Ухвала суду № 16526348, 31.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2011 року                               м. Київ                                        К-9797/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Островича С.Е., Рибченка А.О.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Господарського суду Вінницької області від 15.03.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2008 року у справі № 11/63-06 за позовом Вінницького учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Вінницького учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих (далі- позивач) до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі-ДПІ у м. Вінниці, відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002812320/0 від 23.11.2005, яким позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24144,00грн.

Постановою Господарського суду Вінницької області від 15.03.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2008 року, позовні вимоги –задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 20.06.2008 року звернувся з касаційною скаргою та з клопотанням про зупинення до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 23.04.2009 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Господарського суду Вінницької області від 15.03.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2008 року, прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: п.1.8 ст. 1 п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі-Закон України №168/97-ВР).

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 24144,00грн. слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 26.06.2005 №318/2320/03972494, про завищення задекларованих сум бюджетного відшкодування з посиланням на факт неможливості проведення перевірки постачальника товару у ланцюгу, а саме: ПП. «Екотехінформ», оскільки ТОВ «Екотекс», яке видало податкові накладні, на підставі, яких позивачем було сформовано податковий кредит, є посередником щодо відвантаження позивачеві товару, придбаного у ПП. «Екотехінформ».

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов’язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

За результатом розгляду справи, було встановлено факт оплати позивачем податку на додану вартість в ціні товару, відображення господарських операцій в податковому та бухгалтерському обліку, тобто позивачем виконано всі умови, передбачені Законом, а тому останній має право на отримання бюджетного відшкодування.           

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов’язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог ст. 7 Закону України № 168/97-ВР. Інші статті цього Закону, так само як і інших законів не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на бюджетне відшкодування податку від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення –без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Вінницької області від 15.03.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2008 року у справі № 11/63-06 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 –238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:________Т.М.Шипуліна

Судді:________Г.К.Голубєва

________О.В.Карась

________С.Е.Острович

________А.О.Рибченко

Суддя Т.М. Шипуліна