Ухвала суду № 16526618, 02.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2011 року                               м. Київ                                        К-7733/08

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Бившева Л.І., Острович С.Е., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тридом»(далі –ТОВ «Тридом»)

на постанову господарського суду Запорізької області від 11.06.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2008

у справі № 23/327/07-АП (22а-305/08 (22а-1854/07))

за позовом ТОВ «Тридом»

до державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя (далі –ДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2007 №0000202310/0.

Постановою господарського суду Запорізької області від 11.06.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2008, у позові відмовлено з мотивів незаконного включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, складеними постачальником після анулювання його реєстрації як платника ПДВ.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ТОВ«Тридом»просить скасувати оскаржувані рішення попередніх інстанцій та задовольнити позов. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про правомірність формування податкового кредиту за наслідками здійснення операцій з купівлі нерухомості, тоді як у платника відсутній обов’язок перевіряти дійсність свідоцтва платника ПДВ його контрагента.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу –без задоволення.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ «Тридом»з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з’ясовано, що підставою для визначення позивачеві податкового зобов’язання з ПДВ у сумі 42099 грн. (у тому числі 28066 грн. за основним платежем та 14033 грн. за штрафними санкціями) згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням слугував висновок податкового органу, викладений в акті перевірки від 27.03.2007 №75-23-32025665, про незаконність включення до податкового кредиту підприємства суми ПДВ за податковою накладною від 28.03.2005 №28/03, складеною товариством з обмеженою відповідальністю «КПК «Вікторія»після анулювання реєстрації цього товариства як платника ПДВ (що відбулося 16.02.2005), за наслідками здійснення операції з поставки позивачеві об’єктів нерухомості за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28.03.2005.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є однією з обов’язкових умов для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

При цьому підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 цього Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З урахуванням наведених приписів Закону попередні судові інстанції з огляду на встановлений ними факт анулювання реєстрації постачальника позивача як платника ПДВ дійшли вірного висновку про те, що податкова накладна, складена таким постачальником, не має правового значення та не може виступати підтвердженням даних податкового обліку ТОВ «Тридом», що, в свою чергу, обумовлює правомірність донарахування позивачеві оспорюваної суми податкового зобов’язання з ПДВ.

А відтак передбачені законом підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тридом»відхилити.

2. Постанову господарського суду Запорізької області від 11.06.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2008 у справі № 23/327/07-АП (22а-305/08 (22а-1854/07)) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.І. Костенко