Рішення № 16518907, 23.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.11 Справа № 16/88/2011

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Облтепло", м. Луганськ

про стягнення 2296158 грн. 77 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1., дов. № 7/10 від 11.01.2011;

від відповідача ОСОБА_2., дов. № 15/5-1-486 від 22.10.2010;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за договором № 06/09-1568 від 23.09.2009 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання в сумі 1714517 грн. 66 коп., пені в сумі 132881 грн. 76 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 337892 грн. 59 коп. та 3% річних у розмірі 110866 грн. 76 коп.

Відповідач письмовим відзивом від 23.06.2011 позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що позивач під час звернення до суду з даним позовом не врахував сплату відповідачем частини суми боргу, здійснену до подачі позовної заяви, тому відповідач не згоден з наданим позивачем суду розрахунком інфляційних нарахувань та 3% річних. Контррозрахунок суми позову відповідач суду не надав.

Крім того, відповідачем суду надане письмове клопотання від 23.06.2011 про зменшення розміру заявлених до стягнення позивачем штрафних санкцій на 80 відсотків пропорційно сплаченій заборгованості за договором. Клопотання обґрунтоване важким фінансовим становищем відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

23.09.2009 між відповідачем (покупець) та позивачем (постачальник) укладений договір № 06/09-1568 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання (далі за текстом договір), за умовами якого постачальник зобовязався передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобовязався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 договору (п. 1.1 договору).

Пунктом 4.4 договору сторони визначили, що обсяг газу, визначений відповідно до пункту 4.3 договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за договором у пунктах приймання-передачі; приймання-передача газу, поставленого позивачем відповідачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна. Вказаним пунктом договору сторони також передбачили обов'язок покупця надавати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу та встановили, що акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків, які повинні бути здійснені до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки (п.6.1 договору).

Вартість природного газу, що повинен поставлятися, та вартість його транспортування встановлені п. 5.1 договору.

Позивач належним чином виконав умови даного договору та передав у власність покупця протягом листопада - грудня 2009 року та січня - квітня 2010 року природний газ на загальну суму 7984431 грн. 32 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу (а.с. 18 - 23), підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

Відповідач же свої обовязки за договором щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за поставлений природний газ в розмірі 1714517 грн. 66 коп., який підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Після порушення провадження у даній справі, а саме 30.04.2011 та 25.05.2011 відповідачем на розрахунковий рахунок позивача в рахунок погашення заборгованості за поставлений газ перераховано грошові кошти у загальній сумі 189020 грн. 37 коп.

Таким чином станом на дату судового засідання 23.06.2011 сума заборгованості за поставлений позивачем газ становить 1525497 грн. 29 коп.

Вказані відомості відповідачем під час судового розгляду справ не спростовані.

На підставі умов пункту 7.2, 7.10 договору, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення з 18.10.2010 по 09.02.2011 у розмірі 132881 грн. 76 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості за період прострочення з грудня 2009 року по березень 2011 року включно у розмірі 337892 грн. 59 коп., 3% річних за період прострочення з 11.12.2009 по 09.02.2011 у розмірі 110866 грн. 76 коп. (згідно наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку суми позовних вимог).

Встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт виконання позивачем зобовязань з поставки відповідачеві природного газу в обумовлених договором обсягах, а також факт несвоєчасної оплати відповідачем поставленого у листопаді грудні 2009 року та січні - квітні 2010 року газу. Сума заборгованості відповідача за поставлений газ станом на дату прийняття даного рішення склала 1525497 грн. 29 коп.

Вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за позовом.

Провадження у справі у частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений газ у розмірі 189020 грн. 37 коп. підлягає припиненню на підставі приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки часткову сплату заборгованості відповідачем здійснено після звернення позивача до суду з даним позовом.

Судові витрати у цій частині покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних вище приписів цивільного законодавства, умов укладеного сторонами договору щодо нарахування пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період прострочення з 18.10.2010 по 09.02.2011 у розмірі 132881 грн. 76 коп., інфляційних нарахувань на суму заборгованості за період прострочення з грудня 2009 року по березень 2011 року включно у розмірі 337892 грн. 59 коп., 3% річних за період прострочення з 11.12.2009 по 09.02.2011 у розмірі 110866 грн. 76 коп. (згідно наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку суми позовних вимог).

Також відповідачем заявлене письмове клопотання щодо зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій (пені) на 80 відсотків пропорційно сплаченій заборгованості за договором на підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання обґрунтоване важким фінансовим становищем відповідача.

У підтвердження викладених у клопотанні доводів відповідачем суду надано баланс підприємства станом на 31.03.2011 та довідку від 23.06.2011 про розмір заборгованості з заробітної плати працівникам підприємства (298990 грн. 98 коп.).

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобовязання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

З урахуванням викладеного суд вважає за доцільне зменшити розмір належної до стягнення з відповідача суми пені на 10%, а саме до 119593 грн. 58 коп.

Задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення суми пені, суд виходить з того, що відповідач є комунальним підприємством, має велику кредиторську та дебіторську заборгованість. Основним видом діяльності відповідача є вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів, які фінансуються з державного та місцевого бюджетів. Послуги, що надаються відповідачем, оплачуються споживачами несвоєчасно та не у повному обсязі.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені підлягає задоволенню частково, у сумі 119593 грн. 58 коп.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Облтепло», м. Луганськ, ув. Єрьоменко, буд. 7, код 35306808, на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, вул. Шолуденко, 1, м.Київ, код 31301827, заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 1525497 грн. 29 коп., пеню у розмірі 119593 грн. 58 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 337892 грн. 59 коп., 3% річних у розмірі 110866 грн. 76 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 22962 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання даним рішенням законної сили.

3. У частині позовних вимог про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 189020 грн. 37 коп. провадження у справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

Дата складення повного рішення 29.06.2011.

Суддя М.О. Москаленко