Рішення № 16529940, 21.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.11р.Справа № 6/396-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ", м.Київ

до Відповідача-1 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ МОНТАЖ МЕРЕЖА", м. Дніпропетровськ

про витребування майна та стягнення 1 138 343,46 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність №75 від 29.12.2010р.;

від відповідача-1 - не з'явився;

від відповідача-2 - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ", м.Київ-далі по тексту-позивача до відповідача-1 фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 та до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ МОНТАЖ МЕРЕЖА", м. Дніпропетровськ про витребування від фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе - Адріа - Лізинг»(ЄДРОПУ 35378830) дві одиниці самоскидів марки МАN ТGА33.350 6x4 ВВ-WW, 2008 року випуску, за номерами шасі (кузова) НОМЕР_3 та НОМЕР_4, номерні знаки НОМЕР_5 та НОМЕР_6 відповідно, шляхом покладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) зобов'язання передати товариству з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе - Адріа - Лізинг»(ЄДРОПУ 35378830) вказані самоскиди разом із пов'язаною документацією та предметами, в тому числі - з сервісною книжкою, технічними паспортами, повними комплектами ключів.

Стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Монтаж Мережа»(ЄДРОПУ 32653468) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе - Адріа - Лізинг»(ЄДРОПУ 35378830) заборгованість та пеню у розмірі 252 420,04 грн., 3% річних від суми заборгованості 11 777,24 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 37 633,32 грн., упущену вигоду у розмірі 836 512,86 грн., разом 1 138 343,46 грн.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 25 500,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач-1 та відповідач-2 із п'яти судових засідань з'явилися тільки в одне судове засідання , відзив на позов без поважних причин не надали.

02.11.2010р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 23.11.2010року у зв'язку з тим, що відповідач-1 та відповідач-2 у судове засідання не з'явилися відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надали.

23.11.2010року на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі було зупинено у зв'язку з тим, що господарським судом м. Києва порушено провадження по справі за позовом відповідача до позивача про визнання договору фінансового лізингу № 058-06/2008 від 13.06.2008року недійсним, на який позивач, по даній справі, посилається як на підставу своїх позовних вимог.

26.05.2011року на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі було поновлено у зв'язку з прийняттям рішення господарським судом м. Києва і оскільки відповідач-1 та відповідач-2 у судове засідання не з'явилися відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надали та звернулися до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін слухання справи було відкладено до 07.06.2011року.

26.05.2011року на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за письмовим клопотання позивача, у зв'язку з тим, що відповідач-1 та відповідач-2 відзив на позов не надали та у судове засідання без поважних причин не з'являються, строк розгляду справи було продовжено на 15 днів, а саме до 27.06.2011року

07.06.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 21.06.2011року у зв'язку з тим, що відповідач-1 та відповідач-2 у судове засідання не з'явилися відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надали.

21.06.2011р. в п'ятому судовому засіданні справу було розглянуто без участі представників відповідача-1 та відповідача-2 без відзиву на позов який відповідач-1 та відповідач-2 без поважних причин на неодноразові вимоги суду не надали за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та залучених у копіях до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2008року між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір фінансового лізингу № 058-06/2008 та підписано Специфікацію до нього у вигляді Додатку № 1/1 до даного договору відповідно до умов якого, Лізингодавець-позивач передає Лізингоодержувачу-відповідачу-1, а відповідач-1 отримає від позивача в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності із замовленням на ТЗ у кількості двох одиниць у вигляді нових самоскидів марки МАN ТGА33.350 6x4 ВВ-WW, 2008 року випуску, та проводить розрахунок з позивачем відповідно до Додатку № 2/1 від 07.07.2008року „Умови фінансування”, яким сторони письмово узгодили порядок і строки розрахунку, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання та не оспорюється відповідачем-1 та відповідачем-2.

