Рішення № 16518665, 21.06.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2011 р.

Справа № 5004/369/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Луцьк до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОлШе" ЛТД, с. Воля Ковельська, Ковельський район

про стягнення 3640200,29грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОлШе" ЛТД, с. Воля Ковельська, Ковельський район

до відповідача Публічного акціонерного товариство "УкрСиббанк", м. Луцьк

про визнання недійсним кредитного договору

Суддя Слободян П. Р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. провідний фахівець (довіреність у справі)

від ТзОВ "ОлШе" ЛТД: н/з.

Суть спору: позивач - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", м. Луцьк звернувся в господарський суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ОлШе" ЛТД, с. Воля Ковельська, Ковельський район, в якій просить стягнути 3640200,29грн. в т.ч. 3278270,60грн. основного боргу, 355536,22грн. процентів, 817,81грн. пені за порушення термінів повернення кредиту, 575,66грн. пені за порушення термінів сплати процентів, 5000,00грн. неустойки.

26.04.2011 року ТзОВ "ОлШе" ЛТД заявлено зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Луцьк про визнання недійсним кредитного договору № 1112102000 від 26.02.2007р.

Ухвалою суду від 26.04.2011р. зустрічна позовна заява прийнята для спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідач по первісному позову у своїх заперечення від 22.04.2011р. позов не визнає з тих підстав, що у позивача відсутня індивідуальна ліцензія Національного банку України для здійснення валютних операцій, а отже банк не мав права вказувати в кредитному договорі зобовязання в іноземній валюті.

Відповідачем по зустрічному позову подано відзив, в якому зазначено, що зустрічний позов є безпідставним та необґрунтованим. При цьому вказує, що надання банком кредиту в іноземній валюті та повернення такого кредиту здійснюється на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, виданої банку Національним банком України і не потребує отримання банком чи позичальником індивідуальної ліцензії на операцію з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та операцію з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Відповідач по первісному позову в судове засідання вдруге не зявився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що дає можливість суду розглянути спір за правилами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ПАТ "УкрСиббанк", суд встановив наступне:

26.02.2007р. між АКІБ “УкрСиббанк”(правонаступником якого є ПАТ “УкрСиббанк”, п.1.1. Статуту) та ТзОВ “ОлШе” ЛТД було укладено кредитний договір за № 11121020000, відповідно до п. 1.1 якого банк зобовязався надати позичальнику, а позичальник зобовязався прийняти та належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 515 000 швейцарських франків у порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 2100494,97грн. за курсом Національного банку України на день укладення цього договору.

Надання кредиту здійснюється у термін до 25.02.2018р. (п.1.2.1 договору).

Згідно п. 1.3.1 за користування кредитними коштами встановлена процентна ставка у розмірі 7,99 % річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений строк - 11,99% (п. 1.3.2).

На виконання кредитного договору від 26.02.2007р. банк надав позичальнику кошти в сумі 515 000 швейцарських франків, що підтверджується випискою по особовому рахунку від 27.02.2007р. (а.с. 20).

Відповідач зобов'язувався належним чином виконувати умови кредитного договору, в т.ч. своєчасно погашати кредит згідно графіку погашення кредиту, згідно якого щомісячна сума погашення повинна становити не менше як 3901,52 швейц. франків.

Згідно умов п. 1. Додаткової угоди № 1 від 10.05.2007р до кредитного договору строк сплати відсотків - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору за порушення термінів погашення бкредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобовязаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,4% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми платежу та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, але в будь - якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Пунктом 7.6. кредитного договору передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст. 611 ЦК України, позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку за порушення своїх зобов'язань (в тому числі, й за порушення термінів виконання зобов'язань), встановлених пп. 4.3., 4.4., 4.5, 4.7. цього договору. Розмір зазначеної в цьому пункті договору неустойки встановлюється рівним 5000 гривень.

У відповідності до умов п. 5.5. кредитного договору у випадку порушення позичальником умов договору в т.ч. порушення термінів сплати кредиту або термінів сплати процентів строком більше ніж на 5 (п'ять) календарних днів, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 11 цього договору.

За розрахунком позивача станом на 27.01.2011р. заборгованість відповідача становить 3640200,29грн. в т.ч. 3278270,60грн. основного боргу, 355536,22грн. процентів, 817,81грн. пені за порушення термінів повернення кредиту, 575,66грн. пені за порушення термінів сплати процентів, 5000,00грн. неустойки.

ТзОВ “ОлШе” ЛТД звернувся з зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору № 11121020000 від 26.02.2007р. з підстав невідповідності чинному законодавству України згідно ст. 215, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України. При цьому зазначає, що надання кредиту в іноземній валюті без індивідуальної ліцензії суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно ч. 2 ст. 198 ГК України грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, є: Закон України “Про банки і банківську діяльність”, Декрет КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, Закон України “Про Національний банк України”. Зазначені нормативні акти визначають, що банк має право здійснювати свою діяльність на підставі виданої НБУ ліцензії.

