Ухвала суду № 16529061, 09.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2011 р.                               м. Київ                                        К-11703/08

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Ланченко Л.В., Острович С.Е., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі –ДПІ)

на постанову господарського суду Вінницької області від 15.06.2007

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2008

у справі № 15/79-07 (22-а-3428/08)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Поділляагросервіс»(далі –Товариство)

до ДПІ

про визнання дій протиправними.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням подальшого уточнення до нього) подано про:

визнання протиправними дій ДПІ по проведенню позапланової виїзної перевірки Товариства за наказом від 06.07.2006 №1058/23п;

визнання неправомірною вказаної перевірки, оформленої актом від 11.08.2006 №30/3530/32473077;

скасування зазначеного наказу.

Постановою господарського суду Вінницької області від 15.06.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2008, позов задоволено частково; оспорюваний наказ визнано протиправним та скасовано; визнано неправомірною зазначену перевірку Товариства; в решті позову відмовлено. У прийнятті цих рішень попередні судові інстанції виходили з відсутності в даному разі підстав, з якими пункт 3 частини шостої статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»пов’язує проведення позапланової виїзної перевірки, що, в свою чергу, свідчить і про незаконність останньої. Водночас суди дійшли висновку про недоведеність позивачем протиправності дій податкового органу.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувані судові акти місцевого і апеляційного судів та повністю відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що подання позивачем уточнюючих розрахунків у відповідь на запит податкового органу щодо недостовірності даних у податковій декларації не є документальними підтвердженнями у розумінні пункту 3 частини шостої статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що обумовлює правомірність призначення спірної перевірки. Крім того, за посиланням податкового органу, визнання перевірки неправомірною не відповідає компетенції адміністративного суду, визначеної статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк власне проведення перевірки не породжує юридично значущі наслідки для платника.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу –без задоволення.

З огляду на нез’явлення у судове засідання представників сторін, яких було належним чином повідомлено про дату, час і місце проведення судового засідання, справу розглянуто в письмовому провадженні відповідно до пункту 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши оскаржувані рішення у межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що:

- у зв’язку з виявленою недостовірністю даних у податковій звітності Товариства з податку на прибуток та з податку на додану вартість ДПІ було направлено позивачеві запит від 18.05.2006 №2964/7/35-4066 з вимогою надати письмове пояснення щодо виявлених розбіжностей, їх документальне підтвердження, а також розшифровку задекларованих позивачем витрат за 2005 рік та за перший квартал 2006 року;

- у листі від 26.05.2006 №65, адресованому начальникові управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Державної податкової адміністрації у Вінницькій області Кустюку Л.І., позивач повідомив, що виникнення розбіжностей було спричинено помилками, з метою усунення яких Товариством було подано до податкового органу уточнюючі розрахунки. До того ж, у вказаному листі позивачем було наведено розшифровку валових витрат за 2005-2006 роки;

- втім наказом начальника ДПІ від 06.07.2006 № 1058/23п було призначено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства на підставі пункту 3 частини шостої статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності призначення вказаної перевірки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідно до частини шостої статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, як-от - виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (пункт 3).

В даному разі, як вбачається з установлених судами обставин справи, позивач надав відповідь на запит податкового органу з приводу виявлених розбіжностей у показниках поданих ним декларацій. Суди вірно зазначили, що чинним законодавством не передбачено ані чіткої форми такої відповіді, ані конкретного переліку документів, які мають бути додані платником до його пояснень.

Подання Товариством уточнюючого розрахунку в порядку пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»фактично усунуло виявлені невідповідності. У разі ж необґрунтованості здійсненого коригування відповідних даних згідно з цим розрахунком податковий орган мав право в подальшому визначити Товариству податкові зобов’язання за результатами проведення планової перевірки за відповідний період.

Таким чином, слід погодитися з наданою судами правовою оцінкою обставин справи щодо незаконності призначення спірної позапланової перевірки Товариства.

Посилання ДПІ на те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - визнання неправомірною позапланової виїзної перевірки –не відповідає компетенції адміністративного суду, не можуть бути взяті до уваги Вищим адміністративним судом України. Адже вказана вимога є нічим іншим, як вимогою про протиправність дій органа державної податкової служби як суб’єкта владних повноважень, що відповідає пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому право платника податку підлягає захисту у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов’язане з самою протиправністю дій.

З урахуванням викладеного передбачених законом підстав для скасування правильних та вмотивованих рішень попередніх інстанцій не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Вінницької області від 15.06.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2008 у справі №15/79-07 (22-а-3428/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Л.В. Ланченко С.Е. Острович О.І. Степашко Є.А. Усенко