Додатково, 13.06.2008року позивач з відповідачем-1 уклали договір поруки відповідно до умов якого поручитель-відповідач-2 поручився у повному обсязі перед кредитором-позивачем за виконання зобов'язання відповідачем-1, відповідно до умов вищеназваного договору фінансового лізингу по сплаті всіх платежів, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання та не оспорюється відповідачем-1 та відповідачем-2.

Виконуючи умови договору фінансового лізингу позивач 13.06.2008 року уклав із ТОВ «Аутомотів ТСГ»договір купівлі-продажу № 6072-07284.07285, відповідно до якого позивач придбав у зазначеного товариства 2 самоскиди марки МАN ТGА33.350 6x4 ВВ-WW 01 липня 2008 року, згідно із видатковою накладною № РН-0000069, ТОВ «Аутомотів ТСГ»передало на користь позивача зазначену техніку. Фактично, позивачем договір лізингу перед відповідачем 1 був виконаний у повному обсязі, що підтверджується Додатком № 3/1 від 01.07.2008 року «Акт прийому-передачі № 058/1», яким сторонами було зафіксовано передачу предмету фінансового лізингу від лізингодавця лізингоодержувачу та Додатком № 4/1 від 01.07.2008 року «Графік лізингових платежів», яким сторонами було погоджено графік платежів по договору, матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання та не оспорюється відповідачем-1 та відповідачем-2.

Листом № 69 від 13 лютого 2009 року позивач повідомив відповідача про те, що станом на 13 лютого 2009 року заборгованість відповідача 1 перед позивачем за поточними платежами (включаючи штрафи й пеню) за договором істотно перевищує 45-денний термін. Позивачем зазначалося, що у відповідності до п. 18.1.3 Договору, договір може бути розірваний лізингодавцем в односторонньому порядку, у випадку, якщо лізингоодержувач у строк, що перевищує 45 (сорок п'ять) календарних днів, від встановленої відповідно договору дати платежу, не виплачує будь-який із платежів, що підлягає до сплати за договором (включаючи пені й штрафи). На підставі вказаного позивач повідомив відповідача 1 про те, що ТОВ «Хюпо Альпе - Адріа - Лізинг»в односторонньому порядку розриває договір з відповідачем 1 з 23 лютого 2009 року.

Приймаючи до уваги, що на день звернення позивача до суду з позовною заявою відповідач-1 в порушення умов вищеназваного договору та чинного законодавства України заборгованість за договором лізингу до цього часу не сплатив, предмет лізингу позивачу не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою у якій просить господарський суд в примусовому порядку про витребування від фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе - Адріа - Лізинг»(ЄДРОПУ 35378830) дві одиниці самоскидів марки МАN ТGА33.350 6x4 ВВ-WW, 2008 року випуску, за номерами шасі (кузова) НОМЕР_3 та НОМЕР_4, номерні знаки НОМЕР_5 та НОМЕР_6 відповідно, шляхом покладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) зобов'язання передати товариству з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе - Адріа - Лізинг»(ЄДРОПУ 35378830) вказані самоскиди разом із пов'язаною документацією та предметами, в тому числі - з сервісною книжкою, технічними паспортами, повними комплектами ключів.

Стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Монтаж Мережа»(ЄДРОПУ 32653468) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе - Адріа - Лізинг»(ЄДРОПУ 35378830) заборгованість у сумі 252380,56грн. та пеню у розмірі 39,48грн., 3% річних від суми заборгованості 11 777,24 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 37 633,32 грн., упущену вигоду у розмірі 836 512,86 грн., разом 1 138 343,46 грн.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 25 500,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем матеріалами справи та в судовому засіданні на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Ч.1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі. Таке ж зобов'язання відповідача передбачено й п. 3.2, 8.1.3. договору.

У п. 3.4 договору лізингу зазначено, що лізингоодержувач повинен був сплачувати лізингові платежі, зазначені у Графіку платежів, щомісяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. Лізингодавець направляє лізингоодержувачу рахунки, зазначені в цьому пункті договору за 3 (три) дні до дати платежу.

