Ухвала суду № 16522851, 22.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 року справа №2а/0570/5969/2011

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохіна А.А.

суддів Юрко І.В. , Карпушової О.В.

при секретарі Діденко О.В., за участю представника Горлівської ОДПІ - Грищенко А.О., представника позивача - Рева І.В., розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року у справі № 2а-0570/5969/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой ЛТД» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним акту від 29.10.2010 року № 265/24 опису активів, на які поширюється право податкової застави та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донстрой ЛТД» (надалі ТОВ «Донстрой ЛТД», позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції (далі Горлівської ОДПІ, відповідач) про визнання нечинним акту від 29.10.2010 року № 265/24 опису активів, на які поширюється право податкової застави та зобовязання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у якості предмету податкової застави за актами опису від 18.08.2010 року № 164/24 та від 29.10.2010 року № 265/24 відповідачем прийнято майно позивача на суму, що в 11,5 разів перевищує суму податкового боргу, а тому ці дії не відповідають положенням законодавства стосовно необхідності дотримання співрозмірності між податковим боргом та вартістю активів, що виступили податковою заставою. До того ж, нерухоме майно за актом опису від 29.10.2010 року № 265/24 не може виступати предметом податкової застави, оскільки не відповідає приписам Законів України «Про іпотеку» (яким регулюється застава нерухомого майна) та «Про заставу» в частині необхідності реєстрації такої нерухомості як окремого, виділеного в натурі обєкта права власності. З урахуванням наведеного позивач у судовому порядку просить визнати нечинним акт Горлівської ОДПІ від 29.10.2010 року № 265/24 на загальну суму 249896,41 грн., зобовязати відповідача вчинити дії відносно припинення обтяження і скасування реєстрації права податкової застави у державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно акту опису від 29.10.2010 року № 265/24 на загальну суму 249896,41 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року у справі № 2а-0570/5969/2011 позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано акт Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 29.10.2010 року № 265/24-013 опису активів, на які поширюється право податкової застави, в частині включення до опису активів, на які поширюється право податкової застави, 49/100 частини адміністративної будівлі А-ІІ, балансовою вартістю 237246,24 (двісті тридцять сім тисяч двісті сорок шість, 24) грн., за адресою: провулок Дитячий, 5а в м. Горлівка Донецької області. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Горлівська обєднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині скасування акту Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 29.10.2010 року № 265/24-013, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог про визнання нечинним акту Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 29.10.2010 року № 265/24-013 відмовити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, проти чого заперечував представник позивача, який вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймають участь у справі, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до вимог 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донстрой ЛТД» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Горлівської міської ради 18 вересня 2003 року № 1256120 0000 000338, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 298398, ідентифікаційний код 32644558, місцезнаходження: 84617, Донецька область, м. Горлівка, вул. Першотравнева, буд. 46.

Згідно з матеріалами справи, позивач має податкову заборгованість перед бюджетом, яка станом на 28.04.2011 року згідно обліковим карткам ТОВ «Донстрой ЛТД» складає: з платежу «Орендна плата з юридичних осіб» в сумі 190637,46 грн. (а.с. 48) та платежу «Податок на прибуток підприємств» в сумі 99840,00 грн. (а.с. 49). Наведені обставини не заперечуються сторонами.

З облікових карток ТОВ «Донстрой ЛТД» вбачається, що позивач має безперервну податкову заборгованість. З метою погашення податкової заборгованості Горлівькою ОДПІ приймались заходи передбачені чинними на час виникнення порушення Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон України № 2181-ІІІ), а саме за юридичною адресою боржника направлялись перша а друга податкові вимоги, відповідно - від 16.08.2010 року № 1/129 на загальну суму 30865,94 грн. та від 15.09.2010 року № 2/156 на загальну суму 48027,20 грн. (а.с. 10-11).

