Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.11 Справа№ 5015/2418/11
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега», м.Тернопіль
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Соціальна аптека», м.Львів
про стягнення 10768,31 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар: Стасів І.Б.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 представник, ( довіреність №341/7 від 06.08.11 р)
від відповідача: не з”явився
Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, представнику позивача роз”яснено. Заяви про відвід судді від сторін не поступали.
Суть спору:
Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега», м.Тернопіль, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Соціальна аптека», м.Львів, про стягнення 10768,31 грн. заборгованості, в тому числі 10507,49 грн. основного боргу, 260,82 грн. пені; позивач просить також відшкодувати йому понесені судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.05.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 01.06.2011 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов»язковою явку повноважних представників сторін в судове засідання.
З підстав, наведених в ухвалі від 01.06.2011 року розгляд справи відкладався на 23.06.2011 року.
В судове засідання 23.06.2011 року позивач явку повноважного представника забезпечив. З підстав наведених у позовній заяві, із врахуванням пояснення №340/7 від 06.06.11 р, представник позивача заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить задоволити. Стверджує, що на виконання укладеного між ним та відповідачем договору від 01 береззня 2009 року №26 та угоди від 01.04.2009 року до цього договору, ТОВ «Натурпродукт-Вега» по накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей, які перелічені у позовній заяві, в період з 06.12.2010 р по 24.12.2010 року поставило відповідачу товар, за який останній провів частковий розрахунок, чим порушив взяті на себе договірні зобов»язання. Станом на 26.04.2011 року борг склав 10507,49 грн. Відповідно до п.4.2 договору позивач нарахував позивачу пеню, яка згідно доданого до позовної заяви розрахунку склала 260,82 грн . Як письмово повідомив позивач, станом на час розгляду справи по суті сума заборгованості не змінилась. Просить позов задоволити.
Відповідач в жодне із судових засідань явку повноважного представника не забезпечив, відзиву та витребовуваних документів не подав.
Позивач долучив до справи копію Довідки серія АЄ №332589, виданої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців державним реєстратором, у якій надано відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Соціальна аптека», м.Львів станом на 23.05.2011 року . За даними з Єдиного державного реєстру встановлено, що : Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Соціальна аптека», статус - юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи :32894623; місцезнаходження за адресою:79032, Львівська область, місто Львів, Личаківський район, вулиця Дж.Вашингтона, будинок,21.
Саме ця адреса вказана позивачем у позовній заяві як юридична адреса відповідача , на цю адресу позивач скерував відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а суд ухвали від 06.05.2011 р про порушення провадження у справі та від 01.06.2011 року про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається , що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
В даній справі, виходячи із положень ст.64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі , ухвала про відкладення розгляду справи вручені відповідачу належним чином.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судом з”ясовано.
01 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Соціальна аптека»(покупець) , відповідач у справі, і Товариством з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега»(постачальник) , позивач у справі, був укладений договір №26 на поставку медичних препаратів, косметичних засобів, харчових добавок, предметів санітарії та гігієни, згідно кого постачальник зобов»язувався поставляти покупцю своєчасно якісний та комплектний товар, а покупець зобов»язувався проводити за товар своєчасно оплату.
23 вересня 2009 року сторони уклали Угоду про зміну умов договору поставки, якою змінили умови ст.5 «Умови оплати»договору поставки .
Відповідно до п.5.1 Угоди, постачальник надає покупцю знижку на товар в розмірі 7,5 % від загальної суми закупленої партії товару. Розрахунок знижки відображається в накладній на відпуск товару.
Покупець проводить оплату товару, окрім товару ТМ «Доліва», на умовах відстрочення платежу на 30 календарних днів, з моменту отримання товару.
Покупець проводить оплату товару ТМ «Доліва» 1 (один) раз в місяць, за реалізований товар. При цьому , покупець зобов»язується щомісячно , до 10 числа поточного місяця, за минулий календарний місяць, надавати постачальнику звіт про реалізацію продукції ТМ «Доліва»
Розрахунки проводяться шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника ( п.5.3 Угоди). Дана Угода діє з 23 вересня 2009 року по 31 грудня 2010 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання ( п.2 Угоди).
На виконання умов договору поставки позивач поставив відповідачу товар по наступних товарно-транспортних накладних:
: №LV1002313 від 06.12.2010 року, товар поставлено на суму 904,98 грн, термін оплати згідно якої 05 лютого 2011 р. Прострочена заборгованість за вказаною накладною станом на 26 квітня 2011 року встановлена в сумі 904,98 грн;
: №ТЕТ00000240 від 17.01.2011 року, товар поставлено на суму 4615,75 грн, термін оплати по якій 17 березня 2011 року. Прострочена заборгованість за вказаною накладною станом на 26 квітня 2011 року встановлена в сумі 4 615,75 грн;
: №ТЕТ007997 від 02.12.2010 року, товар поставлено на суму 2280,15 грн, термін оплати по якій 06 березня 2011 року. Прострочена заборгованість за вказаною накладною станом на 26 квітня 2011 року встановлена в сумі 2 280,15 грн;
: №ТЕТ008647 від 27.12.2010 року, товар поставлено на суму 3053,53 грн, термін оплати по якій 27 січня 2011 року. Прострочена заборгованість за вказаною накладною станом на 26 квітня 2011 року встановлена в сумі 1760,26 грн;
: №ТЕТ008639 від 27.12.2010 року, товар поставлено на суму 596,97 грн, термін оплати по якій 27 січня 2011 року. Прострочена заборгованість за вказаною накладною станом на 26 квітня 2011 року встановлена в сумі 596,97 грн;
: №LV1002494 від 24.12.2010 року, товар поставлено на суму 123,25 грн, термін оплати згідно якої 27 січня 2011 р. Прострочена заборгованість за вказаною накладною станом на 26 квітня 2011 року встановлена в сумі 123,25 грн;
: №LV1002496 від 24.12.2010 року, товар поставлено на суму 226,13 грн, термін оплати згідно якої 27 січня 2011 р. Прострочена заборгованість за вказаною накладною станом на 26 квітня 2011 року встановлена в сумі 226,13 грн.