Позивач регулярно виставляв рахунки №№ 1406,1407,1408,197,197 відповідачу-1 в порядку, який вказаний у зазначених вище пунктах договору лізингу, що підтверджується доданими до позову доказами, незважаючи на це, відповідач своєчасно не сплачував лізингових платежів і має заборгованість перед позивачем по сплаті лізингових платежів та пені.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), отже матеріалами справи доведено факт не виконання Відповідачем зобов'язань за вказаним договором.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою ( штрафом, пенею ), відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 18.1.3 Договору лізингу встановлено, що договір може бути розірваний лізингодавцем в односторонньому порядку, у випадку, якщо лізингоодержувач у строк, що перевищує 45 (сорок п'ять) календарних днів, від встановленої відповідно договору дати платежу, не виплачує будь-який із платежів, що підлягає до сплати за договором (включаючи пені й штрафи). У п. 18.2. договору закріплено, що договір вважається розірваним з дня, який зазначений у листі про припинення дії договору, але не раніше ніж через тиждень від дня відправлення письмового повідомлення іншій стороні і оскільки станом на 13 лютого 2009 року відповідач не сплачував на користь позивача платежі за договором більше 45 днів, відповідно, позивач правомірно листом від 13.02.2009 року повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку з 23.02.2009 року.

Згідно до п. 19.1. Договору лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу лізингодавцю і передати всю пов'язану з ним документацію в порядку, встановленому цією статтею, протягом 10 робочих днів від дня розірвання договору за адресою, вказаною лізингодавцем на підставі чого позивач після розірвання договору лізингу листом № 111 від 16 березня 2009 року вимагав від відповідача 1 повернення предмету лізингу за адресою, вказаною у листі, за договором фінансового лізингу, оскільки такий договір був розірваний, однак відповідач 1 предмет лізингу у добровільному порядку не повернув, а предмет лізингу - 2 самоскиди МАК ТО АЗ 3.3 50 є власністю позивача відповідно до договору купівлі-продажу № 6072-07284.07285 від 13.06.2008 року.

Згідно до статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Пунктом 18.4.3 договору лізингу закріплено, що припинення дії договору не звільняє жодну з сторін від виконання невиконаних за договором зобов'язань, строк яких настав до моменту припинення дії договору. Протягом одного тижня від дня припинення дії договору, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю всі платежі, які підлягають сплаті на день припинення дії договору.

Пунктом 3.16. договору лізингу передбачено, що якщо лізингоодержувач своєчасно не сплачує лізингові платежі та інші платежі, передбачені цим договором, він зобов'язаний сплатити лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення грошового зобов'язання, від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом у зв'язку з чим позивач у відповідності до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України та умов договору нарахував збитки від інфляції, які склали 37633,32 грн. та суму 3% річних від простроченої суми у розмірі 11777,24грн., які просить суд стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2.

Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Оскільки відповідачем 1 не було повернуто позивачу предмет лізингу протягом 10 робочих днів від дня розірвання договору фінансового лізингу до дня звернення до суду, позивач зазнав збитків - упущену вигоду, а саме не одержав доходів, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якщо б передав предмети лізингу, що не повернуті відповідачем 1 - самоскиди МАN ТСА33.350. у фінансовий лізинг третім особам у сумі 836 512,86 гривень відповідно до наданого письмового розрахунку.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача заборгованості з оплати лізингових платежів у розмірі 252380,56 грн. на підставі Договору фінансового лізингу №058-06/2008 від 13.06.2008р. та Додатків №№ 1-4 укладених між позивачем та відповідачем-1 та на підставі відповідно рахунків-фактур отриманих від позивача, своєчасно та у повному обсязі не оплачених відповідачем, в період 30.12.2008року по 02.08. 2010року у зв'язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 252380,56грн., яку позивач просить суд в примусовому порядку стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача посилаючись на умови Договору фінансового лізингу №058-06/2008 від 13.06.2008р. та Додатків №№ 1-4 укладених між позивачем та відповідачем-1 та договором поруки від 13.06.2008року, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними позивачем, не спростованих відповідачем-1 та відповідачем-2, та такою, що не суперечить матеріалам справи та чинному законодавству України, не спростованими відповідачем-1 та відповідачем-2 ні в усній ні в письмовій формі, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача витребування від відповідача-1 фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе - Адріа - Лізинг»(ЄДРОПУ 35378830) дві одиниці самоскидів марки МАN ТGА33.350 6x4 ВВ-WW, 2008 року випуску, за номерами шасі (кузова) НОМЕР_3 та НОМЕР_4, номерні знаки НОМЕР_5 та НОМЕР_6 відповідно, шляхом покладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) зобов'язання передати товариству з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе - Адріа - Лізинг»(ЄДРОПУ 35378830) вказані самоскиди разом із пов'язаною документацією та предметами, в тому числі - з сервісною книжкою, технічними паспортами, повними комплектами ключів, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, та такими, що не суперечать чинному законодавству України і не спростованими відповідачем-1 ні в усній ні в письмовій формі, а отже є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача на підставі п. 3.16 договору фінансового лізингу за період з 29.12.2008року по 05.02.2009року пені у сумі 39,48грн., на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошових зобов'язань інфляційні у сумі 37633,32 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 11777,24грн. та підставі ст.ст. 22,611 Цивільного кодексу України упущену вигоду-збитки у сумі 836512,86грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, і не спростованими відповідачем-1 та відповідачем-2 ні в усній ні в письмовій формі, а отже є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача витрат по справі у вигляді 25500,00грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними позивачем, такими, що не суперечать матеріалам справи, чинному законодавству України та не спростованих відповідачем-1 та відповідачем-2 ні в усній ні в письмовій формі, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,22,292,525,526,611,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, Закону України „Про фінансовий лізинг” господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити.

Зобовязати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (52070, АДРЕСА_1, ІНПП НОМЕР_1, п/р НОМЕР_7 в ДОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО НОМЕР_8) передати товариству з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе - Адріа Лізинг»(03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 24, код ЄДРПОУ 35378830, п/р 2600615638 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) дві одиниці самоскидів МАN ТGA33.350 6x4 ВВ-WW, 2008 року випуску, за номерами шасі (кузова) WМАНW2ZZ68М508382 та WVАНМ2ZZ18М508273, номерні знаки НОМЕР_5 та НОМЕР_6 разом із пов'язаною документацією та предметами, в тому числі - з сервісною книжкою, технічними паспортами, повними комплектами ключів.

Стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (52070, АДРЕСА_1, ІНПП НОМЕР_1, п/р НОМЕР_7 в ДОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО НОМЕР_8) та товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Монтаж Мережа»(49000, м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, буд. 74, код ЄДРПОУ 32653468, п/р 26000020360001 в ВАТ АКБ "Капітал" в м. Дніпропетровську, МФО 307338) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе Адріа - Лізинг»(03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 24, код ЄДРПОУ 35378830, п/р 2600615638 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) 252380,56грн. (двісті пятдесят дві тисячі триста вісімдесят грн. 56 коп.) - заборгованості; 39,48грн. (тридцять девять грн. 48 коп.) - пені; 37633,32 грн. (тридцять сім тисяч шістсот тридцять три грн. 32 коп.) - інфляційних втрат; 11777,24грн. (одинадцять тисяч сімсот сімдесят сім грн. 24 коп.) - 3% річних від простроченої суми; 836512,86грн. (вісімсот тридцять шість тисяч пятсот дванадцять грн. 86 коп.) - упущеної вигоди - збитків; 25500,00грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) - державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено

24.06.2011р.