У звязку з тим, що вказані заходи не призвели до погашення заборгованості, відповідачем у відповідності до вимог Закону України № 2181-ІІІ складений акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 18.08.2010 року № 164/24, до складу якого включено складське приміщення за адресою: вул. Першотравнева, 46/1, площею 2203,9 кв.м. балансовою вартістю 1540235,40 грн. (а..с. 12), та рішенням від 18.10.2010 року № 14/24/32644558 вирішено здійснити стягнення коштів та продаж активів, що перебувають у власності ТОВ «Донстрой ЛТД» на загальну суму 151066,73 грн. ( у т.ч. податок на прибуток приватних підприємств 66753,88 грн., орендна плата з юридичних осіб 84312,85 грн.) (а.с. 13).

У звязку із надходженням інформації відносно того, що активи позивача за актом опису від 18.08.2010 року № 164/24 є предметом іпотеки за раніше укладеними з банком договорами іпотеки, відповідачем складено другий акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 29.10.2010 року № 265/24, до складу якого включено рухоме майно позивача, а саме: виробничі потужності (станок, бетономішалка, ін.) та нерухоме майно, а саме: 49/100 частини адміністративної будівлі А-ІІ, що розташована за адресою м. Горлівка, пров. Дитячий, б.5А. Загальна балансова вартість всього майна згідно цьому акту опису складає 249896,41 грн. (а.с. 14).

На підставі наведених актів опису, майно ТОВ «Донстрой ЛТД», що включено до податкової застави, зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчать витяги з Державного реєстру обтяжень майна від 24.09.2010 року за № 28601313 та 21.04.2011 року за № 31158447.

Позивач вважає, що Горлівська ОДПІ не мала підстав на включення до складу акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 29.10.2010 року № 265/24 (далі акт опису активів від 29.10.2010 року № 265/24) нерухомого майна (49/100 частини адміністративної будівлі балансовою вартістю 237246,24 грн.) з наступних підстав. У відповідності до ст. ст. 4, 6 Закону України від 02.10.1992 року № 2654-ХІІ «Про заставу» майно, що перебуває в спільній частковій власності (частки, паї), може бути самостійним предметом застави за умови виділення його в натурі. Таким чином, зазначений обєкт нерухомості (49/100 частини адміністративної будівлі), який належить позивачу на праві спільної часткової власності, без виділення його в натурі, не може бути предметом податкової застави. Додатково представник позивача зазначив, що предмет податкової застави за двома зазначеними вище актами опису в 11,5 рази перевищує суму наявної податкової заборгованості. Так, у податковій заставі перебуває майно ТОВ «Донстрой ЛТД» на загальну суму 1790131,00 грн. (1540235,40 грн. + 249896,41 грн.), а податковий борг з податку на прибуток та орендної плати з юридичних осіб у зрівнянні з другою податковою вимогою від 15.09.2010 року № 2/156 складає 48027,20 грн.

Представник відповідача у судових засіданнях не заперечував проти наявності у ТОВ «Донтстрой ЛТД» заборгованості за вказаними платежами до бюджету, та не ставив під сумнів правомірність та обґрунтованість прийнятих Горлівською ОДПІ заходів на погашення такої заборгованості, за виключенням податкової застави активів згідно акту опису від 29.10.2010 року № 265/24.

За п. 14.1.155 ст. 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. (п.п. 88.1 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України).

Право податкової застави, відповідно до п.п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку, та несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

У відповідності до п.п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Форма такого акту та інші організаційні питання оформлення податкової застави встановлені Порядком застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 року № 1043 (зареєстрований Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1438/18733).

При цьому, акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, на думку суду, є зовнішнім (письмовим) вираженням податкової застави, а тому є рішенням субєкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки має вплив на обсяг прав та обовязків платника податків, так як з моменту виникнення податкової застави та складення відповідного акту платник податків втрачає право вільного здійснення права власності цим майном (в частині його відчудження, п. 89.5 ст. 89 Податкового кодексу України).

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Правовідносини, що пов'язані із заставою нерухомості (іпотекою), в тому числі в частині визначення предмету іпотеки, пріоритету іпотеки та інших питань, безпосередньо врегульовані Законом України «Про іпотеку». При цьому, Податковий кодекс України не містить правових норм, що регулювали б такого роду питання.