28.10.1991р. Національним банком України зареєстровано Банківську ліцензію за № 75, в додатку до ліцензії від 15.06.2000р. вказано перелік банківських операцій, які має право здійснювати Акціонерний комерційний банк “УкрСиббанк”

24.12.2001р. Нацбанком видано Дозвіл № 75-2 на право здійснення операцій визначених п. 1-4 ч. 2 та ч. 4 ст. 47 ЗУ “Про банки і банківську діяльність”згідно з додатком.

В додатку до дозволу № 75-2 від 19.11.2002р. вказано перелік операцій, які має право здійснювати АКІБ “УкрСиббанк”, в даному переліку, зокрема, вказані операції з валютними цінностями.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 ГК України ліцензія - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом. Законом України “Про банки і банківську діяльність” визначено, що Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, банківська ліцензія надається Національним банком України (ст. 19). Відповідно до ст. 47 ЗУ “Про банки і банківську діяльність” на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Згідно з ч. 1 ст.49 цього Закону розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією. Відповідно до ст.2 ЗУ “Про банки і банківську діяльність” коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Таким чином, відповідно до положень ЗУ “Про банки і банківську діяльність” банк на підставі банківської ліцензії має право здійснювати кредитування в іноземній валюті.

Згідно ч. ч. 1, 2.4 ст.5 Декрету КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993р. № 15-93 Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання), Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Відповідно до п. 2 ст. 6 названого Декрету уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученнями і за рахунок резидентів і нерезидентів; мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам резидентам.

Згідно п. 5.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затв. постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 р. № 275, письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 за N 15-93. Відповідно до п. 2.3 зазначеного Положення за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями по залученню та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Отже, виходячи з того, що АКІБ “УкрСиббанк” отримав банківську ліцензію та дозвіл Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, він має право на постійній основі здійснювати операції, щодо розміщення іноземної валюти.

Національний банк України у листі від 07.12.2009р. № 13-210/7871-22612, з посиланням на норми Декрету КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” зазначив, що здійснення резидентами операцій по отриманню та наданню кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Аналіз положень ст. 47 та ст. 49 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, та ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" дозволяє зробити висновок, що наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій та відповідного Дозволу є достатньою підставою для здійснення Банком операцій з валютними цінностями, в тому числі операцій з використання іноземної валюти як засобу платежу.

Враховуючи те, що сторонами кредитного договору досягнуто всіх істотних умов договору, кредит в іноземній валюті (швейцарські франки) надано позичальнику - ТзОВ “ОлШе”ЛТД Банком, у відповідності до положень ст. 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, п. 1.3 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою та Положення про порядок видачі банками банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, листа Національного банку від 07.12.2009р. № 13-210/7871-22612 в якому зазначено, що здійснення резидентами операцій по отриманню та наданню кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії Нацбанку та враховуючи те, що у АКІБ “УкрСиббанк” наявний дозвіл № 75-2 від 21.12.2001р., яким надано право здійснювати операції з валютними цінностями, товариство частково погасило суму кредиту чим фактично схвалило кредитний договір в іноземній валюті, а тому вимога позивача по зустрічному позову про визнання недійсним кредитного договору № 11201859000 від 27.08.2007р. на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України, як такого, що суперечить вимогам чинного законодавства є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги банку по первісному позову, то суд дійшов висновку, що зазначена вимога є обґрунтованою і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В силу загальних положень ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи підтверджена заборгованість відповідача в сумі 3640200,29грн. в т.ч. 3278270,60грн. основного боргу, 355536,22грн. процентів, 817,81грн. пені за порушення термінів повернення кредиту, 575,66грн. пені за порушення термінів сплати процентів, 5000,00грн. неустойки.

Враховуючи те, що судом задоволено первісний позов, заборгованість по кредитному договору від 26.02.2007р. в сумі 3640200,29грн. стягнута з відповідача - ТзОВ “ОлШе” ЛТД, то відповідно до ст. 49 ГПК України на останнього слід покласти судові витрати по первісному позову.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 554, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Первісний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОлШе”ЛТД (Волинська область, Ковельський район, с. Воля Ковельська, вул. Центральна, 54, код ЄДРПОУ 13356796) в користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” (43025, м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 10, код ЄДРПОУ 09807750) 3278270,60грн. основного боргу, 355536,22грн. процентів, 817,81грн. пені за порушення термінів повернення кредиту, 575,66грн. пені за порушення термінів сплати процентів, 5000,00грн. неустойки, а також 25 500 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя П. Р. Слободян

Повний текст рішення

складено та підписано

24.06.2011