Ухвала суду № 16526665, 19.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" травня 2011 р.                               м. Київ                                        К-27287/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Карася О.В., Костенка М.І., Степашка О.І., Усенко Є.А.

при секретарі Бадріашвілі К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»

на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010 року

у справі №2-а-1264/10/1870

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»(надалі –ВАТ «Сумихімпром»)

до Державної податкової інспекції у м.Суми (надалі –ДПІ у м.Суми)

про визнання протиправними дій відповідача, зобов’язання утриматись від вчинення дій, -

встановив:

У грудні 2009 року позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом в якому поставлено питання про: визнання протиправними дії відповідача стосовно внесення посадовими особами ДПІ в м.Суми відомостей в акт, що не відповідають чинному законодавству України, а саме, порушення товариством вимог п.1.32 ст1, п.5.1. ст.5, п..п.8.3.2 п.8.3., п.п.8.4.2 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства в частині завищення валових витрат і амортизаційних відрахувань при визначені об’єкту оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 149970852,32грн.; зобов’язання відповідача утриматися від зняття з обліку від’ємного значення об’єкту оподаткування по податку на прибуток на суму 149970852,32грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки податковим органом не вірно застосовано норми чинного законодавства, що призвело до безпідставного висновку про завищення позивачем валових витрат та амортизаційних відрахувань.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010 року, провадження у справі закрито.

Постановляючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір, який виник між сторонами не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ВАТ «Сумихімпром»звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, предметом розгляду даного справи є не дії суб’єкта владних повноважень, а висновки акту перевірки №6931/2312/05766356/89 від 06.10.2010 року про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Сумихімпром»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р.

Відповідно до частини 2 пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Тобто, акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов’язків осіб чи суб’єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору.

Як вбачається з ч.1, ч.2 ст. КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Крім того, ч.2 ст.124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Доводами касаційної скарги наведене не спростовано.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів попередніх інстанцій про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»–залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення.