Рішення № 16530498, 29.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" червня 2011 р.Справа № 20/5007/43/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін

- від позивача - 1 не з'явився

- від позивача 2: ОСОБА_1 - довіреність № 4/19 від 04.01.2011р.

- від відповідача Зубченко Л.О. - генеральний директор, наказ № 35 від 04.07.2000 р.

- від прокуратури: Лугинець О.С. - прокурор, посвідчення № 32

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України (м. Київ); Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт" (м. Житомир)

про стягнення 10279,96 грн.

Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч. 3 ст. 69 ГПК України за клопотанням сторони.

Заступник прокурора м. Житомира в інтересах держави (далі - прокурор) в особі Міністерства палива та енергетики України (далі - позивач 1); Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (далі - позивач 2) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт", (далі - відповідач) про стягнення 10279,96грн., з яких: 7394,04грн. - основна заборгованість, 1279,62грн. - пеня, 415,92грн. - 3% річних, 1190,38грн. - інфляційні нарахування.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.04.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №20/5007/43/11.

04.05.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області через загальний відділ від представника позивача - 1 надійшло клопотання №17/853 від 28.04.2011р. в якому останній просить суд розглянути справу за відсутності уповноваженого представника Міністерства палива та енергетики України.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12.05.2011р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.06.2011р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України та продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів за клопотанням учасників процесу на підставі ст. 69 ГПК України.

17.06.2011р. на адресу суду через загальний відділ від позивача - 2 надійшла заява про уточнення позовних вимог, а саме, останній просить суд стягнути з відповідача 4498,33 грн. - сума основного боргу; 1646,44грн. - пеня; 1981,26грн. - інфляційні нарахування; 664,47грн. - 3% річних.

Як вбачається, з наданих уточнень позивач зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості, а також збільшує розмір пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, одночасно змінив (збільшив) період нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Тому суд прийшов до висновку, що позивач зазначеним уточненнями зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості, а також змінює предмет позову в частині періоду нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Згідно статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява про зменшення суми основного боргу не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом, спір, в цій частині, розглядається в межах уточнених позовних вимог. Також, в уточненому розрахунку одночасно змінюється період нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд відмовляє в прийнятті до розгляду уточненого розрахунку пені, 3% річних та інфляційних нарахувань. Тому суд розглядає позовні вимоги, в цій частині, в межах періоду заявленого в позовній заяві (станом на 17.03.2010р.).

Представник позивача - 1 в судове засідання 29.06.2011р. не з'явився, хоча про час місце та дату розгляду справи належним чином був повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 88). Вимог ухвал господарського суду від 19.04.2011р., від 12.05.2011р. та від 14.06.2011р. не виконав.

В судовому засіданні 29.06.2011р. представник позивача - 2 та прокурор позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, та наполягали на їх задоволенні.

В обґрунтування заявлених вимог посилалися на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договорами №7-2008-ПП-83 №7-2008-Т-83 на постачання природного газу, в частині оплати за фактично спожитий природний газ.

Крім того, представник позивача - 2 надав довідку № 2704/19 від 29.06.2011р. про стан заборгованості відповідача на день розгляду справи, з якої вбачається, що в наслідок часткових проплат заборгованість відповідача за фактично спожитий природний газ становить 4297,04грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.06.2011р. позовні вимоги визнав частково, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву. Крім того, просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 1279,62грн. - пені, 415,92грн. - 3% річних, 1190,38грн. - інфляційних нарахувань та розстрочити суму основного боргу на шість місяців згідно доданого графіку, зокрема зазначив, що борг за спожитий газ виник у зв'язку з настанням економічної кризи. Також, представник відповідача зазначив, що в 2010р. товариство почало виходити з кризи і сплачувати борги (сплачено ПАТ "Житомиргаз" - 4000,00грн). 16.12.2010р. прокуратурою м. Житомира було направлено Подання про усунення порушень законодавства при розрахунках за спожитий природний газ, вимагалось вжити заходи по усуненню цих порушень. В свою чергу на підприємстві для недопущення подальшої заборгованості перейшли на тверде паливо - дрова, розробили графік погашення заборгованості, та регулярно сплачували за цим графіком, але 17.03.2011р. прокуратурою м. Житомира надсилається позовна заява про стягнення боргу та нарахування пені, штрафів, інфляційних збитків, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача просить суд припинити провадження у справі в частині нарахування пені, посилаючись на винятковість ситуації, зокрема, зазначив, що підприємство перебуває в надзвичайно важкому фінансовому становищі та терпить збитки, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2009р.

