Рішення № 16519255, 24.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.11 Справа№ 5015/2413/11

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна”, м.Київ

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів

третя особа-1: Закрите акціонерне товариство „Транспортна компанія „ФЕРЕНС і К”, м.Львів

третя особа-2: ОСОБА_2, м.Львів

про стягнення 22275,00 грн.

Представники сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: ОСОБА_1 ФОП

ОСОБА_3 - представник

Від третьої особи-1: Кордонець М.Г. - представник

Від третьої особи-2: ОСОБА_5 - представник

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія ”ІНГО Україна”, м. Львів до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Закрите акціонерне товариство „Транспортна компанія „ФЕРЕНС і К”, м.Львів та ОСОБА_2, м.Львів про стягнення 22275,00 грн.

05.05.2011 року ухвалою господарського суду порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 26.05.2011 року. Ухвалою суду від 26.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 14.06.2009 року, а ухвалою суду від 14.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 24.06.2011 року.

Позивачем явку представника в судове засідання не забезпечено, про причини неявки суд не повідомлено. Про час і місце судового розгляду позивача повідомлено належним чином.

Відповідач та його представник в судове засідання зявилися. Проти задоволення позову заперечують. Подали клопотання про заміну неналежного відповідача з ФОП ОСОБА_1 на ЗАТ ТК "ФЕРЕНС і К", а також клопотання про проведення почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_1 у довіреності від 12.11.2007 року.

Представник третьої особи -1 в судове засідання зявився, подав документи, які підтверджують правонаступництво ТзОВ "Ференс і К" після ЗАТ ТК "ФЕРЕНС і К", просив здійснити суд заміну третьої особи-1 її правонаступником. Щодо позову, то просить його задоволити і стягнути суму страхового відшкодування саме з відповідача ФОП ОСОБА_1, на підтвердження доводів того, що саме вона є належним відповідачем за заявленим позовом подав до суду копію договору оренди ТЗ № 02/09-ОР від 12 листопада 2007 року, укладеного між ЗАТ ТК "ФЕРЕНС і К" та СПД-ФО ОСОБА_1, Акти приймання-передачі до цього договору від 12 листопада 2007 року і 31 травня 2011 року.

Представник третьої особи -2 в судове засідання зявився, подав відзив на позовну заяву, в якому викладено думку про обґрунтованість позову, просить його задоволити і і стягнути суму страхового відшкодування саме з відповідача ФОП ОСОБА_1

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Заслухавши пояснення відповідача, пояснення представників відповідача та третіх осіб, проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне:

25 лютого 2008 року в м. Львові по вул. Виговського біля підїзду буд № 49 відбулася ДТП, за участю автобуса "Богдан" (д.н. НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Мітсубісі Паджеро" (д.н. НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_6, в результаті якої автомобіль "Мітсубісі Паджеро" отримав механічні пошкодження.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 04 червня 2008 року ОСОБА_2 визнано винним за ст. 124 КУпАП у даній ДТП та оштрафовано на 17грн. в дохід держави. Постанова суду набрала законної сили.

Автомобіль "Мітсубісі Паджеро" (д.н. НОМЕР_2) застраховано згідно Полісу № 640529802 страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів, укладеного 27 липня 2007 року між ЗАТ "АСК "ІНГО Україна" (правонаступником якої є ПрАТ "АСК "ІНГО Україна") (страховик) та ОСОБА_6 (страхувальник).

На підставі висновку спеціаліста №197 від 21 березня 2008року і страхового акту №32983 від 10 липня 2008року, ОСОБА_6 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 47265,27грн.

Статті979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами ст.993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею1191ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічні норми містить ст.228 ГК України, якими унормовано, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно зі ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами.

Судом встановлено, що ВАТ УСК "Дженералі Гарант" за Договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/2352871) виступило страховиком цивільно-правової відповідальності забезпеченого ТЗ марки Богдан А09202 (д.н. НОМЕР_1). Згідно з полісом ліміт відповідальності страховика складає 25500,00грн., розмір франшизи 510,00грн.

Оскільки внаслідок укладення договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах ліміту відповідальності (за мінусом франшизи) несе відповідальність за шкоду, завдану забезпеченим ТЗ, ВАТ УСК "Дженералі Гарант" стає відповідальною особою по цьому страховому випадку.

На вимогу претензії скерованої позивачем на адресу ВАТ УСК "Дженералі Гарант", остання сплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 24 990,00грн. ( 25 500,00 510,00).

Відтак предметом спору у даній справі є стягнення в порядку регресу різниці між фактичним розміром шкоди і здійсненим страховим відшкодуванням, який складає 22 275,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме у т.ч. шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом також встановлено, що станом на момент вчинення ДТП (25.02.2008 року) ТЗ марки Богдан А09202 (д.н. НОМЕР_1), власником якого є ЗАТ ТК "Ференс і К" (свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4), був переданий в оренду відповідачці СПД-ФО ОСОБА_1, згідно договору № 02/09-ОР оренди транспортного засобу від 12 листопада 2007 року. Факт передачі ТЗ підтверджується актом приймання-передачі від 12 листопада 2007 року. Факт володіння даним ТЗ саме відповідачкою також стверджується тимчасовим реєстраційним талоном серії РАР 616612.

19 листопада 2007 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено трудовий договір, який зареєстрований ЛМЦЗ 19 листопада 2007 року за № 1270/05, за яким третя особа-2 виступає працівником для відповідачки, та зобовязується виконувати правила перевезення пасажирів, правила технічки безпеки на дорозі, слідувати згідно графіку маршруту, виконувати права та обовязки водія.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом в момент вчинення ДТП, а особа, яка її вчинила перебувала з нею в трудових відносинах, саме відповідачка повинна нести відповідальність за заподіяний в результаті ДТП збиток.

У звязку із чим не підлягає до задоволення клопотання про заміну неналежного відповідача.

Не підлягає до задоволення і клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, оскільки як встановлено судом, довіреність від 12 листопада 2007 року, не є тим документом, на підставі якого у відповідачки виникло право користування ТЗ марки Богдан А09202 (д.н. НОМЕР_1), а такий документ є одностороннім правочином, питання про недійсність якого в судовому порядку не вирішується.

26 квітня 2011 року здійснено державну реєстрацію статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Ференс і К" (номер запису 14151450000025489). Відповідно до п. 1.2. статуту, товариство є правонаступником закритого акціонерного товариства "Транспортна компанія "Ференс і К".

Статтею 25 ГПК України передбачено, що у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Тому суд здійснює заміну третьої особи-1 ЗАТ ТК "ФЕРЕНС і К" його процесуальним правонаступником - ТзОВ "Ференс і К".

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи (ч. 5 ст. 35 ГПК України).

Таким чином, враховуючи наведене, заборгованість відповідача становить 22 275,00грн. (47 265,00 (сума страхового акту) 24 990,00(сума виплаченого страхового відшкодування ВАТ АСК "Джернелі Гарант), а позов підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 25, 33 - 35, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Замінити третю особу-1 закрите акціонерне товариство Транспортна компанія "ФЕРЕНС і К" (ідентифікаційний код 23273516) його процесуальним правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Ференс і К" (ідентифікаційний код 23273516).

2 Позов задоволити повністю.

3.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія ”ІНГО Україна” (01054, м.Київ, вул.Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) 22275,00 грн. стахового відшкодування, 223,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Рішення оформлене і підписане 25.06.2011р.

Суддя