Рішення № 16494608, 16.06.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 р. Справа № 18/989/11

За позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", 61005, м. Харків, проспект Московський, 60

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Стаг", 39610, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 18-В

про стягнення 767861,47 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Бідник А.А.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 16.06.2011 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 767861,47 грн. заборгованості за кредитним договором № 11324386000 від 28.03.2008 року, в т.ч. 397373,49 грн. - борг за простроченим кредитом, 309781,16 грн. - борг по простроченим процентам за користування кредитом, 7952,19 грн. - комісія, 30967,54 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 21167,38 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом та 619,71 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.

Представник позивача в судовому засіданні в обгрунтування позову вказує на те, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоча був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

28.03.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Стаг" (позичальник, відповідач) був укладений кредитний договір № 11324386000 (далі - договір, а.с. 9-14).

Як вбачається з наявної у матеріалах справі копії статуту (а.с. 22), рішенням загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" у зв'язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України "Про акціонерні товариства" змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (відповідач), яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк". Державна реєстрація Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" проведена 18.12.2009 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 423320 (а.с. 21).

Відповідно до умов п. 1.1. договору, банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 397500,00 грн. в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2.2. договору, позичальник в будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але в жодному випадку кредит підлягає поверненню не пізніше 28.03.2011 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору.

Відповідно до п.п. 1.3.1. та п.п. 1.3.2. договору, за користування кредитом позичальником сплачуються відсотки виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 16,5% річних, за користування кредитом понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 33% річних.

Як вбачається з умов п. 1.3.4. договору, нарахування процентів за договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт 360" відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України.

Окрім того, п.п. 1.3.6., п.п. 1.3.7. та п.п. 1.3.8. договору передбачено, що позичальник сплачує банку комісії:

- за видачу кредиту у розмірі 1% від суми фактично отриманих кредитних коштів;

- за управління кредитною лінією у розмірі 1,5% від суми невикористаного ліміту кредитної лінії;

- за керування кредитною лінією у розмірі 1% від суми кредитної лінії.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит (грошові кошти) у сумі 397500,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 28.03.2008 року (а.с. 53) та копією платіжного доручення № 11497 від 28.03.2008 року (а.с. 55).

В порушення умов договору відповідач вчасно не здійснив в обумовлені договором строки платежі в рахунок погашення кредиту, нарахованих по ньому відсотках та комісії.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості (а.с. 15-16), станом на 11.03.2011 року заборгованість відповідача по договору не погашена, її розмір складає:

- заборгованість за простроченим кредитом - 397373,49 грн.;

- заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом - 309781,16 грн.;

- заборгованість по комісії - 7952,19 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (прим. ст. 1046-1053 цього кодексу).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 397373,49 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 309781,16 грн. заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом, 7952,19 грн. заборгованості по комісії правомірні, обгрутновані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, що згідно наданого позивачем розрахунку складає: за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 30967,54 грн., за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 21167,38 грн. та за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії - 619,71 грн.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 року), розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7.1 договору, за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки позивач при нарахуванні суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 30967,54 грн. за період з 12.09.2010 року по 11.03.2011 року не дотримався вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом та за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії підлягають частковому задоволенню, оскільки судом з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок пені за період з 12.09.2010 року по 11.03.2011 року, який склав 5256,35 грн. та 30,44 грн. відповідно.

Клопотання про витребування додаткових доказів в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст.129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні господарського суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Стаг" (39610, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 18-В, р/р 26006042085600 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 23807685) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61005, м. Харків, проспект Московський, 60, к/р 32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) - 397373,49 грн. боргу за простроченим кредитом, 309781,16 грн. боргу по простроченим процентам за користування кредитом, 7952,19 грн. комісії, 5256,35 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, 30,44 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії, 7203,93 грн. державного мита та 221,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Гетя Н.Г.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.06.2011 року.