Вказане клопотання суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідачем не доведено наявність обставин, що могли бути підставою для припинення провадження у справі в частині нарахування пені заявленої до стягнення суми пені.

Звіт про фінансові результати діяльності підприємства не може бути підставою для задоволення заявленого відповідачем клопотання, оскільки, відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Невідповідність фінансових результатів діяльності підприємства очікуваним результатам не є тією виключною обставиною, яка може бути підставою для припинення провадження у справі в частині нарахування пені.

Крім того, пеня є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов`язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов`язання (санкцією), як правового наслідку його порушення, вона має компенсаційний характер та її розмір повинен бути відповідним розміру понесених позивачем збитків.

Беручи до уваги порушення своїх договірних зобов`язань відповідачем щодо своєчасної оплати за спожитий природний газ, що також призводить до певних фінансових втрат з боку позивача, суд вважає в даному випадку не можливе припинити провадження у справі в частині нарахування пені.

За таких обставин у задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі в частині нарахування пені слід відмовити.

При цьому суд зазначає, що повноваженнями відмовляти позивачу в стягненні з відповідача обґрунтовано нарахованих штрафних санкцій зокрема, зменшувати суму обґрунтовано нарахованих інфляційних та річних чи відмовляти в їх стягненні вцілому, ні за клопотанням відповідача, ні з власної ініціативи, суд не наділений.

Крім того, слід зазначити, що п. 6 ст. 83 ГПК України передбачено, що суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Оскільки, відповідач не довів належними доказами фактів, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, враховуючи ступень вини відповідача суд дійшов висновку, що в клопотанні відповідача про розстрочку виконання рішення строком на шість місяців слід відмовити.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обовязковою, а також з врахуванням того, що строк розгляду позовної заяви майже сплинув (позовна заява надійшла до суду 15.04.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України відкладення розгляду справи можливе в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу), господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача - 1 та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2008р. між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", правонаступником всіх прав і обов'язків якого є публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Старт" було укладено договір № 7-2008-ПП-83 від на постачання природного газу.

Також, 02.01.2008р. між позивачем - 2 та відповідачем був укладений договір № 7-2008-Т-83 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств та додаткові угоди № 12 від 10.12.2008 р., № 13, № 16, №17 до договору №7-2008-ПП-83; №3 від 10.12.2008р., №1 від 26.08.2008р. до договору № 7- 2008-Т- 83.

Протягом січня - квітня 2009 року позивачем - 2 були надані послуги по постачанню та транспортуванню природного газу на суму 12275,41грн. На підтвердження вказаного надано акти приймання-передачі природного газу, підписані та скріплені печатками обох сторін, копії яких є в матеріалах справи (а.с. 18-19).

Досліджуючи матеріали справи, суд встановив, що договори, додаткові угоди, на які посилається позивач та які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 7-17), підписані та скріплені печатками обох сторін.

Згідно з п.7.1 договору №7-2008-ПП-83 на постачання природного газу, оплата за природний газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100%-ої оплати газу в наступному порядку: 50% від вартості запланованих місячних обсягів - за 7 банківських днів до початку поставки, послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по 25% від вартості запланованих місячних обсягів, до 5-го та 15-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п.7.1 договору № 7-2008-Т-83 на транспортування природного газу, оплата за послуги здійснюється на умовах попередньої оплати грошовими коштами, шляхом перерахування вартості послуг на розрахунковий рахунок в наступному порядку: 50% до 25 числа попереднього місяця і 50% до 10 числа місяця надання послуг по транспортування природного газу, або іншими безгрошовими формами, які не суперечать діючому законодавству. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ та його транспортування здійснюється до 5-го числа наступного за звітним місяцем.

Пунктами 12.1, 12.2, 12.3 договору № 7-2008-ПП-83 встановлено, що даний договір набирає чинності з 01.01.2008р. і діє в частині поставки газу до 31.12.2008р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуги - до їх повного здійснення. Договір може бути розірвано сторонами із додержанням чинного законодавства. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде письмового повідомлення про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно пунктів 12.1, 12.2, 12.3 договору № 7-2008-Т-83 встановлено, що даний договір набирає чинності з 01.01.2008р. і діє в частині транспортування природного газу до 31.12.2008р., а в частині проведення розрахунків за транспортування природного газу до повного їх здійснення. Договір може бути розірвано сторонами із додержанням чинного законодавства. Відмова від виконання умов договору в односторонньому порядку не допускається. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде письмового повідомлення про припинення його дії або перегляд його умов.

