Рішення № 16529912, 15.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.11р.Справа № 13/5005/6790/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс», м. Запоріжжя

до Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ

про стягнення 957,00 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 - представник, довіреність №488 від 01.01.2011 р.;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство “Запоріжкокс”, м. Запоріжжя (надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Державного підприємства „Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ (далі - відповідач) шкоду завдану недостачею вантажу у розмірі 957,00 грн.

У судовому засіданні 14.06.2011 р. від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на п. 5, п. 6 Правил перевезення вантажів на вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. №542 (в редакції наказу Міністерства транспорту та звязку України від 12.09.2005 р. №540).

У судовому засіданні 14.06.2011 р., в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов договору №ДУК-01/07-21р/87 від 07.12.2007 р., укладеному між ТОВ «Метінвест холдинг»(продавець) та ВАТ “Запоріжкокс” (покупець) по залізничній накладній №48515566 на адресу позивача зі станції Родинська Донецької залізниці вантажовідправником ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці 26.01.2011 р. надійшла партія вугілля камяного марки Ж 0-100 з 13-ти вагонів.

Під час видачі вантажу з перевіркою його ваги згідно Правил перевезень вантажів та ст. 52 Статуту залізниць України була встановлена вагова недостача продукції у вагоні №60229218 в кількості 1900 кг.

Позивач зазначає, що за п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644, з врахуванням норми недостачі 2% маси, зазначеної в перевізних документах, недостача у вагоні №60229218 складає:

1900 кг (виявлена недостача) 1320 кг (норма недостачі) = 580 кг.;

ціна за тону вугілля складає 1375,00 грн. (без ПДВ);

тому, 0,58 т * 1375,00 грн. = 797,50 грн. (вартість недостачі без ПДВ);

797,50 грн. (вартість недостачі без ПДВ) + 159,50,00 грн. (ПДВ) = 957,00 грн. (вартість недостачі з ПДВ).

Тобто, відповідно розрахунку позивача, шкода, завдана недостачею вантажу, складає 957,00 грн.

Недостача вантажу документально підтверджена комерційним актом АА №038548/20/47 від 25.01.2011 р. в якому зафіксовано ознаки незбереженого перевезення, такі як порушення маркування, виїмка на поверхні вантажу (виїмки) та недостача вантажу.

Рахунок за поставлену продукцію №СФ-107068 від 30.01.2011 р. на суму 5884564,96 грн. сплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 19).

У судовому засіданні відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого зазначає, що відповідно до п. 5, п. 6 Правил перевезення вантажів на вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. №542 (в редакції наказу Міністерства транспорту та звязку України від 12.09.2005 р. №540), перед навантаженням вантажу відправник зобовязаний пересвідчитися, що перевезення у вагоні не призведе до втрати вантажу та вжити всіх додаткових заходів щодо ущільнення зазорів, для чого йому надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин; з метою забезпечення збереженості вантажів, що перевозяться в вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу; у звязку з вищевикладеним, відповідач зазначає, що відправник вантажу не підготував належним чином вагон та вантаж до перевезення, що призвело до його втрати під час перевезення, а тому відповідальність за втрату вантажу слід покласти на вантажовідправника.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до частин1, 2 статті908 Цивільного кодексу України зазначено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами1,2,3 статті909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно вимогам статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Також, частинами 1 і 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.

Згідно з ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Крім того, п. 114 Статуту передбачено, що за недостачу вантажу залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час його перевезення, у розмірі вартості недостачі вантажу.

Статтею6 Статуту встановлено, що накладна є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

Відповідно до ст.105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст.111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Складання комерційних актів та приймання продукції здійснено відповідно до передбачених Правил, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 р. №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за номером 567/6855.

Відповідно до п.14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обовязковими для сторін правилами.

Зі складеного та наданого суду комерційного акту АА №038548/20/47 від 25.01.2011 р. (а.с. 23) вбачається, що вагон №60229218 у справному технічному стані, течій вантажу не зафіксовано, люки щільно закриті, завантаження шапкою нижче рівня бортів, вантаж не маркований, існує виїмка під 7 люком розміром 100х100х40см, виїмка під 1 люком розміром 1,5 м. на ширину вагону глибиною 0,4 м., виїмка під 2, 3, 4, 5, 6 люками розміром 750х150х40см, виїмка під 5, 6 люками розміром 300х100х30см.

Таким чином, відповідальність за нестачу, що утворилася під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди, оскільки перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях, тобто на відповідача.

Згідно до розрахунку позивача, шкода, завдана недостачею складає 957,00 грн., з врахуванням норми недостачі у розмірі 2% від маси вантажу, зазначеного в перевізних документах.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця”(49602, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства „Запоріжкокс” (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, код ЄДРПОУ 00191224) шкоду, завдану недостачею - 957,00 грн. (девятсот пятдесят сім грн. 00 коп.), витрати по сплаті державного мита 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу - 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення складено

24.06.2011 р.