Постанова № 16522706, 16.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 року справа №2а/0570/2573/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Старосуда М.І.

суддів Юрченко В.П. , Чебанова О.О.

при секретарі судового засідання Сухоцькій Д.Ю.

за участю представників:

від позивача Бєліченко С.С.

від відповідача Совпель О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/2573/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НКВ УкрАсептика» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «НВК УкрАсептика» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило визнати протиправними та відмінити податкові повідомлення-рішення від 02.09.2010 року № 0000192301/0 (від 27.09.2010 року № 0000192301/1, від 07.12.2010 року № 0000192301/2) про нарахування податку на додану вартість у розмірі 298000 грн. та штрафних санкцій у сумі 149000 грн. та податкові повідомлення-рішення від 02.09.2010 року № 0000182301/0 (від 27.09.2010 року № 0000182301/1, від 07.12.2010 року № 0000182301/2) про нарахування податку на прибуток у розмірі 372500 грн. та штрафних санкцій 50000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю будь-яких правових підстав для визнання недійсною угоди між позивачем та ТОВ «Опто-Сервіс» про надання маркетингових послуг. Позивач зазначає, що на момент укладення договору, ТОВ «Опто-Сервіс» було зареєстроване у встановленому порядку, договір фактично виконано, що підтверджується первинними документами, тому висновки акту перевірки не відповідають дійсності.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/2573/2011 позов задоволено частково, визнані протиправними податкові повідомлення рішення від 02.09.2010 року № 0000192301/0 (від 27.09.2010 року № 0000192301/1, від 07.12.2010 року № 0000192301/2) про нарахування податку на додану вартість у розмірі 298000,00грн. та штрафних санкцій у сумі 149000,00грн. та податкові повідомлення-рішення від 02.09.2010 року № 0000182301/0 (від 27.09.2010 року № 0000182301/1, від 07.12.2010 року № 0000182301/2) про нарахування податку на прибуток у розмірі 372500,00грн. та штрафних санкцій 50000,00грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Податковим органом подана апеляційна скарга, в якій скаржник просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги обгрунтовані невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Державною податковою інспекцією у Пролетарському районі м. Донецька було проведено невиїзну документальну перевірку позивача щодо опрацювання встановлених ризикових операцій з питань правових відносин з ТОВ «Опто-Сервіс» за період з 01.01.2010 року по 31.05.2010 року, за наслідками якої складено акт від 30.08.2010 року №2141/23-1/33956622 (т.1 арк. справи 54).

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.5.2.1, п.п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занижено податок на прибуток на загальну суму 372500 грн., у т.ч. по періодах: у 1 кварталі 2010 року на суму 127500 грн., у 2 кварталі 2010 року на суму 245000 грн., та в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено податок на додану вартість на загальну суму 298000 грн., у тому числі по періодах: у січні 2010 року на суму 18000 грн., у лютому 2010 року на суму 60000 грн., у березні 2010 року на суму 24000 грн., у квітні 2010 року на суму 114000 грн., у травні 2010 року на суму 82000 грн.

Зазначені порушення злійснені у звязку з укладанням позивачем нікчемного правочину з ТОВ «Опто-Сервіс» - угода від 01.06.2009 року б/н, який не спричинив реального настання правових наслідків.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення від 02.09.2010 року № 0000192301/0 (від 27.09.2010 року № 0000192301/1, від 07.12.2010 року № 0000192301/2) яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 298000 грн. та штрафних санкцій у сумі 149000 грн. та податкові повідомлення-рішення від 02.09.2010 року № 0000182301/0 (від 27.09.2010 року № 0000182301/1, від 07.12.2010 року № 0000182301/2) яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 3725000 грн. та штрафних санкцій 50000 грн. (т.1 арк. справи 48-53).

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено с удом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, між позивачем (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Опто-Сервіс” (Виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг б/н від 01.06.2009 року (т.1 арк. справи 31).

Згідно вказаного договору Виконавець надає Замовнику певні послуги, повязані з маркетинговими, а саме: вивчення коньюктури ринку дезінфікуючих та миючих засобів, вивчення структури та порядку ціноутворення, здійснення пошуку клієнтів для розвитку ринку збиту продукції Замовника, організацію та проведення демонстраційних мийок на харчових підприємствах України продукцією Замовника.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що за надані послуги, Замовник сплачує Виконавцю винагороду, розмір якої встановлюється сторонами відповідно до їх надання та фіксується у актах про надання послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами були складені акти про надання послуг, а саме за січень 2010 року: акт про надання послуг № 2540 від 29.01.2010 року, в якому зазначено, що вартість послуг в січні 2010 року склала 108000 грн., в т.р. ПДВ 18000грн.(т.1 а.с.33); за лютий 2010 року: акт про надання послуг № 2898-1 від 26.02.2010 року, в якому зазначено, що вартість послуг в лютому 2010 року склала 360000 грн., в т.р. ПДВ 60000 грн.(т.1 а.с.35);за березень 2010 року: акт про надання послуг № 3358 від 31.03.2010 року, в якому зазначено, що вартість послуг в березні 2010 року склала 144000 грн., в т.р. ПДВ 24000 грн.(т.1 а.с.37); за квітень 2010 року: акт про надання послуг № 3741 від 30.04.2010 року, в якому зазначено, що вартість послуг в квітні 2010 року склала 684000 грн., в т.р. ПДВ 114000 грн. (т.1 а.с.39); за травень 2010 року: акт про надання послуг № 3992 від 31.05.2010 року, в якому зазначено, що вартість послуг в травні 2010 року склала 492000 грн., в т.р. ПДВ 82000 грн.(т.1 а.с.41).