Відповідач по перелічених накладних товар отримав на підставі генерального доручення №1 від 01.01.2010 року.
Представником позивача надані суду для огляду оригінали : договору №26 від 01 .03.2009 р., угоди від 23 вересня 2009 р, всіх перелічених вище товарно-транспортних накладних, генерального доручення №1 від 01.01.2010 року, інших документів засвідчені копії яки її п позивачем подано до справи.
Загальна прострочена заборгованість за вказаними накладними станом на 26 квітня 2011 року встановлена в сумі 10507,49 грн.
Відповідно до п.4.1 договору, при порушенні строків оплати за отриманий товар, передбачених у видатковій накладній, покупець сплачує постачальнику за кожен день затримки оплати пеню в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла за період за який сплачується пеня.
Позивач нарахував відповідачу 260,82 грн. пені, вимогу про стягнення якої просить задоволити.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в спростування обставин, на яких грунтуються заявлені позивачем вимоги, як і не надав доказів проведення повного розрахунку з позивачем за отриманий товар.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, суд прийшов до висновку , що позов підлягає задоволенню . При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
У відповідності до ст.509 ЦК України ( ст.173 ГК України) зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.
Відповідно до ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки, зокрема з договорів та інших правочинів.
Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов”язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобов”язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання ( неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 ЦК України).
Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу до позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб”єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.
Відповідач обставин, на яких грунтуються заявлені позивачем вимоги не заперечив та не спростував належними і допустимими доказами.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на виконання умов договору № 26 від 01 березня 2009 року на поставку медичних препаратів , косметичних засобів, харчових добавок, предметів санітарії та гігієни поставив відповідачу товар по товарно-транспортних накладних №LV1002313 від 06.12.2010 року на суму 904,98 грн; №ТЕТ00000240 від 17.01.2011 року на суму 4615,75 грн; №ТЕТ007997 від 02.12.2010 року на суму 2280,15 грн; №ТЕТ008647 від 27.12.2010 року на суму 3053,53 грн ( по цій накладній прострочена заборгованість склала 1760,26 грн станом на 26.04.11 р ); №ТЕТ008639 від 27.12.2010 року на суму 596,97 грн ; №LV1002494 від 24.12.2010 року на суму 123,25 грн; №LV1002496 від 24.12.2010 року на суму 226,13 грн.
Відповідач по перелічених накладних товар отримав на підставі генерального доручення №1 від 01.01.2010 року, претензій та зауважень до позивача не висловив, однак зобов»язання по оплаті отриманого товару, які взяв на себе згідно договору №26 від 01.03.2009 року та укладеної до нього Угоди від 23.09.2009 р не виконав в повному обсязі у встановлені строки, у зв»язку з чим , станом на 26 квітня 2011 року заборгував позивачу 10507,49 грн.
Сума боргу не змінилась і станом на час вирішення спору по суті, що підтвердив письмово позивач. Доказів зворотнього відповідач не надав.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 ЦК України).
Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання.
Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України , якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.
Відповідно до ч.1 , ч.2 ст.231 ГК України законом щодо окремих видів зобов»язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з ст.3 вищезгаданого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.
Позивачем правомірно нараховано, на підставі п.4. 1 договору пеню за несвоєчасну оплату товару. В цій частині заявлені вимоги підлягають до задоволення в сумі 260,82 грн., оскільки розраховані із врахуванням вищезгаданих норм чинного законодавства.
Позов обґрунтований, підлягає до задоволення повністю. Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі наведеного, матеріалів справи, керуючись ст.ст.1,2, 32,33,34,36,43,49,82,84,85, 116 ГПК України, суд,-
Вирішив :
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Соціальна аптека»(79032, Львівська область, місто Львів, Личаківський район, вулиця Дж.Вашингтона, будинок,21,код ЄДРПОУ 32894623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт-Вега»(46020, м.Тернопіль, вул.Гайова, 48 «а», код ЄДРПОУ 21139268) 10507,49 грн. боргу, 260,82 грн. пені 107,68 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
В судовому засіданні 23.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повне рішення, із врахуванням вихідних та святкових днів з 26.06.11 р по 28.06.11 р, складено 29.06.11 р.
Суддя
Судове рішення № 16530952, Господарський суд Львівської області було прийнято 23.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/2418/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: