Ухвала суду № 16527120, 26.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2011 р.                               м. Київ                                        К-28271/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                        Степашка О.І.

суддів:                                                  Костенка М.І.

                                                            Маринчак Н.Є.

                    Усенко Є.А.

                    Шипуліної Т.М.

при секретарі                                         Гончарук І.Ю.

за участю представників:

позивача –Шугалки Н.Є.

відповідача –Бостаніді З.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 09.04.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010

у справі № 2а-353/10/8/0170

за позовом           Закритого акціонерного товариства “Санаторій “Сакрополь”

до           Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про           визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Закрите акціонерне товариство “Санаторій “Сакрополь” (далі по тексту –позивач, ЗАТ “Санаторій “Сакрополь”) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі по тексту –відповідач, Сакська ОДПІ в АРК) від 28.10.2009 № 0000842301/0, від 16.12.2009 № 0000842301/1, № 0001162301/0.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 09.04.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки ЗАТ “Санаторій “Сакрополь” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2009, складено акт №1637/2301/31733380 від 15.10.2009, в якому зафіксовані порушення:

-          пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.3.1 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.3.2 п. 8.3, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п. 3 Порядку складання декларації податку на прибуток підприємств, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143, а саме: заниження позивачем податку на прибуток за період, що перевірявся на загальну суму 3504 498 грн.,

-          порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.3.1 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.3.2 п. 8.3, пп. 8.7.1 п.8.7 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143, яке виразилось у завищенні від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток,

-          порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, яке виразилось у завищенні сум податкового кредиту у сумі 805 250 грн.

На підставі результатів перевірки, 28.10.2009 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000842301/0 яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 4705 372,23 грн., в т.ч.: 3504 498,25 грн. основного платежу та 1200 873,98 грн. штрафної санкції.

В результаті адміністративного оскарження, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) № 0000842301/1 від 16.12.2009 з податковим зобов’язанням аналогічним попередньому повідомленню-рішенню

2) №0001162301/0 від 16.12.2009 про застосування штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток в сумі 1752 249,12 грн.,

Підставою проведення перевірки стала подача позивачем декларації з податку на додану вартість, в якій було вказано від’ємне значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка; позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що в рамках позапланової виїзної перевірки підлягають перевірці лише ті питання, які стали підставою для її проведення.

Таким чином, проведення відповідачем комплексної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства на підставі тієї обставини, що платником подано декларацію з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн., є перевищенням повноважень податкового органу.

Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, стосовно заниження позивачем суми валового доходу, ґрунтуються на кваліфікації коштів, які отримані позивачем за договором від 26.05.2008 від Міжнародної ділової компанії Сільвер Спірит Груп Інтерпрайзес Корп., в якості поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податків у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду від осіб, що не є платниками податку на прибуток.

Відповідно до пп.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Згідно з п. 4.6 договору позики від 26.05.2008, який укладено між позивачем та Міжнародною діловою компанією Сільвер Спірит Груп Інтерпрайзес Корп., розмір виплат за користування позикою (за встановленою Договором процентною ставкою, з врахуванням комісії, неустойки і інших встановлених Договором платежів, у тому числі тих, які є санкціями за неналежне виконання умов даного договору) впродовж періоду дії цього Договору не може перевищувати розміру виплат максимальної процентною ставки встановленої Національним Банком України –11% річних. Плата за користування позикою за даним договором встановлюється у вигляді права на придбання путівок з пільговою ціною і не може перевищувати 70% їх вартості. Дане право може бути реалізоване Позикодавцем з моменту надання санаторієм «Сакрополь»послуг з оздоровлення. Путівки надаються Позикодавцеві на підставі представленої заявки.

Судами були досліджені редакції п. 4.6 договору, які були надані до перевірки, та які були зареєстровані в Головному управлінні Національного Банку України та обслуговуючому банку –АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції».

Як встановлено судами, даний договір вступив в силу з моменту його реєстрації в Головному управлінні Національного Банку України в АР Крим, відтак належним підтвердженням того, що сторонами укладено, підписано та зареєстровано саме ту редакцію договору, в якому п. 4.6 має посилання на надання Позичальнику інших видів компенсації як плати за користування коштами, а саме плати за користування позикою за даним договором у вигляді права на придбання путівок за пільговою ціною, є копія договору безпроцентної позики від 26.05.2008, на підставі якого Головним управлінням Національного Банку України в АР Крим видане реєстраційне свідоцтво №610 від 29.05.2008.

Таким чином, судами попередніх інстанцій зроблений правильний висновок, що наведений пункт договору спростовує висновки відповідача про застосування до правовідносин, що виникли між позивачем та Міжнародною діловою компанією Сільвер Спірит Груп Інтерпрайзес Корп. норм пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки необхідною умовою визначення фінансової допомоги, як поворотної, є відсутність будь-яких видів компенсації, як плати за користування коштами, в той час, як у даному договорі компенсацією за отримання коштів позивачем від нерезидента встановлено право на придбання нерезидентом путівок за пільговою ціною.

Враховуючи викладене та межі перегляду, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 09.04.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)Є.А. Усенко (підпис)Т.М. Шипуліна