Таким чином, з вказаних актів слідує, що за період з 01.01.2010 року по 31.05.2010 року ТОВ "Опто-Сервіс" надало ТОВ «НВК Украсептика» маркетингові послуги на загальну суму 1788000 грн.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону. Підпунктом 4.1 цього Закону визначено, що валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 р. затверджено Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності. Пунктом 6 цього Положення визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Позивачем надані акти виконаних робіт, як первинний документ, що підтверджує факт виконаних робіт з зазначенням вартості виконаних робіт. Тобто, акт це документ який підтверджує факт виконаних робіт, з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Пунктами 1 та 2 статі 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Однак, колегія суддів вважає, що вказані акти виконаних робіт не можуть бути підтвердженням факту виконання робіт, оскільки не містять інформації про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, тобто не відповідають вимогам закону, які встановлені до даного виду документу, як первинного документу, на підставі якого формується бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства.

На підставі цих актів виконаних робіт неможливо встановити фактичний розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій.

Крімо того, з п.9 акту перевірки ДПІ у Калінінському районі м.Донецька № 1312/7/23-313 від 22.07.2010 року вбачається, що основним видом діяльності ТОВ "Опто-Сервіс" значиться "Надання інших комерційних послуг" (код виду діяльності 74.87.0) - включає : -діяльність органів державного управління (центральні та місцеві органи виконавчої влади); -оборону , правосуддя, охорону громадського порядку і безпеку, закордонні справи, тощо; -загальну діяльність у сфері управління або відомчу діяльність у сфері економічного та соціального життя; -управління обов'язковими програмами соціального захисту.

Згідно класифікатора видів економічної діяльності за КВЕД, затвердженого Наказом Держкомстату України 20.10.2006 №489 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.11.2006 №1188/13062), діяльність у сфері «дослідження кон'юктури ринку та виявлення суспільної думки» має код 74.13.0 а не 74.87.0.

Отже, ТОВ "Опто-Сервіс" не мало права здійснювати послуги з вивчення кон'юктури ринку дезинфікуючих та миючих засобів, вивчення структури та порядку ціноутворення, здійснення пошуку клієнтів для розвитку ринку збуту продукції замовника, організацію та проведення демонстраційних мийок на харчових підприємствах України продукцією замовника.

Як зазначалось раніше, за період з 01.01.2010 року по 31.05.2010 року ТОВ "Опто-Сервіс" надало ТОВ «НВК Украсептика» маркетингові послуги на загальну суму 1788000 грн., а в той же час з договорів поставки товарів, укладених ТОВ «НВК Украсептика» з КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя» від 02.11.10, 06.10.10, 15.09.10, 03.08.10, 01.07.10, з КУ «Мелітопільська станція переливання крові» від 21.01.10, 08.07.10, з ВАТ «Житомирський маслозавод» від 28.08.10, з ВАТ «Черкаський хлібокомбінат» від 01.08.10, з Манківська ЦРЛ від 26.05.10, з Камінська ЦРЛ від 05.04.10, з КУ «Бердянська станція переливання крові» від 16.02.10, з ТОВ «МиК» від 08.04.10, з ТОВ «Торговий дім «Мясна індустрія» від 18.02.10, з Комунальний заклад охорони здоровя «Дніпродзержинська міська лікарня №1» від 12.03.10, з Чорнобаївська ЦРЛ від 05.03.10, з Обласний протитуберкульозний диспансер Житомирської обласної ради від 18.03.10, з КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» від 20.04.10, 05.04.10 (т.2, арк. справи 53-97) вбачається, що вказані договори укладені на загальну суму 370000 грн., яка майже в пять разів менше загальної суми маркетингових послуг.

А статтею 3 Господарського Кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно ст.42 Господарського Кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, метою правочинів, здійснених при веденні господарської діяльності , є отримання доходу і ТОВ "НВК Украсептика", як суб'єкт господарської діяльності, повинно спрямовати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з твердженням податкового органу, що ТОВ "НВК Украсептика", укладаючи договір на маркетингові послуги, згідно актів виконаних робіт, на загальну суму 1788000 грн., здійснюючи заздалегідь економічно не вигідні операції, збільшувало валові витрати та податковий кредит.

А статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсний є правочин якщо його недійсність встановлено Законом (нікчемний

правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ТОВ " НВК Украсептика" та ТОВ «Опто-Сервіс»" порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину про надання маркетингових послуг б/н від 01.06.2009 року, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований не на досягнення економічних результатів та отримання прибутку, а на збільшення валових витрат та податкового кредиту, тобто вказаний правочин є нікчемним, а висновок відповідача про порушення позивачем пункту 5.2.1, 5.3.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є правомірним.

З огляду на наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, не повно зясовано обставини, що мають значення для справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/2573/2011 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/2573/2011 скасувати.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «НКВ УкрАсептика» до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька щодо визнати протиправними та відмінити податкові повідомлення-рішення від 02.09.2010 року № 0000192301/0 (від 27.09.2010 року № 0000192301/1, від 07.12.2010 року № 0000192301/2) про нарахування податку на додану вартість у розмірі 298 000 грн. та штрафних санкцій у сумі 149 000 грн. та податкові повідомлення-рішення від 02.09.2010 року № 0000182301/0 (від 27.09.2010 року № 0000182301/1, від 07.12.2010 року № 0000182301/2) про нарахування податку на прибуток у розмірі 372 500грн. та штрафних санкцій 50 000грн. відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі з 21.06.2011 року.

ГоловуючийМ.І. Старосуд

СуддіВ.П. Юрченко

О.О. Чебанов