Рішення № 16494554, 15.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2011 р.Справа № 27/17-1306-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не зявились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

до відповідача: Громадської організації "Одеський руський конгрес "Руська єдність"

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 32113,34грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Департамет комунальної власності Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Громадської організації "Одеський руський конгрес "Руська єдність", в якій просить суд розірвати договір оренди нежилого приміщення №69/3 від 19.02.2002р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Громадською організацією "Одеський руський конгрес "Руська єдність", виселити відповідача з орендованого приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 31762,58 грн., пені 350,76 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на положення ст.ст. 18, 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, а також на порушення відповідачем положень спірного договору, а саме, щодо своєчасної сплати Громадською організацією "Одеський руський конгрес "Руська єдність" орендної плати за користування переданим в оренду приміщенням.

У судовому засіданні 15.06.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, виданий станом на 12.04.2011 року.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи “за зазначеною адресою не проживає”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

19 лютого 2002р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (надалі - орендодавець) та Громадською організацією "Одеський руський конгрес "Руська єдність" (надалі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення третього поверху, загальною площею 364,4 м2, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Буніна,18.

У п. 1.2 договору встановлено, що строк дії договору оренди: з 19 лютого 2002р. до 18 лютого 2011р.

Згідно до умов п. 2.1 договору, орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та рішення сесії Одеської міської ради від 31.10.2000р. №1665-ХХІІІ „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси”.

Умовами п. 2.2 договору встановлено обовязок орендаря, сплачувати орендну плату, відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місять 1,0 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції, в рік за все приміщення. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Згідно умов п. 2.4 договору, орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що за повідомленням орендодавця розмір орендної плати змінюються у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради з дня їх вступу у законну силу.

Згідно до умов п. 3.3 договору, орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до договору оренди або його розірвання у разі невикористання орендованої приміщення на протязі 3-х місяців, або невиконання чи порушення умов цього договору орендарем.

У п. 4.7 договору встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобовязаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) обєкта оренди.

Умовами п. 5.2 договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Положеннями п. 5.3 договору визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до умов п. 5.6 договору, за невиконання або неналежне виконання орендарем обовязків за цим договором, орендодавець має право розірвати договір оренди у відповідності з чинним законодавством.

Умовами п. 7.5 договору встановлено, що зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вноситься до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається.

Згідно до умов п. 7.6 договору, договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством. Усі зроблені орендарем у будівлі невідємні поліпшення передаються орендодавцю безоплатно.

У відповідності до п. 7.7 договору, після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право на його продовження, у разі належного виконання ним умов договору.

На виконання умов договору оренди нежитлового приміщення №69/3 від 19.02.2002р. позивач передав, а орендар Громадська організація "Одеський руський конгрес "Руська єдність" прийняв приміщення, загальною площею 364,4м2, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 18, відповідно зі ст. 13 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та на підставі розпорядження міського голови №245-01р від 19.02.2002р., згідно акту приймання-передачі приміщення від 19.02.2002р. При передачі приміщення комісією встановлено, що технічний стан приміщення задовільний.

10.01.2011р. між сторонами укладено додаткове погодження до договору оренди нежитлового приміщення №69/3 від 19.02.2002р., згідно умов якого сторони дійшли згоди про наступне: змінити договір оренди №69/3 від 19.02.2002р. "на приміщення третього поверху, площею 364,4 м2 у частині адреси: з вул. Буніна, 18 на вул. Рішельєвська, 11" на підставі листа КП ДЕЗ „Жовтневе” від 25.07.2006р. №01-14/8680.

У відповідності до п. 2 додаткового погодження встановлено, що на підставі постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2006р. №1846 „Про внесення змін до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” та за договором оренди №69/3 від 19.02.2002р. на приміщення третього поверху, площею 364,4 м2, що розташоване за адресою: вул. Рішельєвська, 11, орендна плата з 10.01.2011р. становить 11593,49 грн. в місяць, згідно наведеного розрахунку.

Термін дії договору оренди, відповідно до п. 1.2 договору, був встановлений до 18.02.2011 року. Між тим, як зазначає позивач, на підставі ч. 2 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а також враховуючи, що жодною із сторін не було вчинено дій, направлених на припинення правовідносин, договір був автоматично пролонгований на той самий строк.

