Рішення № 16518684, 23.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

_______________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" червня 2011 р.Справа № 14/5007/38/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1. дов. від 04.03.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ' ЕН' КЕЙ МЕДІА ГРУП" (м.Київ)

до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (м. Житомир)

про стягнення 313555,86 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 313555,86 грн., з яких: 275000,00 грн. основного боргу, 23925,20 грн. пені, 4630,66 грн. 3 % річних, 10000,00 грн. інфляційних нарахувань.

31.05.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи документи перелік яких зазначено в протоколі судового засідання від 23.06.2011р.

Того ж дня, до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині інфляційних нарахувань (а.с.87), в якій він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 275000,00 грн. основного боргу, 23925,20 грн. пені, 4630,66 грн. 3 % річних, 9055,00 грн. інфляційних нарахувань.

06.06.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області від позивача надійшло клопотання (а.с.91-92), в якому просить суд розглянути справу за відсутності уповноваженого представника позивача.

22.06.2011р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.94), в якому він вимоги позивача в частині стягнення суму основного боргу визнає в повному обсязі, в частині стягнення пені та 3% річних зазначає, що при проведенні нарахування пені та 3% річних позивачем були допущені арифметичні помилки.

Того ж дня, від відповідача надійшло клопотання (а.с.96), в якому він просить суд відстрочити виконання рішення на три місяці, у зв'язку з тим, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, внаслідок проведення модернізації виробництва, в підтвердження чого надав звіт про фінансові результати підприємства за перший квартал 2011р.

Суд задовольняє клопотання позивача про долучення до матеріалів справи надісланих на адресу суду документів.

Крім того, суд вважає за необхідне прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині інфляційних нарахувань, оскільки дана заява не суперечить законодавству не порушує чиїх- небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Представник позивача з засідання суду не з'явився.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу визнав у повному обсязі, відносно стягнення пені та 3% річних зазначив, що при проведенні нарахування пені та 3% річних позивачем були допущені арифметичні помилки.

Крім того, представник відповідача в засіданні суду підтримав клопотання про відстрочку виконання рішення на три місяці.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІ' ЕН' КЕЙ МЕДІА ГРУП" (позивач у справі) і Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (відповідач у справі) був укладений договір про надання послуг з розміщення рекламної інформації №127 від 13.10.2008р.(а.с.11-17), відповідно до умов якого, позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу послуги з розміщення рекламної інформації останнього в рекламній мережі (на всій або частині спеціальної конструкції), а відповідач взяв на себе зобов'язання приймати надані послуги та оплачувати їх в порядку та на умовах визначених цим договором (п.2.1. договору).

Згідно п.9.1. та 9.2. договору, строк даного договору починає свою дію з моменту його підписання сторонами і скріплення його печатками сторін та діє до 31.12.2009р.

21.12.2009р. між сторонами була укладена додаткова угода №2 до договору №127 від 13.10.2008р. про надання послуг з розміщення рекламної інформації (а.с.31), згідно якої сторони погодили п.9.2. договору викласти в наступній редакції: Договір вступає в силу з моменту встановленого в п.9.1. та діє до 31.12.2010р".

Відповідно до п. 3.1. договору, вартість послуг позивача щодо розміщення рекламної інформації, перелік і кількість спеціальних конструкцій на яких відображується спеціальна інформація, місцезнаходження спеціальних конструкцій, кількість та періодичність показів, порядок здійснення розрахунків узгоджуються сторонами протягом усього строку дії договору шляхом підписання додатку №1 (а.с.18) до даного договору.

27.07.2010р. між сторонами була укладена додаткова угода №8-10 до договору №127 від 13.10.2008р. про надання послуг з розміщення рекламної інформації (а.с.33-62), в якій сторони погодили всі істотні умови для розміщення рекламної інформації в серпні місяці 2010р., серед яких у тому числі було погоджено і вартість послуг з розміщення рекламної інформації, яка склала 315000,00 грн.

02.08.2010р. сторони уклали додаткову угоду № 8-10/1 (а.с.63), якою внесли до додаткової угоди № 8-10 від 27.08.2010р. зміни, щодо періоду надання послуг, відповідно яких, послуги надавалися в період з 01.08.2010р. по 01.09.2010р.

Згідно п.5 додатку №1 до договору (а.с.18) здача приймання наданих послуг здійснюється шляхом підписання акту виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до п.4 додатку №1 до договору (а.с.18) оплата послуг за даним додатком до договору проводиться по виставлених рахунках-фактурах впродовж 10 банківських днів.

На виконання умов вищезазначеного договору та додаткових договорів до нього, позивач надав відповідачу послуги з розміщення рекламної інформації загальну суму 315000,00грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000017 від 01.09.2010р. (а.с.66), підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками.

Позивачем, з метою проведення розрахунків відповідачем за виконані послуги був виставлений рахунок - фактура: №СФ-0000018 від 09.08.2010р. (а.с.64).

Відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого, утворилась заборгованість перед позивачем за надані послуги в сумі 315000,00грн.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу (претензію) від 13.09.2010р. (а.с.67) (фіскальний чек №8748 від 13.09.2010р. (а.с. 68) про сплату боргу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в рахунок погашення боргу перерахував позивачу лише 40000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.69-70).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 275000,00грн., що підтверджується довідкою позивача (а.с.81), а також іншими матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

З урахуванням вищезазначених обставин справи та положень чинного законодавства вимоги позивача в частині стягнення 275000,00 грн. основного боргу обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня за період з 21.09.2010р. по 18.11.2010р. - 7892,26 грн., за період з 19.11.2010р. по 22.11.2010р. - 501,10 грн., за період з 23.11.2010р. по 04.03.2011р. - 15531,84 грн. (а.с. 8) на загальну суму 23925,20 грн.

Пеня нарахована відповідно до п. 6.2 договору про надання послуг з розміщення рекламної інформації №127 від 13.10.2008р.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно провів розрахунок пені за період з 21.09.2010р. по 18.11.2010р., невзявши до уваги, той факт, що строк для виконання зобов'язання у відповідача настав з 24.09.2010р. (з урахуванням семиденного строку на розгляд вимоги у відповідності до ст. 530 ЦК України та поштового перебігу вимоги). Крім того, допустив арифметичну помилку при визначенні кількості прострочених днів за період з 23.11.2010р. по 04.03.2010р.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені за вказані періоди:

за період з 24.09.2010р. по 18.11.2010р.:

- (315000,00 (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у 2010 році) х 56 (кількість прострочених днів) = 7490,96 грн.

за період з 23.11.2010р. по 04.03.2010р.:

- (275000,00 (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у 2010 році) х 102 (кількість прострочених днів) = 11911,64 грн.

Таким чином, загальна сума пені складає 19903,70 грн. ( 7490,96 + 501,10 +11911,64)

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача (заява про зменшення позовних вимог (а.с.85)), розмір інфляційних нарахувань складає 9055,00грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційних нарахувань, суд вважає, що вказані суми нараховані обґрунтовано, відповідно до чинного законодавства.

Згідно розрахунку позивача (а.с.8), розмір інфляційних нарахувань за період з 21.09.2010р. по 18.11.2010р. - 1527,53 грн., за період з 19.11.2010р. по 22.11.2010р. - 96,97 грн., за період з 23.11.2010р. по 04.03.2011р. - 3006,16 грн. (а.с. 8) на загальну суму 4630,66 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно провів розрахунок 3% річних за період з 21.09.2010р. по 18.11.2010р., невзявши до уваги, той факт, що строк для виконання зобов'язання у відповідача настав з 24.09.2010р. , про що зазначалося вище. Крім того, допустив арифметичну помилку при визначенні кількості прострочених днів за період з 23.11.2010р. по 04.03.2010р.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені за вказані періоди:

за період з 24.09.2010р. по 18.11.2010р.:

- (315000,00 грн. (сума боргу) х 3% х 56 (кількість прострочених днів) : 365 = 1449,86грн.;

за період з 23.11.2010р. по 04.03.2010р.:

- (275000,00 грн. (сума боргу) х 3% х 102 (кількість прострочених днів) : 365 = 2305,48грн.;

За таких умов, сума 3% річних складатиме 3852,31 грн. (1449,86 +96,67+2305,48).

Господарський суд, розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині інфляційних нарахувань, вважає за необхідне її задовольнити.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнав у повному обсязі (відзив на позовну заяву (а.с. 94-95)).

Крім того, у клопотанні (а.с.96) просить суд відстрочити виконання рішення на три місяці, у зв'язку з тим, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, внаслідок проведення модернізації виробництва.

В підтвердження викладеного, представник відповідача надав звіт про фінансові результати за І квартал 2011р. (а.с.97-98), з якого вбачається, що за звітний період підприємство не отримало чистого прибутку, тоді як збитки підприємства становлять 5810000,00 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Господарський суд законодавчо не обмежений будь - якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, а також важке фінансове становище відповідача, спричинене модернізацією підприємства, відсутністю чистого прибутку та наявністю збитків, суд приходить до висновку про задоволення клопотання відповідача, відстрочивши виконання рішення суду до 23.09.2011р.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 307811,01 грн. з яких: 275000,00 грн. основного боргу, 19903,70 грн. пені, 3852,31 грн. 3% річних, 9055,00 грн. інфляційних нарахувань. В решті позову необхідно відмовити.

Витрати по сплаті державного мита, на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод", 10008, м.Житомир, вул. 1-го Травня, 38, ідентифікаційний код 00375504 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ' ЕН' КЕЙ МЕДІА ГРУП", 04080, м.Київ, вул.Фрунзе,13-г, ідентифікаційний код 34938410 - 275000,00 грн. основного боргу, 19903,70 грн. пені, 3852,31 грн. 3% річних, 9055,00 грн. інфляційних нарахувань, 3078,11 грн. витрат по сплаті державного мита, 231,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Відстрочити виконання рішення господарського суду Житомирської області в частині стягнення 275000,00 грн. основного боргу, 19903,70 грн. пені, 3852,31 грн. 3% річних, 9055,00 грн. інфляційних нарахувань до 23.09.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяКостриця О.О. Повне рішення складено: "25" червня 2011 р.