Ухвала суду № 16527113, 26.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2011 року                               м. Київ                                        К-12192/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                  Степашка О.І.

Суддів                                                            Костенка М.І.

                                                                      Маринчак Н.Є.

Усенко Є.А.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.04.2007

у справі № 17/86

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна інвестиційна компанія”

до          Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про          скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Регіональна інвестиційна компанія” (далі –позивач, ТОВ “Регіональна інвестиційна компанія”) звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі по тексту –відповідач, ДПІ у м. Полтаві):

1)          № 0000292308/0 від 10.11.2005, №0000292308/1 від 18.01.2006. № 0000292308/2 від 28.03.2006 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість;

2)          № 000272308/0 від 10.11.2005, № 000272308/1 від 18.01.2006, № 000272308/2 від 28.03.2006 про стягнення податку на прибуток в розмірі 100000 грн.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 23.11.2006 в позові відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.04.2007 постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову, якою позов задоволено; визнано недійсними спірні податкові повідомлення-рішення, з огляду на їх протиправність.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ “Регіональна інвестиційна компанія” з 23.03.2004 по 30.06.2005, складено акт № 487/22-1/32908363 від 28.10.2005, в якому зафіксовані порушення:

          1) пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого було занижено податок на прибуток за 1 півріччя 2004 року у сумі 3252 грн.;

          2) п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону та ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2005 року в сумі 20833 грн.;

          3) пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 283 грн.: за 2004 рік –у сумі 40 грн., за І квартал 2005 року –у сумі 70 грн., за І півріччя 2005 року –2005 року у сумі 130 грн.

          4) пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2004 року у сумі 422 грн.;

          5) пп. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого зменшено від’ємне значення чистої суми податкових зобов’язань по податку на додану вартість за травень 2005 року в сумі 16667 грн.;

          6) п. 19.2 ст. 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності надання за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

На підставі результатів вказаної перевірки, 10.11.2005 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

-          № 0000292308/0 про завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16667 грн.

-          № 0000272308/0 про донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 27687,40, у т.ч. 21046 грн. основного платежу та 6641,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження, вказані повідомлення-рішення залишені без змін та прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення.

Перевіркою встановлено відхилення у сумі 83333 грн., яке виникло в результаті неправомірного включення до складу валових витрат у І кварталі 2005 року витрат за надані юридичні послуги згідно договору № 04-05 від 01.01.2005, оскільки первинні документи щодо наданих юридичних послуг не дають повного відображення суті наданих юридичних послуг та отримання за їх допомогою кінцевого результату, а також неповязаністю даних послуг з господарською діяльністю підприємства позивача; не підтвердженням матеріалами зустрічної перевірки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, згідно договору № 04-05 від 01.01.2005 укладеного з Філією № 3 Підприємства “Фарватер” ВОІ СОІV (м. Харків), ТОВ “Регіональна інвестиційна компанія” отримала консультаційні послуги з питань проведення господарської діяльності по орендних операціях та невід’ємних поліпшень орендованого майна, операціях у сфері правового регулювання і сфери застосування господарчих договорів, супроводження раніше укладених договорів, роз’яснення, пов’язаних з змінами у веденні податкового обліку у 2005 році, які випливають із Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та зміни до цього закону. Консультаційні матеріали отримувались підприємством в усній, письмовій та електронній формі. Всі господарські операції, проведені підприємством відображені у регістрах бухгалтерського обліку. Наявні первинні документи, які були в повному обсязі передані для проведення документальної перевірки.

Як встановлено апеляційним судом, укладення вказаного договору про надання консультаційних послуг, отримання таких послуг та здіснення оплати цих послуг були проведені на основі акту прийому-передачі юридичних послуг по договору № 04-05 від 30.03.2005 та у відповідності до вимог діючого законодавства, тому, судом зроблено вірний висновок, що позивачем правомірно віднесено відповідну суму на валові витрати та до податкового кредиту.

Судом апеляційної інстанції спростовані посилання податкового органу на не відображення всіх обов’язкових реквізитів, що пред’являються до первинних документів, на підставі яких проводиться бухгалтерський облік господарських відносин; придбання юридичних послуг позивачем не для власних потреб; неможливістю проведення зустрічної перевірки на Філії № 3 Підприємства “Фарватер” ВОІ СОІV, оскільки документи не були надані філією.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що укладення договору № 04-05 від 01.01.2005 про надання консультаційних послуг, отримання таких послуг та здійснення оплати цих послуг були проведені відповідно до вимог діючого законодавства, тому віднесення позивачем коштів, сплачених за цим договором до валових витрат та податкового кредиту є правомірним.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з’ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві відхилити.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.04.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Степашко