне обслуговування.

За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Однак, як зясовано судом та не спростовано відповідачем, відповідач в порушення умов договору не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості по кредиту та сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 19.04.2011 р. згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості склала 10109,98 грн., у т.ч.: прострочена заборгованість за кредитом - 8 403,91 грн., комісія за ведення рахунку згідно п. 1.4.5 договору в сумі 25,00 грн. Вищенаведене свідчить про порушення відповідачем прийнятих на себе зобовязань.

Так, відмовою повернути отримані кредитні кошти за вищевказаним кредитним договором та сплатити нараховані проценти за користування кредитним коштами відповідач порушив умови цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. В свою чергу вказані обставини є підставою для стягнення суми заборгованості у судовому порядку. Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Разом з тим частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 5.3 договору № 07-08/О від 16.07.2008 р про овердрафтне обслуговування, за порушення строків повернення кредитних коштів, наданих Банком позичальнику на умовах цього договору та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та комісій, позичальник зобовязаний сплатити Банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобовязань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

Відповідно до положень частини 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

При цьому згідно п. 3.3.8 договору № 07-08/О від 16.07.2008 р. відповідач зобовязався сплатити позивачу штрафні санкції (у разі їх виникнення) згідно п. 5.3- 5.5 цього договору

Враховуючи те, що відповідачем не були належним чином виконані зобовязання за вказаним договором № 07-08/О від 16.07.2008 р. щодо повернення позивачу отриманих кредитних коштів та сплати процентів за користування цими коштами, суд вважає, що позивачем правомірно нарахована відповідачу пеня в розмірі 1681,07 грн. за період з 19.04.2010 р. по 14.12.2010 р.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розмір суми заборгованості та відсутність порушень умов договору з боку відповідача як позичальника не спростовано відповідачем. Адже частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо, обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним договором № 07-08/О від 16.07.2008 р. складає 10109,98 грн. (8403,91 грн. заборгованості по кредиту + 25,00 грн. комісії за ведення рахунку + 1681,07 грн. нарахованої пені).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обовязку в натурі.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги ПАТ АБ „Укргазбанк” в особі Одеської обласної дирекції (правонаступник ВАТ АБ „Укргазбанк”) про стягнення з відповідача заборгованості за договором про овердрафтне обслуговування № 07-08/О від 16.07.2008 р. в розмірі 10109,98 грн. цілком обґрунтовані та відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, у звязку з чим підлягають задоволенню.

У звязку з тим, що спір виник внаслідок невиконання договірних зобовязань відповідачем, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк” в особі Одеської обласної дирекції банку до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 10109,98 грн. задовольнити у повному обсязі.

2.СТЯГНУТИ з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, гурт.; ідент. код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість в сумі 10109/десять тисяч сто девять/грн. 98 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 102/сто дві/грн. 00 коп.; витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Петров В.С.

Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2011 р.