Рішення № 16529910, 15.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.11р.Справа № 5005/4094/2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фудекспорт Плюс», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «ВАВІЛОН», м. Дніпропетровськ

про стягнення 61 637,48 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1-представник, довіреність від 10.05.2011р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фудекспорт Плюс”(далі позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАВІЛОН" (далі відповідач) про стягнення на свою користь заборгованість у розмірі 61637,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються зобовязання по оплаті поставленого товару покладені на нього за договором поставки №В-50382 від 16.06.2010 року.

Позивач зазначає, що за умовами вказаного договору поставки у період з вересня по грудень 2010 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 73257,60 грн.; у листопаді, грудні 2010 р. відповідач сплатив за отриманий товар частково суму у розмірі 7000,00 грн., та у січні-лютому 2011 р. відповідачем було здійснено повернення товару на загальну суму 4620,12 грн., загальна заборгованість відповідача за договором поставки №В-50382 від 16.06.2010 року складає суму у розмірі 61637,48 грн.

Відповідач відзив на позов, контррозрахунок, або докази сплати заборгованості до суду не надав, представник відповідача в судові засідання призначені для розгляду справи 26.04.2011 р.,

12.05.2011 р., 26.05.2011 р., 14.06.2011 р. не зявився, про дату, час, та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином за його місцезнаходженням, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №9960988 від 17.05.2011 р. (а.с. 12-14 т. 2).

Ухвалою суду від 26.05.2011 р. було продовжено строк розгляду справи до 13.06.2011 р.

Справа відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фудекспорт Плюс” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАВІЛОН" (покупець) було укладено договір поставки №В-50382 (далі договір), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобовязується поставити товар в строки, обумовлені цим договором, відповідно до замовлення покупця, що є невідємною частиною договору, а покупець прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених в додатку №4 до цього договору "Додаткові умови", що є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, асортимент та ціна товару узгоджується в специфікаціях до договору. Специфікація затверджується сторонами в встановленій формі і є невідємною частиною договору.

Згідно з п. 3.1 Договору, постачальник здійснює поставку товару в пункт доставки покупця відповідно до замовлення покупця власними транспортними засобами та за свій рахунок за адресами вказаними в додатку №4 до договору «Додаткові умови».

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що загальна сума договору складає суму товару, отриманого по всім накладним.

Покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в п. 6 Додатку № 4 до цього договору “Додаткові умови”(п. 7.2 Договору).

Згідно пункту 6 положень Додатку №4 до договору №В-50382 (а.с. 17-22 т. 1), покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 60 календарних днів з моменту поставки товару.

Позивач зазначає, що протягом строку дії договору поставки, у період з вересня по грудень 2010 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 73257,60 грн. за видатковими накладними, копії яких додано до позовної заяви (а.с. 23-90 т. 1); відповідач розрахувався за товар частково у розмірі 7000,00 грн., що підтверджено банківськими виписками з рахунку позивача за 25.11.2010 р., 17.12.2010 р.; на підставі накладних про повернення товару у січні-лютому 2011 р. відповідачем було здійснено повернення товару на загальну суму 4620,12 грн.; загальна заборгованість відповідача станом на 04.05.2011 р. складає суму у розмірі 61637,48 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку, в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт поставки товару покупцю (відповідачу) за договором підтверджується видатковими накладними, що підписані представниками позивача та відповідача, та завірені печатками з обох сторін, та знаходяться в матеріалах справи а.с. 23-90 т. 1.

Уповноважені представники відповідача отримували товар за договором на підставі кільцевих доручень та додатків до договору, що були оформлені належним чином відповідно до умов договору (копії знаходяться в матеріалах справи а.с. 19-30 т. 2)

Позивач також підтверджує заборгованість відповідача у розмірі 61637,48 грн. актом звірки взаєморозрахунків станом на 04.05.2011 р. (а. 135 т. 1).

Позивач також надав, як доказ сплати відповідачем за договором, копії банківських виписок від 25.11.2010 р. на суму 4000,00 грн., від 17.12.2010 р. на суму 3000,00 грн. (а.с. 91-92 т. 1), та як доказ повернення товару відповідачем, копії накладних на повернення товару отриманого за договором (а.с. 93-109 т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи, термін сплати за договором, з огляду на п. 6 положення Додатку №4 до договору №В-50382 від 16 червня 2010 року, встановлений на протязі 60 календарних днів з моменту поставки товару; тобто, за умовами договору, строк оплати поставленого товару, є таким, що настав.

Таким чином, за матеріалами справи встановлено, що відповідач не виконав належно договірні зобовязання із сплати за отриманий товар за видатковими накладними, та не здійснив у повному обсязі оплату його вартості у встановлений термін.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків станом на 04.05.2011 р. (а.с. 135 т.1), що направлявся позивачем на адресу відповідача 06.05.2011 р. (докази відправки - а.с. 136,137 т. 1), заборгованість відповідача на користь позивача складала 61637,48 грн. Станом на дату розгляду справи відповідач відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати за отриманий товар не надав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором поставки №В-50382 від 16.06.2010 р. у розмірі 61637,48 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ВАВІЛОН” (49000, м.Дніпропетровськ, вулиця Маршала Малиновського, 14А; код ЄДРПОУ 32010905) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ФУДЕКСПОРТ ПЛЮС” (04108, м. Київ, пр. Правди, 35; код ЄДРПОУ 36867258) суму заборгованості у розмірі 61637,48 грн. (шістдесят одна тисяча шістсот тридцять сім грн. 48 коп.), державне мито у розмірі 616,38 грн. (шістсот шістнадцять грн. 38 коп.), витрати на оплату інформаційнотехнічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення складено

24.06.2011 р.