Доказів щодо розірвання договорів або припинення їхньої дії відповідач суду не надавав. Крім того, відповідач визнав факт отримання послуг.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що вищевказані договори діяли протягом спірного періоду.

Позивач - 2 в заяві про уточнення позовних вимог, яку підтримав прокурор, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача - 2 основну заборгованість, яка станом на 14.06.2011р. становить 4498,33грн.

Суд здійснив власний розрахунок заборгованості відповідача та дійшов висновку, що в зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань заборгованість останнього за надані послуги станом на 14.06.2011р. становить 4917,04грн.

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2011р. відповідач здійснив часткову проплату підтвердженням чого є банківська виписка на суму 620,00грн. (а.с.93). Таким чином, станом на 17.06.2011р. заборгованість відповідача за надані послуги становить 4297,04грн. (4917,04грн. - 620,00грн. = 4297,04грн.).

Крім того, з наданої в судовому засіданні представником позивача - 2 довідки №2704/19 від 29.06.2011р. вбачається, що в наслідок часткових проплат після пред'явлення позову до суду, заборгованість відповідача станом на 29.06.2011р. становить 4297,04грн.

Тому, з врахуванням п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 201,29грн. боргу за відсутністю предмету спору.

Таким чином, на день розгляду справи у відповідача перед позивачем - 2 залишилась непогашеною заборгованість в сумі 4297,04грн., що не заперечується відповідачем.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Вивчивши викладені обставини та дослідивши всі наявні докази по справі, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про стягнення 4297,04грн. заборгованості за постачання та транспортування природного газу, які визнані відповідачем, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за часткові та несвоєчасно проведені розрахунки, відповідачу нараховано пеню за період з 26.02.2010р. по 24.02.2011р. в сумі 1279,62грн.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 9.3 договорів № 7-2008-ПП-83 на постачання природного газу, № 7-2008-Т-83 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств сторони встановили, що за порушення строку оплати відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 9.5 вищевказаних договорів, пеня нараховується позивачем протягом одного року, що передує моменту звернення з позовом.

Здійснивши власний розрахунок пені відповідно до вимог чинного законодавства за вказаний позивачем період суд дійшов висновку, що розмір пені позивача внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобовязань становить 1276,54грн. та підлягає частковому задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних нарахувань за період з червня 2009р. по січень 2011р. в сумі 1190,38грн. та 3% річних від простроченої суми за період з 06.05.2009р. по 24.02.2011р. в сумі 415,92грн.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що розмір 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 401,10грн.; вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 14,82грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Розрахунок позивача інфляційних збитків є невірним, у звязку з чим судом було зроблено свій розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та за розрахунком суду розмір інфляційних втрат, який підлягає стягненню з відповідача становить 1126,21грн., а тому вимога про стягнення з відповідача збитків завданих інфляцією підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. У частині стягнення 201,29грн. основної заборгованості суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Судові витрати на підставі статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 ГПК України, господарський суд Житомирської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт" (10002, м. Житомир, вул, Жуйка, 3, ідентифікаційний код 30240114) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, ідентифікаційний код 03344071) 4297,04грн. (чотири тисячі двісті дев'яносто сім гривень 04 коп.) - основної заборгованості, 1276,54грн. (одну тисячу двісті сімдесят шість гривень 54 коп.) - пені, 401,10грн. (чотириста одну гривню 10 коп.) - 3% річних, 1126,21грн. (одну тисячу сто двадцять шість гривень 21 коп.) - інфляційних нарахувань.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт" (10002, м. Житомир, вул, Жуйка, 3, ідентифікаційний код 30240114):

- в доход Державного бюджету України (п/р 31118095700002, ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, отримувач УДК у м.Житомирі, код 22090200, ЄДРПОУ 22062319) - 71,01грн. (сімдесят одну гривню 01 коп.) - державного мита;

- в доход Державного бюджету України (р/р 31217264700002 ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, ЄДРПОУ 22062319, код 22050003, отримувач УДК у м.Житомирі) - 236,00грн. - (двісті тридцять шість гривень 00 коп) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 201,29грн. - основної заборгованості - провадження у справі припинити.

5. В решті позову відмовити

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГнисюк С.Д.

Віддрукувати: 6 прим.

1 - в справу

2, 3 - позивачам

4 - відповідачу

5, 6 - прокурору