Рішення № 16530971, 23.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.11                                                                                           Справа№ 5015/2507/11

Господарський суд Львівської області у складі:

Суддя Костів Т.С.

При секретарі Щигельській О.І.

За участю представників:

від позивача –Козак В.-Р.В.

від відповідача –Чирик А.І.

Розглянув матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Магік”, м. Львів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс”, м. Львів

про стягнення 83023,44 грн.

Суть спору: позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю “Магік”, м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс”, м. Львів про стягнення 83023,44 грн., з яких 77592 грн. –вартість транспортера, 5431,44 грн. –пеня.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.05.2011 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 24.05.2011 р.. В судовому засіданні 24.05.2011 р. оголошено перерву до 09.06.2011 р., про що представники сторін ознайомлені під розписку. Ухвалою суду від 09.06.2011 р. розгляд справи було відкладено на 23.06.2011 р..

Представникам роз’яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що на підставі договору від 28.12.2010 р. №28/12 відповідач зобов’язався виготовити, доставити та змонтувати транспортер гвинтовий з відповідними параметрами, зокрема, продуктивністю 900 кг/хв. (54 т/год). Позивач повністю оплатив вартість обладнання, зокрема, платіжними дорученнями №44 від 18.01.2011 р. на 38796 грн., №436 від 18.03.2011 р. на 38796 грн.. Однак, при запуску змонтованого відповідачем обладнання 22.03.2011 р., останнє не надало обумовленої продуктивності. Не було досягнуто обумовленої продуктивності і при випробуванні 29.03.2011 р., про що складено дефектний акт, у зв’язку із чим акт виконаних робіт позивачем не підписано. Станом на 11.04.2011 р. відповідач був зобов’язаний усунути недоліки обладнання або замінити його на нове якісне. Однак, 14.04.2011 р. комісією у складі представників сторін було складено акт про те, що проведені відповідачем ремонтні роботи не призвели до необхідного результату. У зв’язку із цим вимогою №92 від 27.04.2011 р. позивач повідомив відповідача про відмову від договору. У зв’язку із простроченням виконання робіт відповідачем просить також стягнути пеню від вартості невчасно переданих позивачу робіт. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, що транспортер було передано позивачу за накладною №6 від 11.03.2011 р. по довіреності ААБ№893428/68 від 11.03.2011 р., а змонтовано 14.03.2011 р.. Під час випробувань претензій до обладнання не було. Зафіксована актами недостатня продуктивність могла статись внаслідок недотримання вимог щодо вологості матеріалу та інших його властивостей. Посилається на те, що пеня може передбачатись лише за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, а відтак за зобов’язаннями відповідача пеня встановлена всупереч закону. Просив у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

28.12.2010 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) був укладений договір №28/12 за яким виконавець зобов’язався виготовити, доставити та змонтувати на вказаному замовником об’єкті транспортер гвинтовий з підтримуючими опорами відповідно до погодженої схеми з обумовленими параметрами, зокрема, продуктивність 900 кг/хв. (відповідно до технічного паспорту транспортеру гвинтового ТГ-54 позначено в розрахунку за годину як 54т/год) (п. 1.1. договору). Вартість робіт по виготовленню - 70512 грн., по монтажу –7080 грн., усього – 77592 грн., які підлягають оплаті 50% - аванс, а решта –протягом 5 календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт (п. п. 2.1., 2.2., 4.1., 4.2.). Виконавець зобов’язаний виконати всі роботи до 12.02.2011 р. (п. 3.1.). У випадку виявлення замовником недоліків під час приймання-передачі виконаних робіт та/або невідповідності обладнання умовам договору, сторони не підписують акт виконаних робіт, а складають дефектний акт із зазначенням недоліків. В разі відмови виконавця від підписання дефектного акту, замовник підписує його самостійно із зазначенням відмови виконавця. Усі недоліки вказані в дефектному акті мають бути усунуті виконавцем, а неякісне обладнання підлягає заміні за рахунок виконавця протягом 10 календарних днів з дати підписання дефектного акту. Усунення усіх недоліків вказаних в дефектному акті є підставою для підписання акту виконаних робіт (п. 4.4.). У випадку порушення строку виконання робіт (п. п. 3.1., 3.2. договору) з вини виконавця, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості невчасно переданих робіт за кожний день прострочення (п. 6.2.).

Згідно із ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Посилання відповідача на завищення розміру пені відносно вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” не приймається до уваги враховуючи, що вказаним законом регулюються відносини щодо відповідальності за порушення грошових, а не інших зобов’язань. Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Позивач просить стягнути з відповідача пеню на підставі п. 6.2. договору у зв’язку із простроченням виконання робіт. Однак, як вбачається з п. 6.2. договору, ним встановлено відповідальність за порушення строків виконання робіт, обумовлених в п. п. 3.1., 3.2. договору. Зазначеними пунктами передбачено, що роботи по виготовленню обладнання мають бути завершені до 08.02.2011 р., а всі роботи –до 12.02.2011 р.. Цими пунктами не обумовлено строків усунення недоліків виконаних робіт і за таке порушення договором не встановлена відповідальність. З матеріалів справи не вбачається доказів порушення відповідачем строків виготовлення обладнання та його монтажу, у зв’язку із чим в частині стягнення пені у позові слід відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що обладнання було виготовлено та передано позивачу за накладною №6 від 11.03.2011 р. по довіреності ААБ №893428/68 від 11.03.2011 р., а змонтовано 14.03.2011 р.. Відповідач посилається на відсутність претензій до виконаних робіт на вказану дату, що підтверджує доповідною запискою від 15.03.2011р.. Однак, вказаний документ є одностороннім документом відповідача та не спростовує позовних вимог.

Як вбачається з дефектного акту від 29.03.2011 р., акту від 14.04.2011 р., у процесі випробувань гвинтового транспортера не було досягнуто обумовленої договором продуктивності, зупинка транспортера при завантаженні прийомного лотка фракцією 0-1. Посилання відповідача на доцільність призначення судової експертизи не заслуговує на увагу враховуючи, що обставини про невідповідність гвинтового транспортера умовам договору підтверджена документами, підписаними обома сторонами. При цьому, визнавши ці обставини, відповідач проводив роботи по його ремонту, який не надав потрібного результату, що підтверджується актом від 14.04.2011 р., підписаним обома сторонами.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач платіжними дорученнями №44 від 18.01.2011 р. на 38796 грн., №436 від 18.03.2011 р. на 38796 грн. сплатив повну вартість, обумовлену договором.

Згідно із ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, зобов’язання припиняється. Згідно із ч. 3 ст. 858 ЦК України, якщо відступи від умов договору або інші недоліки в роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунуті і у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Згідно із ч. 2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управленою стороною.

З урахуванням наведеного, в частині стягнення фактично сплаченої позивачем суми позов підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, але лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України, пропорційно до задоволених вимог.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 116 ГПК України, суд, -

вирішив:

          1.Позов задоволити частково.

          2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Політранс” (м. Львів, вул.Шевченка, 317, код ЄДРПОУ 19335051) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Магік” (м. Львів, вул.І.Франка, 61/230, код ЄДРПОУ 23265899) 77592,00грн. боргу, 775,92 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

                    Суддя                                                                                Костів Т.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 29.06.2011 року.