Рішення № 16494461, 14.06.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2011 р. Справа № 13/074-11

за позовом першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва,

м. Київ

в інтересах держави в особі: 1) Міністерства фінансів України, м. Київ

2) публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ”,

м. Київ

до 1) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

2) відкритого акціонерного товариства „Пересувна механізована колона №13”, Київська область, м. Бровари

про стягнення 3 254 195,65 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від прокуратури: Волік О.Л. - посвідчення №217 від 25.06.2010 р.;

від позивача 1: ОСОБА_3 - довіреність №31/15030-09/09 від 08.04.2011 р. ;

від позивача 2: ОСОБА_4 - довіренсть №21/202 від 03.09.2010 р.

від відповідача 1 : не зявився;

від відповідача 2 : не зявився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва (далі-прокурор) в інтересах держави в особі: 1) Міністерства фінансів України (далі-позивач-1); 2) публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” (дал-позивач 2) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач-1); 2) відкритого акціонерного товариства „Пересувна механізована колона №13” (далі-відповідач 2) про стягнення 3 254 195,65 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач 1 не погасив наданий йому на підставі договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №013/10-НКЛ від 03.06.2010 р. Додаткового договору до нього, кредит у розмірі 3189780,00 грн., у звязку з чим у відповідача 1 та на підставі Договору поруки №013/10-П від 03.06.2010 р. у відповідача 2 перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом у сумі 2995662,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 236687,98 грн. У звязку наявністю зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 1 та відповідачу 2 пеню за порушення строків заборгованості по кредиту у сумі 12035,40 грн. та пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом. Таким чином, сума позову становить 3254195,65 грн.

Також, прокурор звертає увагу на те, що відповідно до ст. 121 Конституції України, органи прокуратури наділені повноваженнями на представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Закону України „Про прокуратуру”, обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України. Отже, повноваження прокурора (участь прокурора) в господарському судочинстві конкретизується положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. щодо офіційного тлумачення ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, визначено, що прокурор або його заступник в кожному конкретному випадку самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У вказаному рішенні судом зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Інтереси держави потребують здійснення загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх субєктів права власності та господарювання.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України „Про прокуратуру”, до повноважень прокурора у межах нагляду за додержанням і застосуванням законів належить повноваження звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 цього ж Закону передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 3 та ч. 6 прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про акціонерні товариства” з 11.06.2009 р. акціонерний комерційний банк „Київ” перейменовано на публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ”, яким зобовязано внести зміни до Статуту щодо свого типу та організаційно-правової форми і зазначити це в назві, на підтвердження чого видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 457523.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 р. № 566, капіталізоване акціонерний комерційний банк “Київ”, шляхом придбання 99,9 % акцій державою в особі Міністерства фінансів України, у звязку з чим позов предявлено в інтересах Міністерства фінансів України та публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк “Київ”.

Також разом з позовною заявою подано заяву на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України про вжиття заходів до забезпечення позову до моменту виконання рішення суду шляхом накладення арешту на все нерухоме і рухоме майно, в тому числі грошові кошти на рахунках, що належать відповідачам 1, 2 в розмірі ціни позову та заборонити його відчуження.

Проте суд зазначену заяву залишає без задоволення, оскільки в обґрунтування зазначеної вимоги прокурором не подано належних доказів того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.05.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.06.2011 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.05.2011 р. розгляд справи №13/074-11 перенесено на 14.06.2011 р.

07.06.2011 р. до суду надійшло пояснення Міністерства фінансів України №31-15030-07-26/13697 від 27.05.2011 р., в якому позивач 1 зазначає, що підтримує позовні вимоги прокурора виходячи з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України „Про капіталізацію акціонерного комерційного акціонерний банку „Київ” № 566 від 10.06.2009 року прийнято рішення про участь держави в капіталізації публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” шляхом придбання акцій додаткової емісії зазначеного банку в сумі 3565294000 гривень в обмін на облігації внутрішньої державної позики.