Згідно наданого позивачем розрахунку, в порушення вимог зазначеного договору Громадською організацією "Одеський руський конгрес "Руська єдність" орендна плата не сплачувалась починаючи з лютого 2002 року, в звязку з чим у відповідача рахується заборгованість з орендної станом на 01.04.2011р. у розмірі 31762,58 грн.

Разом з тим, позивач зазначає, що враховуючи несплату орендарем плати за користування приміщенням, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, відповідно до ст.782 Цивільного кодексу України, звернулось на адресу орендаря з повідомленням від 17.03.2011р. за №01-13/1541, в якому відмовилося від договору та просило здійснити фактичну передачу нежитлового приміщення третього поверху загальною площею 364,4м2, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11 та підписати акт приймання-передачі, а також просило оплатити заборгованість з орендної плати в сумі 31762,58 грн. та пеню в сумі 338,07 грн.

Приймаючи до уваги, що зазначене повідомлення повернулося із відміткою „за зазначеною адресою на проживає”, тобто не було отримано орендарем, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №69/3 від 19.02.2002р., виселення та стягнення заборгованості по орендній платі та пені у судовому порядку.

На виконання вимог суду 26.05.2011 року співробітниками Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було складено та підписано акт обстеження нежитлового приміщення третього поверху загальною площею 364,4м2, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11, з якого вбачається, що приміщення на момент обстеження закрито.

Як встановлено матеріалами справи, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, згідно до положення „Про Департамент комунальної власності Одеської міської ради”, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011р. за №384-VІ та зареєстрованого за №15561050004007861, є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, що підтверджує наявність правових підстав Департаменту комунальної власності Одеської міської ради для звернення з відповідним позовом.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Частиною 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобовязань.

Зазначене цілком кореспондується зі ст.651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В абзаці другому пункту 13 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобовязань, передбачених ст. 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.

У відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Перевіривши наявні у матеріалах справи докази, а саме розрахунок заборгованості по орендній платі на 17.03.2011р. (а.с. 15), суд встановив факт неналежного виконання договірних зобовязань відповідачем, зокрема, в частині внесення орендної плати, тому вважає вимоги позивача про стягнення з Громадської організації "Одеський руський конгрес "Руська єдність" орендної плати у розмірі 31762,58 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, однією з істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Аналізуючи умови договору оренди приміщення, положення якого передбачають обовязок орендаря сплачувати орендну плату не пізніше 15-го числа поточного місяця, суд вважає неналежне виконання даних положень істотним порушенням умов діючого договору.

Приймаючи до уваги невнесення Громадською організацією "Одеський руський конгрес "Руська єдність" орендної плати понад 3-х місяців поспіль, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору суд вважає вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про розірвання договору законними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобовязання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття Громадською організацією "Одеський руський конгрес "Руська єдність" нежитлового приміщення третього поверху загальною площею 364,4м2, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11, позовні вимоги в частині виселення також підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.19 цього ж Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Положеннями ч.2 ст.218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 350,76 грн. за договором, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 31762,58 грн., пені у сумі 350,76 грн., розірвання договору оренди нежитлового приміщення №69/3 від 19.02.2002р. та виселення відповідача з займаного приміщення.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №69/3 від 19 лютого 2002 року, укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595) та Громадською організацією "Одеський руський конгрес "Руська єдність" (65045, м. Одеса, вул. Тираспольська, 27/29, ід. код 26006618).

3.Виселити Громадську організацію "Одеський руський конгрес "Руська єдність" (65045, м. Одеса, вул. Тираспольська, 27/29, ід. код 26006618) з займаного орендованого приміщення третього поверху загальною площею 364,4м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595)

4.Стягнути з Громадської організації "Одеський руський конгрес "Руська єдність" (65045, м. Одеса, вул. Тираспольська, 27/29, ід. код 26006618) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595) 31762/тридцять одну тисячу сімсот шістдесят дві/грн. 58 коп. орендної плати, 350/триста пятдесят/грн. 76 коп. пені, 406/чотириста шість/грн. 13 коп. витрат на оплату державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 20.06.2011р.