Рішення № 16494396, 20.06.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.06.2011 Справа № 5008/467/2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Синтез центр”, м. Ужгород

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про зобовязання повернути із незаконного володіння належне товариству з обмеженою відповідальністю „Синтез центр” майно та надання можливості вивезення даного майна з будівлі ресторану по АДРЕСА_1,

Суддя господарського суду В.В.Мокану

представники:

Позивача Цьока В.В., директор, ОСОБА_3, довіреність від 10.05.2011 року

Відповідача ОСОБА_4, довіреність від 04.11.2010 року

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Синтез центр”, м. Ужгород заявлено позов до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород про зобовязання повернути із незаконного володіння належне товариству з обмеженою відповідальністю „Синтез центр” майно та надання можливості вивезення даного майна з будівлі ресторану по АДРЕСА_1. Заявою від 24.05.2011 року позивачем уточнено перелік майна в частині кількості предметів по окремих найменуваннях.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірні дії відповідача, який створив йому перешкоди у вивезенні належного позивачу майна з території орендованого позивачем обєкту після закінчення строку дії договору оренди.

Заявою про доповнення позовних вимог від 11.05.2011 року позивач просив додатково до вказаних у позовній заяві вимог стягнути з відповідача вартість відсутнього майна у разі його продажу відповідачем, привласнення ним чи зникнення. Заява про доповнення позовних вимог господарським судом до розгляду не прийнята як така, що є заявою про зміну предмету позову, і відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не може бути заявлена після початку розгляду справи (розгляд справи почався 28.04.2011 року).

Заявою від 11.05.2011 року позивач просив, крім застосованого судом за його клопотанням забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що є предметом позову, накласти арешт на майно, належне відповідачу ОСОБА_1 Клопотання залишено судом без задоволення як недостатньо обґрунтоване та з огляду на предмет позовних вимог, які не стосуються майна, належного відповідачу.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у поданих суду відзиві на позовну заяву та доповненні до відзиву. Зокрема, наголошує на відсутності доказів того, що майно, яке є предметом вимог, було наявне у орендованому приміщенні. Стверджує, що в звязку з неспроможністю орендаря (позивача у справі) своєчасно і повністю сплачувати орендну плату сторонами було узгоджено питання про передачу орендарем в рахунок боргу по орендній платі обладнання для ресторану; ця домовленість оформлена підписанням двох документів: додатку № 1 до листа № 40 від 12.10.2009 року з переліком обладнання,

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.06.2011 року у справі № 5008/467/2011

що передається ОСОБА_1 в рахунок боргу, та додатком № 2 до листа № 40 від 12.10.2009 року актом прийому-передачі обладнання, що передається ОСОБА_1 в рахунок боргу по орендній платі; факт передачі майна підтверджено підписом директора ТОВ „Синтез-Центр” Цьока В.В. та відтиском печатки товариства у додатках № 1 і № 2. Зазначив, що майно відповідно до акту та переліку було прийнято відповідачем та згодом відчужено третім особам. На вимогу суду надати оригінали зазначених документів пояснив, що ОСОБА_1 передав їх директору товариства Цьока В.В. на її прохання, яка їх не повернула. Надав суду нотаріально завірені копії додатків. Доповненням до відзиву інформував, що готовий передати наявне на обєкті майно: альтанку 1 шт., копіювальний апарат 1 шт., настільну лампу 1 шт., посуд (бокали, рюмки). Щодо решти майна стверджує, що воно було вивезено Цьока В.В.; з майна, що було передано відповідно до додатків до листа, ОСОБА_1 отримав і реалізував тільки два столи та вісім стільців.

Представники позивача заперечили факт домовленості сторін про передачу майна у погашення боргу по орендній платі і достовірність поданих відповідачем документів, вважають їх сфальсифікованими. Наголошують, що подані відповідачем копії додатків датовані жовтнем 2009 року і містять відтиск старої печатки товариства, яка була втрачена, про її втрату та недійсність з 26.02.2009 року було надано оголошення у пресі у відповідності до Інструкції МВС України № 17 від 11.01.1999 року; документи, які складені в листопаді 2009 року з використанням старої печатки, є недійсними. На підтвердження цього подали докази публікації оголошення в газеті „Закарпатська правда” за 28 лютого - 6 березня 2009 року. Заперечили і факт наявності значної заборгованості по орендній платі, за відсутності якої складання таких документів було невиправданим. Зауважили на дату нотаріального посвідчення поданих відповідачем копій додатків, яка спростовує твердження відповідача про передачу цих документів позивачу, оскільки 25.10.2010 року між сторонами вже виникли суперечки з приводу дій відповідача, спрямованих на позбавлення позивача можливості отримати належне йому майно.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між сторонами спору існували договірні відносини по оренді нежитлової будівлі, оформлені договором оренди від 01.12.2007 року, відповідно до якого позивач як орендар використовував належний відповідачу обєкт оренди будівлю, розташовану у АДРЕСА_1 для організації підприємства громадського харчування (кафе бар, ресторан).

Відповідно до п. 3.1 договір був укладений терміном до 01.11.2010 року; після закінчення строку дія договору припинилась в звязку з відмовою орендодавця (відповідача у справі) від його продовження листом від 22.07.2010 року.

Згідно п. 9.4 - 9.5 договору обєкт оренди мав бути повернутий шляхом підписання сторонами акту здачі приймання протягом одного дня з моменту початку роботи двохсторонньої комісії.