До предмету регулювання Закону України «Про іпотеку», на думку суду, відносяться також і правовідносини з податкової застави нерухомості, оскільки відповідно до ст. 3 наведеного Закону його норми розповсюджуються в тому числі і на іпотеку, що виникає в силу закону, за даних обставин - Податкового кодексу України (п. 88.2 ст. 88). До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку»: нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: 1) нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; 2) нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; 3) нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Згідно довідки Комунального підприємства «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» від 20.10.2010 року № 2926, право власності на будинок А-ІІ за адресою: провулок Дитячий, 5а в м. Горлівка Донецької області належить на праві власності позивачеві (49/100), та іншій юридичній особі (51/100).

Тобто, фактично позивачеві належить частина у праві спільної часткової власності на вказане нерухоме майно (49/100), і ця частина не зареєстрована у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності.

Зазначене підтверджується положеннями ст.ст. 355, 356 Цивільного кодексу України, згідно яким власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

З урахуванням наведеного, 49/100 частини адміністративної будівлі А-ІІ за адресою: провулок Дитячий, 5а в м. Горлівка Донецької області, не може виступати предметом податкової застави, оскільки дане майно не відповідає ознакам предмету іпотеки, визначеним ст. 5 Закону України «Про іпотеку», з огляду на відсутність її (49/100 частини) реєстрації як окремого, виділеного у натурі об'єкта права власності.

Отже, дії відповідача із включення даного майна до акту від 29.10.2010 року № 265/24-013 опису активів, на які поширюється право податкової застави, є протиправними, а тому спірний акт у цій частині підлягає скасуванню.

Виходячи з правової позиції Конституційного суду України, відображеній у рішенні від 24.03.2005 року № 2-рп/2005 (справа про податкову заставу), розмір податкової застави виходячи із загальних принципів права повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу.

Предмет податкової застави за актом від 18.08.2010 року № 164/24 (складське приміщення по вул. Першотравневій, 46/1 у м. Горлівці Донецької області, вартістю 1540235,00 грн.) знаходиться в іпотеці філії «Центрально-міське відділення Промінвестбанку у м. Горлівці Донецької області» (що підтверджено представниками сторін у ході судового розгляду справи та витягом з Єдиного реєстру заборон відчудження обєктів нерухомого майна» - запис 1 за № 4988141, у якому міститься посилання на укладені договори іпотеки).

При цьому, у відповідності до п. 87.2 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Не може бути використане як джерела погашення податкового боргу платника податків його майно, надане у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави (п.п. 87.3.1 п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України).

За таких обставин відповідачем не може бути використане як джерело погашення податкового боргу майно, що знаходиться в податковій заставі згідно акту від 18.08.2010 року № 164/24, вартістю 1540235,40 грн. (до моменту припинення застави у банку), а тому за даних обставин не вбачається перевищення балансової вартості активів, що знаходяться в податковій заставі у відповідача, над сумою податкового боргу позивача і, відповідно, протиправності дій з боку відповідача із цього приводу.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача із приводу включення до опису активів, на які поширюється право податкової застави (акт від 29.10.2010 року № 265/24-013), 49/100 частини адміністративної будівлі А-ІІ, балансовою вартістю 237246,24 (двісті тридцять сім тисяч двісті сорок шість, 24) грн., за адресою: провулок Дитячий, 5а в м. Горлівка Донецької області.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав, а отже судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги в частині скасування акту від 29.10.2010 року № 265/24-013 опису активів, на які поширюється право податкової застави, в частині включення до опису активів, на які поширюється право податкової застави, 49/100 частини адміністративної будівлі А-ІІ, за адресою: провулок Дитячий, 5а в м. Горлівка Донецької області.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року у справі № 2а-0570/5969/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року у справі № 2а-0570/5969/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой ЛТД» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним акту від 29.10.2010 року № 265/24 опису активів, на які поширюється право податкової застави та зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді : І.В. Юрко

О.В. Карпушова