Постанова № 16494691, 20.06.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2011 року Справа № 5005/2011/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідача),

суддів: Головка В.Г., Логвиненка А.О.

секретар судового засідання: Алексєєв О.В.

за участю прокурора: в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представники сторін:

від відповідача: ОСОБА_1. начальник юридичного відділу, довіреність №17/2-4 від 04.01.11;

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Прокурора м. Орджонікідзе на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2011р. по справі № 5005/2011/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес" (м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області)

до Орджонікідзевської міської ради (м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області)

за участю прокурора м. Орджонікідзе

про визнання змін та доповнень від 09.10.2007 року до договору оренди землі № 040611200012 від 19.12.2006 року неукладеними.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройпрогрес»(позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області (відповідач) про визнання змін та доповнень від 09.10.2007р. до договору оренди землі № 040611200012 від 19.12.2006р. неукладеними.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Дубінін І.Ю.) від 01.04.2011р. (у подальшому Рішення) позов було задоволено у повному обсязі, визнано неукладеними зміни та доповнення від 09.10.2007р. до договору оренди землі № 040611200012 від 19.12.2006р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройпрогрес»та Орджонікідзевською міською радою Дніпропетровської області.

Рішення було мотивоване тим, що факти, встановлені господарським судом Дніпропетровської області при вирішенні справи № 8/2-10, не підлягають доведенню та відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення. В свою чергу, при вирішенні справи № 8/2-10 господарським судом Дніпропетровської області було встановлено, що немає доказів укладення між позивачем та відповідачем змін та доповнень від 09.10.07р. до договору оренди землі № 040611200012 від 19.12.2006р. та узгодження (підписання) розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 03.10.2007р. із нормативною грошовою оцінкою землі 15 019 754,55 грн., отже підстави для визнання вказаних документів недійсними (незаконними) відсутні. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до висновку, що зміни та доповнення від 09.10.2007р. до договору оренди землі № 040611200012 від 19.12.2006р. є неукладеними.

Не погодившись з рішенням, Прокурор м. Орджонікідзе Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

При цьому скаржник обґрунтовує необхідність скасування рішення першої інстанції невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильним застосуванням судом норм матеріального права.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.05.11р.,відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Слухання справи призначено в судовому засіданні на 06.06.11р. о 12:30год.

В судовому засіданні 06.06.2011 року оголошувалась перерва до 20.06.2011 року на 12:30 год.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву на апеляційну скаргу, надав усні пояснення, згідно з якими він заперечує проти апеляційної скарги, просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки на його думку рішення винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному зясуванні обставин, що мають значення для справи.

В судове засідання не з`явились прокурор та позивач, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі зазначених представників, які не скористались своїм правом з`явитись в судове засідання.

В судовому засіданні 20.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача і пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у повному обсязі, рішення має бути скасовано, у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 19.12.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі (далі-договір), відповідно до умов якого відповідач надав, а позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться по вул. Партизанська у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 1212100000:01:114:0014 загальною площею 85 258,0 кв.м. (8,5258 га), згідно рішення VІІІ сесії п'ятого скликання міської ради від 31.07.2006р. № 9. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі та споруди, а також інші об'єкти інфраструктури навколо будівель, бетонне покриття. Договір було укладено строком на 5 років. (п.п.1, 2, 3, 7 договору) (а.с. 8-10).

Відповідно до п. 4 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 448 611,68 грн.

Позивачем до матеріалів справи було долучено копію змін та доповнень від 09.10.2007р. до договору оренди землі № 040611200012 від 19.12.2006р., відповідно до п. 3 яких на підставі абзацу 5 пункту 13 договору та рішення № 29 ХХІІ сесії Орджонікідзевської міської ради від 28.09.2007р. пункт 4 договору було викладено у новій редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 12 774 861,60 грн.»(а.с. 11).

Відповідно до п. 4 вказаних змін та доповнень, невід'ємною їх частиною є: довідка про нормативну грошову оцінку землі та розрахунок розміру орендної плати, а зміни та доповнення від 09.10.2007р. до договору оренди землі № 040611200012 від 19.12.2006р., в свою чергу, є невід'ємною частиною договору.

Вказані зміни та доповнення від 09.10.2007р. до договору оренди землі № 040611200012 від 19.12.2006р. підписані та скріплені печаткою лише відповідачем.

Крім того, у судовому засіданні ні позивач, ні відповідач не заперечували факт того, що вказані зміни та доповнення від 09.10.2007р. до договору оренди землі № 040611200012 від 19.12.2006р. з боку позивача не підписувався та не скріплювалися печаткою.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Статтею 12 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»передбачено, що 1. Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Крім того, господарським судом Дніпропетровської області (суддя Дубінін І.Ю.) розглядалась справа № 8/2-10 предметом спору якої було визнання недійсним змін та доповнень від 09.10.2007р. до договору оренди землі № 040611200012 від 19.12.2006р., а також визнання незаконним розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 03.10.2007р. із нормативною грошовою оцінкою землі 15 019 754,55 грн. За результатом розгляду вказаної справи прийнято рішення від 09.09.2010р. (а.с. 12-16).

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що факти, встановлені господарським судом Дніпропетровської області при вирішенні справи № 8/2-10, не підлягають доведенню та відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення.

Водночас, при вирішенні справи № 8/2-10 господарським судом Дніпропетровської області було встановлено, що зміни та доповнення від 09.10.2007р. до договору оренди землі № 040611200012 від 19.12.2006р. не підписувались позивачем, отже є неукладеними, і як наслідок не можуть бути судом визнані недійсними (незаконними).

Враховуючи вищевказані норми права, а також з огляду на преюдиційні факти, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про неукладеність змін та доповнень від 09.10.2007р. до договору оренди землі № 040611200012 від 19.12.2006р.

Водночас, судова колегія вважає, що задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі та зазначаючи про це в резолютивній частині рішення, що оскаржується, суд першої інстанції порушив норми матеріального права.

Так, відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 ГК України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

При вирішенні питання про визнання змін та доповнень від 09.10.2007р. до договору оренди землі № 040611200012 від 19.12.2006р. неукладеними в судовому порядку, слід виходити з того, що визнання договору неукладеним є застосуванням одного зі способів захисту прав, не передбачених законом, а тому не відповідає приписам статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України.

Про визнання договору неукладеним може зазначатися виключно у мотивувальній частині рішення як про обставину справи, встановлену господарським судом (пункт 3 частини першої статті 84 ГПК).

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги про визнання змін та доповнень від 09.10.2007р. до договору оренди землі № 040611200012 від 19.12.2006р. неукладеними, порушив норми матеріального права (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України). Вказане призвело до винесення необґрунтованого рішення про задоволення позовних вимог.

У відповідності зі ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги Прокурора м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, скасування рішення суду першої інстанції та про необхідність винесення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокурора м. Орджонікідзе на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2011р. по справі № 5005/2011/2011 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2011р. по справі № 5005/2011/2011 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес", м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області на користь Державного бюджету судові витрати по сплаті державного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції у розмірі 42 грн.50 коп.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Т.Г. Стрелець

СуддяВ.Г. Головко

Суддя А.О. Логвиненко

Постанову виготовлено в повному обсязі 25.06.11р.