Рішення № 16531154, 20.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2011 р.Справа № 29/17-1544-2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Балакком” до фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 43476,91 грн.

Суддя Аленін О.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - довіреність;

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Балакком” звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 43476,91 грн., яка складається з основного боргу в сумі 39121,40 грн., пені в розмірі 2497,51грн, індексу інфляції в сумі 1369,25грн. та 3% річних в розмірі 488,75грн.

Відповідач у засідання суду не зявився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, яке було повернуто з відміткою, за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження фізичної особи підприємця ОСОБА_1 є саме та адреса, яка вказана у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Положеннями ст. 64 ГПК України зазначено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

01.01.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою „Балакком” та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір поставки №3/01-10 (далі договір).

Згідно п.1.1 договору позивач передає відповідачу товар відповідно до наданого відповідачем замовлення, а відповідач своєчасно приймає та проводить розрахунок за отриманий товар.

Поставка товару за договором здійснюється окремими партіями (п.1.2 договору).

Відповідно п.3.2. договору умови поставки та порядок транспортування кожної партії товару визначається за домовленістю сторін. Датою поставки кожної партії товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на товар, що підтверджує факт отримання товару відповідачем.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 51881,66грн., що підтверджується видатковими накладними №ОDБM0000682 від 19.05.2010, №ОDБM0001221 від 12.07.2010р., №ОDБM0001244 від 15.07.2010р., №ОDБM0001284 від 20.07.2010р., №ОDБM0001479 від 12.08.2010р., №ОД000001616 від 30.08.2010р., №ОDБM0001864 від 23.09.2010р., №ОDБM0001986 від 06.10.2010р.

Розрахунок за отриманий від позивача товар здійснюється відповідачем в національній валюті України, будь - яким зручним для сторін способом, не забороненим чинним законодавством України (п.5.1 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що покупець оплачує вартість товару за договором на умовах відстрочення платежу на чотирнадцять календарних днів з дня отримання продукції відповідачем.

Проте, відповідач свої зобовязання по договору належним чином та в повному обсязі не виконав, в звязку з чим у нього утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 39121,40грн.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №3/01-10 від 01.01.2010р. складає 39121,40грн.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( неналежне виконання).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору відповідно до чинного законодавства України. Сторона, яка не виконує свої зобовязання за договором повинна компенсувати іншій стороні всі збитки, що виникли у результаті не виконання умов договору.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно п. 6.2 договору, за несвоєчасний розрахунок за отриманий товар відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.

Оскільки відповідач свої зобовязання за договором не виконав, заборгованість не сплатив, позивачем нараховано індекс інфляції в розмірі 1369,25грн., 3% річних в сумі 488,75грн., та пеня в розмірі 2497,51грн.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню заборгованості в сумі 43476,91 грн., яка складається з основного боргу в сумі 39121,40 грн., пені в розмірі 2497,51грн, індексу інфляції в сумі 1369,25грн. та 3% річних в розмірі 488,75грн.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю .

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Балакком” (58023, м. Чернівці, вул.. Комунальників, 4Б; код 30501814) 39121,40грн. основного боргу, 488,75грн. 3% річних, 1369,25 індексу інфляції, 2497,51грн. пені., державне мито в сумі 434,77 грн. та 236, 00 грн. за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.06.2011р.

Суддя Аленін О.Ю.