Постанова № 16494690, 20.06.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2011 року Справа № 5005/1749/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів: Головко В.Г., Стрелець Т.Г.

при секретарі судового засідання Алексєєві .В.

з участю прокурора Барчук А.Б.

та представників сторін :

позивача –Панчук О.І.

відповідача –Каверіна Д.С.

третьої особи-2 –Половець М.М.

розглянувши апеляційні скарги Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області, відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” та первинної організації профспілки відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” профспілкового комітету на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2011р. у справі

за позовом Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Орджонікідзе

з участю третіх осіб без самостійних вимог :

1. Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція

2. Первинна організація профспілки відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” профспілковий комітет

про звільнення ділянки та стягнення 71323,36гр.

В С Т А Н О В И В :

8.02.2011р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про зобов’язання відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо - збагачувальний комбінат” (далі ГОК) звільнити земельну ділянку та про стягнення з відповідача 71323,36гр. збитків. Свої вимоги прокурор обґрунтував тим, що відповідач займає 16343га. лісового фонду рекреаційного призначення, не маючи передбачених законом документів, що дають дозвіл використовувати земельну ділянку. На цій підставі прокурор просив зобов’язати ГОК звільнити спірну землю та стягнути з відповідача 71323,36гр. збитків, завданих безоплатним користуванням землі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2011р. (суддя Первушин Ю.Ю.) позов задоволено частково : відповідача зобов’язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням прокурор, ГОК та первинна організація профспілки відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” профспілковий комітет (далі Профспілка) звернулись з апеляційними скаргами, в яких посилаючись на неправильне застосування судом процесуального та матеріального права, просили рішення змінити. При цьому прокурор зазначив,що суд дійшов помилкового висновку про безпідставність заявленого позову в частині стягнення збитків.

ГОК та Профспілка зазначили, що відповідач не займає самовільно земельну ділянку, а тому суд необґрунтовано зобов’язав відповідача звільнити землю.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга прокурора підлягає задоволенню, інші скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав :

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем використовуються 16343га. землі, яка належить до лісового фонду та знаходиться на території Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області. При цьому ГОК не має передбаченого ст. 116,126 Земельного Кодексу України документу, що посвідчує право відповідача на спірну земельну ділянку та займає спірну ділянку без здійснення державної реєстрації права користуватися землею.

Вказані обставини встановлено матеріалами справи та не заперечуються самим відповідачем.

Відповідно до ч1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Враховуючи відсутність документів, які надають право користуватися земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем здійснюється самовільне зайняття спірної земельної ділянки, а його висновки з цього приводу відповідають роз’ясненням, викладеним в Постанові Пленуму Вищого госопдарського суду України №6 від 17.05.2011р. “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”.

Посилання відповідача та Профспілки на те, що ГОК на протязі тривалого часу намагається отримати відповідні документи, що дають право користуватися земельною ділянкою, та на те, що на спірній земельній ділянці розташовано об’єкти нерухомості відповідача є безпідставними з огляду на таке.

Проект відведення земельної ділянки, як і інші узгодження, не визначені законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючими документами, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а є лише невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки. Отже до отримання передбаченого ст. 116,126 ЗК України документу та його державної реєстрації відповідач не вправі використовувати спірну земельну ділянку.

Щодо об’єктів нерухомості, що розташовано на земельній ділянці, то, як встановлено матеріалами справи, відповідач не має належних та допустимих доказів існування у нього права власності на вказані об’єкти.

Чинним законодавством, зокрема ст.182 ЦК України, Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та нормами, що регламентують питання будівництва, передбачено, що право власності на об’єкти нерухомості виникає виключно після введення об’єкту в експлуатацію та державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Оскільки ГОК не надав відповідних доказів, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги тієї обставини, що на спірній ділянці розташовано та незаконно експлуатуються самочинно збудовані об’єкти.

В той же час судом помилково відмовлено у задоволенні вимог прокурора щодо стягнення 71323,36гр. з огляду на таке.

Рішення суду мотивовано тим, що розмір шкоди визначено з порушенням Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (затв. постановою КМУ №963 від 25.07. 2007р.)

Проте місцевим судом не враховано, що чинне законодавство передбачає два способи захисту інтересів держави у земельних правовідносинах. Ці способи встановлено вищезгаданою Методикою, яка передбачає визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (затв. постановою КМУ №284 від19.04.1993р.), який передбачає визначення розміру збитків власникам землі, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

В узагальненні Вищого господарського суду України “Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища” зазначено, що при вирішенні спорів необхідно розмежовувати поняття "збитки" і "шкода". Вказані терміни не ототожнюються ст.22,1166 ЦК України, ст.224,225 ГК України та ст.157 Земельного Кодексу, який передбачає право на відшкодування саме збитків, завданих власникам землі.

При цьому ч6 ст.224 ГК України передбачено, що Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися методики визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання.

Оскільки на час розгляду справи одночасно діють і Методика... і Порядок..., впроваджені відповідними постановами КМУ, прокурор вправі сам вибрати спосіб захисту інтересів держави.

Про можливість здійснювати захист своїх прав шляхом стягнення збитків, відповідно до Порядку... йдеться в п4.2.2 Рекомендації президії Вищого господарського суду України N04-06/15 від 02.02.2010р. “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”.

Фактичне використання відповідачем спірної земельної ділянки без укладення договору оренди обмежило право Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на її використання за власним розсудом та призвело до неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням землі, що дають підстави для застосування до спірних правовідносин Порядку...

В зв’язку з тим, що розмір завданих збитків встановлено у повній відповідності до Порядку, відсутні підстави для того, щоб не застосовувати висновки комісії, що визначила їх розмір.

Безпідставним є посилання ГОК на те, що ним на протязі певного часу сплачувався земельний податок, оскільки відповідач здійснював ці платежі без достатніх правових підстав і їх сплата не звільняє ГОК від обв’язку відшкодувати завдані збитки.

Також помилковими є посилання на те, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки змістом позову прокурора було зобвоязання відповідача звільнити спірну земельну ділянку і суд задовольнив вказаний позов у спосіб передбачений ст. 212 ЗК України

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути змінено на підставі п4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 25,101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Замінити відкрите акціонерне товариство “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” на процесуального правонаступника –публічне акціонерне товариство “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”.

Апеляційну скаргу Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області задовольнити, апеляційні скарги публічного акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” та первинної організації профспілки відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” профспілкового комітету задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2011р. змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції :

Позов прокурора задовольнити.

Зобов’язати публічне акціонерне товариство “Орджонікідзевський гірничо –збагачуваль

ний комбінат” (53300, Дніпропетровська обл., м. Орджонікідзе, вул. Калініна,11 звільнит самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,6343 га, розташовану на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпроперовської області.

Стягнути з публічного акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо - збагачувальний комбінат” (53300, Дніпропетровська обл., м. Орджонікідзе, вул. Калініна,11) на користь держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (53219, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул..Шевченка, 130) збитки в сумі 71323,36гр.

Стягнути з публічного акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо - збагачувальний комбінат” (53300, Дніпропетровська обл., м. Орджонікідзе, вул. Калініна,11) в доход держбюджету 1069,86 грн. держмита, у тому числі за розгляд справи в апеляційній інстанції та 236грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий А.О. Логвиненко

Суддя В.Г. Головко

Суддя Т.Г. Стрелець

Повний текст постанови виготовлено 24.06.2011р.