Відповідно до п. 1 вказаної постанови встановлено, що після придбання державою в особі Міністерства фінансів акцій додаткової емісії акціонерного комерційного банку „Київ” та належного оформлення корпоративних прав на придбані акції частка держави у статутному капіталі зазначеного банку становитиме 99,936931402 відсотка.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 960від 04.11.2008, якою затверджено Порядок участі держави у капіталізації банків, держава бере участь у капіталізації банку шляхом придбання його акцій за рахунок коштів державного бюджету. Зазначена постанова Кабінету Міністрів України прийнята на реалізацію положень Закону України „Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. А тому капіталізація банків є не лише способом виникнення права державної власності на майно (речі, майнові права), але й заходом державного управління економіки, спрямованого на забезпечення зокрема стабільності у банківській системі.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження Основних концептуальних підходів до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави” № 155 від 11.02.2004 управління корпоративними правами держави передбачає розвязання таких завдань як забезпечення участі субєктів господарювання у здійсненні заходів, повязаних з виконанням державних функцій (економічна безпека, оборона, державні резерви, соціальні програми, державна монополія тощо), а також досягнення інших стратегічних цілей, визначених державою; збільшення за рахунок поліпшення фінансових результатів господарювання обєктів управління надходження сум податків і зборів до бюджетів, обовязкових платежів (внесків) до державних цільових фондів, а також неподаткових надходжень у вигляді дивідендів (доходів), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, які перебувають у державній власності; здійснення контролю за використанням і збереженням майна господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна частка.

Статтею 22 Господарського кодексу України встановлено, що субєктами господарювання державного сектора економіки є субєкти, що діють на основі лише державної власності, а також субєкти, державна частка у статутного капіталі яких перевищує пятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Оскільки держава володіє часткою, що становить 99,9369% статутного капіталу Банку. Управління корпоративними правами держави здійснюється Міністерством фінансів України, то капіталізований державою ПАТ „Акціонерний комерційний банк „Київ” відноситься до субєктів господарювання державного сектору економіки.

Порушення позичальниками, в тому числі відповідачем 1, кредитних зобовязань призводить до погіршення платоспроможності позивача 2, збільшення невиконаних ним зобовязань перед кредиторами, в тому числі перед державою, та може поглибити кризові явища в банківській сфері та в державі в цілому. Відсутність надходжень коштів за кредитними договорами перешкоджає позивачу 2 виконувати свої зобовязання щодо виплати вкладникам (фізичним та юридичним особам), нарахованих відсотків по депозитам та повернення самих сум вкладів, що може призвести до порушення прав і та інтересів останніх.

Також невиконання відповідачем 1 умов договору №013/10-НКЛ від 03.06.2010 р. призводить до порушення прав позивача 2, громадян, юридичних осіб і самої держави.

Представник відповідача 1 в судове засідання не зявився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач 1 належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалами суду від 18.05.2011 р. та 26.05.2011 р., які були надіслані на його адресу, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та повернуті відділенням поштового звязку на адресу суду у звязку з відсутністю адресату за вказаною адресою. Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Враховуючи, що ухвали були відправлені за адресою місцезнаходження відповідача 1, то відповідач 1 був належним чином повідомлений про дату і час судового засідання. Таким чином, відповідач 1 не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Представник відповідача 2 також в судове засідання не зявився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не подав. Відповідач 2 належним чином був повідомлений ухвалами суду від 18.05.2011 р. та 26.05.2011 р. про місце і час судового засідання Таким чином, відповідач 2 не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

В судовому засіданні прокурором та представниками позивача 1, 2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими і правомірними, та такими, що підлягають задоволенню з підстав зазначених в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивачів 1, 2, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

ВСТАНОВИВ:

03.06.2010 р. між публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк “Київ” ”(за договором - кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ”(за договором - позичальник) було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №013/10-НКЛ (далі - договір), відповідно до умов якого кредитор зобовязався надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання окремими частинами (транші) в строк користування до 01.06.2013 р., в межах максимального ліміту заборгованості до 3300000,00 грн. із встановленою платою за користування кредитом у розмірі 26 % процентів річних (п.п. 1.1, 1.1.1, 1.1.3 договору).

