Рішення № 16530762, 05.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" квітня 2011 р. Справа № 5/019-11

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжпромбудсервіс», м. Фастів

про стягнення 88015,56 грн.

за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 –паспорт.

відповідача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжпромбудсервіс»(далі –Відповідач) про стягнення 88015,56 грн., з яких 85452,00 грн. основного боргу та 2563,56 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Через канцелярію суду від позивача надійшла заява від 15.03.2011р. № 3, згідно якої позивач в порядку ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення з відповідача 85452,00 грн. основного боргу, 2563,56 грн. 3% річних та 38026,14 грн. інфляційних втрат.

В судовому засіданні 05.04.2011р. позивач подав до суду заяву від 05.04.2011р., якою в порядку ст. 22 ГПК України вимогу про стягнення 3% річних збільшив, а вимогу про стягнення інфляційних втрат зменшив та просить суд стягнути з відповідача 85452,00 грн. основного боргу, 5752,21 грн. 3% річних та 21277,55 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 85452,00 грн. основного боргу, 5752,21 грн. 3% річних та 21277,55 грн. інфляційних втрат.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції зазначеної заяви від 05.04.2011р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Позивач в лютому 2008р. по видатковій накладній від 19.02.2008р. № ЛИТ-000003 поставив відповідачу товар на загальну суму 85452,00 грн., а відповідач на підставі довіреності серії ЯОШ № 272339 від 18.02.2008р. вказаний товар отримав.

Відповідач надав позивачу гарантійний лист від 24.10.2008р. № 143/1, згідно якого він зобов’язався здійснити розрахунок за поставлений товар по зазначеній накладній до 01.12.2008р.

Однак, в порушення своїх зобов’язань відповідач за отриманий товар не розрахувався, в зв’язку з чим за ним рахується борг в розмірі 85452,00 грн.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, взятих на себе зобов’язань відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар, в зв’язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 85452,00 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 85452,00 грн. заборгованості за поставлений товар.

Оскільки відповідачем було порушено строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати за час прострочення –січень 2009р. –лютий 2011р. включно складають 21277,55 грн., 3% річних з простроченої суми за період з 02.12.2008р. по 28.02.2011р. складають 5752,21 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 85452,00 грн. заборгованості, 5752,21 грн. 3% річних та 21277,55 грн. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжпромбудсервіс»(08500, Київська область, м. Фастів, Промзона Завокзалля, код ЄДРПОУ 13716094) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03134, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 85452 (вісімдесят п’ять тисяч чотириста п’ятдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу, 5752 (п’ять тисяч сімсот п’ятдесят дві) грн. 21 коп. 3% річних, 21277 (двадцять одну тисячу двісті сімдесят сім) грн. 55 коп. інфляційних втрат, 1124 (одну тисячу сто двадцять чотири) грн. 82 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                 Подоляк Ю.В.