Постанова № 16520799, 04.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2011 р. Справа № 2а-13416/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В. при секретаріГудим І.В. за участю: представників позивача представників відповідача Касьян М.С., Цесарчук О.В., Дібрової М.М. Шрамко І.В., Шамрай Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: До суду надійшов адміністративний позов комунального підприємства «Кривбасводоканал» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі №0002251502/0 від 04.06.2010р., № 0002251502/1 від 13.08.2010р. В обґрунтування позову позивач зазначив, що ним було сплачено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість, згідно рішень про розстрочення платежів, відповідно до платіжних доручень. Проте, відповідачем в порушення п.3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України 21.01.2004р. №22 протиправно було розподілено сплачену суму ПДВ в рахунок сплати податкового боргу за попередні періоди.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача, надали суду письмові заперечення в яких зазначено, що Верхньодніпровською ОДПІ правомірно було винесено податкове повідомлення-рішення та зроблено перерозподіл сплачених позивачем сум з податку на додану вартість, оскільки згідно до п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, у порядку календарної черговості його виникнення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 травня 2010 року на адресу позивача надійшов акт Південної МДПІ, № 224/152/03341316 від 21.05.2010 р. «Про результати перевірки КП «Кривбасводоканал» з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 04.01.2007 р. по 26.02.2010 р.».

07 червня 2010 р. позивачем було отримано від Південної МДПІ податкове повідомлення-рішення № 0002251502/0 від 04.06.2010 р. яке було винесено на підставі вказаного акту перевірки.

14 червня 2010р. позивачем було направлено до Південної МДПІ скаргу на вищевказане податкове повідомлення-рішення від. 16.08.2010 р.

Рішенням №20509/10/25-007 від 12.08.2010р. Південної МДПІ було залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0002251502/0 від 04.06.2010 р., а скаргу позивача без задоволення.

На підставі вищевказаного рішення про розгляд первинної скарги КП «Кривбасводоканал», відповідачем 13 серпня 2010 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002251502/1 на суму 6 922 429,15 грн.

На думку суду відповідачем неправомірно були винесені податкові повідомлення-рішення №0002251502/0 від 04.06.2010р., № 0002251502/1 від 13.08.2010р. з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були сплачені узгоджені суми зобовязань з податку на додану вартість згідно 287 платіжних доручень на загальну суму 13844858,14 грн. Із 287 платіжних доручень по 234 позивачем було сплачено податкові зобовязання з ПДВ за призначенням платежу сплата розстрочки по рішенням про розстрочення платежів, а також сплата поточних зобовязань з ПДВ.

Проте, в акті перевірки відповідачем було зазначено, що позивачем були здійснені платежі по всім платіжним дорученням в рахунок погашення зобовязань визначених в поданих позивачем деклараціях з податку на додану вартість за попередні періоди.

На підставі цього відповідачем до позивача було застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість.

Таким чином, відповідачем було самостійно зараховано поточні платежі позивача в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість, шляхом зміни призначення платежу в 234 платіжних дорученнях.

Відповідно до пп.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно до п.6 ст.7 Закону України від 20.05.1999р. № 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Так, на підставі п.1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Відповідно до п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до законодавства України чинного на час виникнення спірних правовідносин належить виключно платнику. Тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин суд доходить висновку, що дії відповідача щодо самостійного зарахування сплачених позивачем сум податку на додану вартість відповідно до 234 платіжних доручень, за період, який не вказаний у платіжних дорученнях у графі «призначення платежу» є неправомірним. У звязку з чим податкові повідомлення-рішення №0002251502/0 від 04.06.2010р., № 0002251502/1 від 13.08.2010р., розраховані та винесені протиправно, а отже підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов комунального підприємства «Кривбасводоканал» до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі №0002251502/0 від 04.06.2010р., № 0002251502/1 від 13.08.2010р.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі №0002251502/0 від 04.06.2010р., № 0002251502/1 від 13.08.2010р.

Стягнути з державного бюджету України на користь комунального підприємства «Кривбасводоканал» 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови складено 26 січня 2011 року.

Суддя О.В. Врона