Пунктом 1.1.2. договору встановлено графік погашення траншів кредиту, наданого позичальнику.

Відповідно до п. 2.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Згідно з п. 2.5 договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Позивач 2 на виконання умов договору №013/10-НКЛ від 03.06.2010 р. перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 3189780,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №323716 від 03.06.2010 р. на суму 1600000,00 грн., №324388 від 04.06.2010 р. на суму 1299780,00 грн., №1232246 від 30.08.2010 р. на суму 170000,00 грн., №1319489 від 06.09.2010 р. на суму 30000,00 грн., №1458983 від 01.10.2010 р. на суму 90000,00 грн. та виписками по особистому рахунку позивача 2, наявними в матеріалах справи.

Проте, відповідач 1, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, неналежним чином виконував взяті на себе зобовязання за умовами договору №013/10-НКЛ від 03.06.2010 р., у встановлений графіком строк не здійснив повернення кредиту та не сплатив проценти за його користування, у звязку з чим у відповідача 1 станом на 01.03.2011 р. утворилась заборгованість за кредитом у сумі 388236,00 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 03.06.2010 р. по 27.02.2011 р. у сумі 23668798 грн.

03.06.2010 р. між позивачем 2 (кредитодавець), відповідачем 1 (позичальник) та відповідачем 2 (поручитель) укладено договір поруки №013/10-П, відповідно до п. 1.1. якого відповідач 2 зобовязується перед позивачем 2 солідарно відповідати за виконання відповідачем 1 у повному обсязі зобовязань за договором про надання кредиту №013/10-НКЛ від 03.06.2010 р., а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і збудь-кого з них окремо.

Оскільки відповідачем 1 в порушення умов договору №013/10-НКЛ від 03.06.2010 р., у встановлений графіком строк не здійснено повернення кредиту та не сплачено проценти за його користування у, вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 заборгованості за кредитом у сумі 388236,00 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 23668798 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідачів 1,2 пеню за порушення строків сплати заборгованості по кредиту у сумі 12035,40 грн. та пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у сумі 9810,27 грн., нараховану з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.2 договору №013/10-НКЛ від 03.06.2010 р. у разі прострочення відповідачем 1 строків сплати процентів та комісій, а також прострочення строків повернення траншів кредиту, відповідач 1 сплачує позивачу пеню у розмірі 1 % від несвоєчасно плаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період невиконання зобовязань за цим договором.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, розрахунок пені здійснений прокурором, що наявний в матеріалах справи є арифметично невірним, тому, згідно розрахунку, зробленого судом відповідно до вимог ст.3. Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” за подвійною обліковою НБУ розмір пені, що підлягає стягненню солідарно з відповідачів 1,2 на користь позивача 2 становить 9675,88 грн. за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, яка нарахована за період з 05.10.2010 р. по 27.02.2011 р. та 11870,53грн. за порушення строків сплати заборгованості по кредиту, яка нарахована за період з 01.10.2010 р. по 28.02.2011 р.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати державного мита, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч.ч. 3, 5 статті 49 ГПК України підлягають стягненню солідарно з відповідачів 1,2 в доход бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; код НОМЕР_2) та відкритого акціонерного товариства „Пересувна механізована колона №13” (адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Броварська, 44, код. 06953304) на користь публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” (адреса: 01601, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Б.Хмельницького, буд. 16-22, код 14371869) 2995662 (два мільйони девятсот девяносто пять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 236687 (двісті тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 98 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 11870 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 53 коп. пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, 9675 (девять тисяч шістсот сімдесят пять) грн. 88 коп. пен за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; код НОМЕР_2) доход Державного бюджету України 12750 (дванадцять тисяч сімсот пятдесят) грн. 00 коп. - витрат зі сплати державного мита та 117 (двісті сто сімнадцять) грн. 99 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Пересувна механізована колона №13” (адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Броварська, 44, код. 06953304) доход Державного бюджету України 12750 (дванадцять тисяч сімсот пятдесят) грн. 00 коп. - витрат зі сплати державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 99 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.В частині стягнення 299,26 грн. пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 17.06.2011 р.