Ухвала суду № 16526594, 05.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" травня 2011 р.                               м. Київ                                        К-9829/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Рибченка А.О., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області

на постанову Господарського суду Луганської області від 07 листопада 2007 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2008 року

у справі №2/384ад(22-а-2121/08)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат»(надалі –позивач, ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат»)

до Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області, Головного управління державного казначейства у Луганській області (надалі –Краснодонська ОДПІ Луганської області, ГУ ДКУ у Луганській області)

про стягнення суми бюджетного відшкодування в сумі 51267,51грн., -

встановив:

У липні 2007 року ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат»звернулось з позовом до господарського суду Луганської області до Краснодонської ОДПІ Луганської області та ГУ ДКУ у Луганській області про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 51267,51 грн.

Позовні вимоги вмотивовувалися наявністю підстав для проведення ЗАТ Краснодонський завод «Автоагрегат»відшкодування податку на додану вартість у сумі 51267,51 грн., оскільки позаплановою перевіркою, проведеною Краснодонською ОДПІ була встановлена фактична сума бюджетного відшкодування у розмірі 297131,51 грн. Проте, відшкодування за висновком Краснодонської ОДПІ було проведено частково. Невідшкодованою залишилась сума 51267,51 грн., про стягнення якої й звернувся позивач до суду.

Постановою господарського суду Луганської області від 07 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2008 року, позовні вимоги задоволено.

Обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, виходили з того, що остаток невідшкодованої суми бюджетного відшкодування у розмірі 51267,51 грн. з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2006 року підтверджується актом перевірки №2491/23-00231290 від 06.12.2006 року.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Краснодонська ОДПІ Луганської області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове –про відмову у задоволені позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи наступні обставини.

ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат»зареєстроване платником податку на додану вартість в Краснодонській ОДПІ, про що отримано свідоцтво.

20.10.2006 року позивачем до податкового органу була подана декларація з ПДВ за вересень 2006 року разом з додатком №3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування.

За даними податкової декларації за результатами господарської діяльності позивача у вересні 2006 року сума бюджетного відшкодування склала 298644,00 грн.

Згідно з ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України передбачається обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз.1 п.п.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Абзац 2 згаданої статті та вказаного Закону встановлює, що податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено судами, 06.12.2006 року працівниками Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області була здійсненна виїзна позапланова перевірка ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат»з питань достовірності нарахування суми податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2006 року та розрахунку бюджетного відшкодування до податкової декларації за вересень 2006 року, за результатами якої складено акт №2491/23-00231290 та з якого вбачається, що сума заявлена до відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації за вересень 2006 року фактично складає 297131,51грн.

Однак, із підтвердженої суми позивачу було відшкодовано податок на додану вартість лише частково, невідшкодованою залишилась сума 51267,51 грн.

До того ж, податковий орган не приймав податкове повідомлення-рішення про зменшення спірної суми бюджетного відшкодування, як це передбачено п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 «Про податок на додану вартість».

Підпункт 7.7.6 пункту 7.6 статті 7 цього Закону встановлює, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

З огляду на зазначені норми права та вірно встановлені обставини справи, колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередні інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки визначена позивачем сума бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку по податковій декларації за вересень 2006 року підтверджується матеріалами справи та не спростовується податковим органом.

Крім того, судами попередніх інстанції цілком обґрунтовано зазначено, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість»право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов’язків щодо сплати податків іншими контрагентами. Якщо інші контрагенти не виконали свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно для них.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що висновки судів відповідають вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, підтверджуються встановленими по справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області –залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Луганської області від 07 листопада 2007 року та Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2008 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.