Рішення № 16530761, 11.02.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2011 р. Справа № 14/016-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1 від 16.12.2010 р.);

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство МІК”, с. Клинці, Кіровоградський район, Кіровоградська область

до Закритого акціонерного товариства „Трест Київміськбуд-5”, м. Бровари

про стягнення 14737, 85 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Виробниче підприємство МІК” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ЗАТ „Трест Київміськбуд-5” про стягнення 11602, 49 грн. заборгованості, 4 494, 52 грн. інфляційних збитків, 640, 84 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за виконані позивачем роботи згідно договору субпідряду № 15/09-08 від 15.09.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.01.2011 р. порушено провадження у справі № 14/016-11 за позовом ТОВ „Виробниче підприємство МІК” до ЗАТ „Трест Київміськбуд-5” про стягнення 14737, 85 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 11.02.2011 р.

03.02.2011 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н від 03.02.2011 р. на позовну заяву, у якому він зазначає, що визнає позов частково в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 11602, 49 грн. та не визнає позов в частині стягнення 4 494, 52 грн. інфляційних збитків, 640, 84 грн. 3 % річних.

11.02.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, у повному обсязі не надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір субпідряду № 15/09-08, згідно умов п. 1.1. якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобовязується виконати загальнобудівельні роботи на обєкті: „Житловий будинок по АДРЕСА_1, ділянка № 4 секції А, Б, В, Г у Голосіївському районі м. Київа” (секція В. А.) згідно з договірною ціною (додаток № 1), що є невідємною частиною дійсного договору .

Згідно п. 2.4. договору субпідрядник щомісячно предявляє генпідряднику виконані обсяги робіт і оформляє до 1 числа наступного за звітним місяця акти ф. КБ-2в та довідки ф. КБ-3.

Відповідно до п. 3.1. договору вартість робіт за дійсним договором складає: 217072, 00 грн.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що після підписання дійсного договору генпідрядник перераховує на розрахунковий рахунок субпідрядника аванс у розмірі 108536, 00 грн.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що після підписання актів прийомки виконаних робіт ф. КБ-2в і довідок Ф. КБ-3 генпідрядник сплачує вартість робіт на протязі 5-ти банківських днів.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що субпідрядник щомісячно підписує надані генпідрядником акти на його послуги в розмірі 3, 5 % від вартості виконання робіт і після отримання оплати (п. 3.3. дійсного договору) перераховує вартість послуг генпідрядника на його розрахунковий рахунок .

Пунктом 7.1. договору визначено строк його дії, згідно якого дійсний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до остаточного виконання прийнятих сторонами зобовязань по дійсному договору.

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано договірну ціну додаток № 1 до договору субпідряду № 15/09-08 від 15.09.2008 р.

На виконання умов договору позивачем у грудні 2008 р. було виконано для відповідача будівельні роботи на загальну суму 22 386, 00 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за грудень 2008 р. та актом № 2/12-4_С.В.-м приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 р., наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обовязок по оплаті виконаних робіт та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 10783, 51 грн. (783, 51 грн. оплата за електроенергію), що підтверджується позовною заявою б/н від 21.01.2011 р., відзивом б/н від 03.02.2011 р. на позовну заяву, актом звірки взаєморозрахунків від 31.08.2009 р., наявною у матеріалах справи.

09.10.2009 р. позивач звернувся до відповідача із претензію № 44 від 03.10.2009 р., у якій просив відповідача погасити заборгованість за виконані у грудні 2008 р. роботи у розмірі 11602, 49 грн. до кінця жовтня 2009 р. Факт направлення позивачем претензії відповідачу підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого листа № 1883660.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із виконанням робіт здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із акту № 2/12-4_С.В.-м приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 р., на ньому відсутня дата його підписання, а тому неможливим є встановлення моменту виникнення обовязку відповідача щодо оплати виконаних позивачем робіт та момент - початок прострочення виконання відповідачем обовязку щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Отже, за таких обставин, виходячи із вищевказаних норм, прострочення виконання обовязку відповідачем щодо оплати виконаних позивачем робіт виникло після закінчення семиденного строку від дня предявлення вимоги, а саме з 17.10.2009 р.

У встановлений законом строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати виконаних позивачем робіт у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 11602, 49 грн., що підтверджується договором субпідряду № 15/09-08 від 15.09.2008 р., позовною заявою б/н від 21.01.2011 р., відзивом б/н від 03.02.2011 р. на позовну заяву, актом звірки взаєморозрахунків від 31.08.2009 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 11602, 49 грн. за договором субпідряду № 15/09-08 від 15.09.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті виконаних робіт з січня 2009 р. по листопад 2010 р. всього на загальну суму 2 494, 52 грн. та з 01.01.2009 р. по 27.12.2010 р. всього на загальну суму 640, 84 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, як було встановлено судом, обовязок відповідача щодо оплати виконаних робіт виник з 10.10.2009 р., а прострочення виконання відповідачем обовязку щодо оплати виконаних робіт позивачу почалось з 17.10.2009 р., то безпідставним є нарахування позивачем інфляційних збитків та 3 % річних від суми заборгованості за прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті виконаних робіт у заявлений період з 01.01.2009 р. по 16.10.2009 р.

Розрахунок інфляційних збитків та 3 % річних від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним так, як безпідставним є їх нарахування позивачем до моменту виникнення прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті виконаних робіт до 16.10.2009 р. (включно).

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості з урахуванням заявленого позивачем періоду прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті виконаних робіт наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

17.10.2009 - 30.11.201011602.491.1041206.6612809.15

11 602, 49 грн. х 1, 104 = 12 809, 15 грн.; 12 809, 15 грн. - 11 602, 49 грн. = 1 206, 66 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми заборгованості за договором субпідряду № 15/09-08 від 15.09.2008 р. у вищевказані періоди становить 1 206, 66 грн.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 1 206, 66 грн.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми заборгованості з урахуванням заявленого позивачем періоду прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті виконаних робіт наступний:

- період заборгованості - з 17.10.2009 р. по 27.12.2010 р., сума заборгованості 11 602, 49 грн., кількість днів заборгованості 437 днів.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

11602.4917.10.2009 - 27.12.20104373 %416.74

11 602, 49 грн. х 0, 03 % х 437 = 416, 74 грн.

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми заборгованості за договором субпідряду № 15/09-08 від 15.09.2008 р. у вищевказані періоди становить 416, 74 грн.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 416, 74 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Трест Київміськбуд-5” (ідентифікаційний код 33341484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство МІК” (ідентифікаційний код 06686955) 11 602 (одинадцять тисяч шістсот дві) грн. 49 (сорок девять) коп. заборгованості, 1 206 (одна тисяча двісті шість) грн. 66 (шістдесят шість) коп. інфляційних збитків, 416 (чотириста шістнадцять) грн. 74 (сімдесят чотири) коп. 3 % річних та судові витрати 132 (сто тридцять дві) грн. 26 (двадцять шість) коп. державного мита і 186 (сто вісімдесят шість) грн. 44 (сорок чотири) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

17 червня 2011 р.