Судом зясовано, що акт здачі приймання обєкту оренди в звязку з закінченням строку дії договору сторонами не укладався. За твердженням позивача, відповідачем з 19.10.2010 року був припинений доступ директора ТОВ „Синтез-центр” до обєкту оренди та створені перешкоди у вивезенні належного товариству майна, що змусило її звернутися до органів міліції. На підтвердження цього факту позивачем долучено до матеріалів справи лист Ужгородського РВ УМВС України в

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.06.2011 року у справі № 5008/467/2011

Закарпатській області від 02.02.2011 року № 1189 та постанову Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.02.2011 року.

Належність товариству майна, стосовно якого заявлено позов, та факт перебування зазначеного майна у орендованому приміщенні позивач підтверджує долученими до матеріалів справи копіями оборотно сальдових відомостей за 9 місяців 2010 року та копією звіту про оцінку нежитлової будівлі (кафе бару), виконаного експертом оцінювачем ОСОБА_5 станом на 05.08.2010 року.

Дослідивши подані сторонами докази суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Належність позивачу майна, що є предметом позовних вимог, підтверджена копіями оборотно сальдових відомостей ТОВ „Синтез центр” за 9 місяців 2010 року.

Зясовуючи доведеність факту перебування спірного майна на території обєкту оренди, суд приймає до уваги твердження відповідача про те, що майно, наведене у додатку № 2 до листа № 40 від 12.10.2009 року, отримано ним за актом прийому передачі обладнання, відтак, відповідачем визнано той факт, що зазначене у додатку № 2 належне позивачу майно знаходилось на обєкті оренди. З огляду на зміст додатків № 1 та № 2 відповідачем заявлено про його права на майно, перелічене у додатках.

Враховуючи заперечення позивачем факту підписання директором товариства Цьока В.В. додатків № 1 і № 2 та твердження про фальсифікацію зазначених документів, з метою експертного дослідження підписів Цьока В.В. у додатках судом витребовувались оригінали документів, які суду відповідачем не надані. Долучені до матеріалів справи нотаріально посвідчені копії додатків № 1 і № 2 до листа № 40 будь якої доказової сили для визначення факту передачі права власності на майно не мають, оскільки нотаріусом засвідчено лише відповідність копій предявленим оригіналам, а не справжність підпису Цьока В.В. у оригіналах.

Оцінюючи додатки № 1 і № 2 до листа № 40 як докази, подані на підтвердження факту набуття підприємцем ОСОБА_1 права власності на перелічене в них майно, суд приймає до уваги надані позивачем докази втрати печатки, відтиск якої нанесено на зазначені додатки, та оголошення про її недійсність з 26.02.2009 року, що унеможливлювало використання цієї печатки у жовтні 2009 року. Наведене надає підстави для визнання документів, посвідчених недійсною печаткою, також недійсними та позбавляє вищевказані додатки № 1 і № 2 сили доказу передачі права власності на майно ОСОБА_1

Отже, подавши суду копії додатків № 1 і № 2 до листа № 40, відповідач підтвердив той факт, що зазначене в них майно знаходилось на обєкті оренди, однак, свої права на це майно не довів, повідомив суду суперечливу інформацію стосовно своїх подальших дій відносно зазначеного у акті майна: у відзиві інформував про його відчуження третім особам, у додатковому відзиві стверджує, що отримав і реалізував тільки два столи та вісім стільців.

Зважаючи на викладене, суд визнає доведеним факт перебування у орендованому приміщенні частини витребовуваного позивачем майна, стосовно якого відповідачем заявлено про його одержання. До його переліку входить:

альтанка 1 шт. балансовою вартістю 1900 грн. (бесідка);

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.06.2011 року у справі № 5008/467/2011

кавоварка 1 шт. балансовою вартістю 21280 грн.;

кавомолка 1 шт. балансовою вартістю 4560 грн.;

лазня 1 шт. балансовою вартістю 24000 грн. (домік баня);

плита МХВ 1 - 1 шт. балансовою вартістю 17305 грн. (пароконвекційна піч);

плита газова 6-камфорна 1 шт. балансовою вартістю 10075 грн.;

стіл горіховий офісний 1 шт. балансовою вартістю 4515 грн. (стіл ресторанний (масив);

стіл з буртом і полкою 4 шт. балансовою вартістю 8467,70 грн. (столи кухонні нержавіючі);

стіл холодильний 1 шт. балансовою вартістю 12584 грн.;

телевізор LCD 1 шт. балансовою вартістю 4140,83 грн.;

ксерокс багатофункціональний 1 шт. балансовою вартістю 500 грн. (копіювальний апарат);

офісні меблі (2 шкафи + 1 диван) балансовою вартістю 17500 грн. (шкафи в роздягальні, шкафи офісні, мяка частина офісна);

обладнання для бару балансовою вартістю 20200 грн. (стільці ресторанні 46 шт., столи терасні із стільцями 5 комплектів);

стіл двохсекційний з мийкою 1 шт. балансовою вартістю 4530 грн. (мийка нержавіюча);

стелаж кухонний 900 х 450 - 2 шт. балансовою вартістю 1318,34 грн.;

стелаж кухонний 1200 х 450 - 1 шт. балансовою вартістю 884 грн.;

лампа настільна 1 шт. балансовою вартістю 141,36 грн.;

бокали для вина 80 шт. балансовою вартістю 433,60 грн.;

бокали для шампанського 80 шт. балансовою вартістю 456 грн.;

бокали коньячні 36 шт. балансовою вартістю 224,64 грн.;

рюмки 80 шт. балансовою вартістю 348 грн.;

бухгалтерська програма „Рарус„ кафе-ресторан 1 шт.; бухгалтерська програма 1С версія 7 1 шт.; касовий апарат 1 шт.; комплекс комунікаційної системи 1 шт. балансовою вартістю 29278,61 грн. (програмне забезпечення та LCD монітор (чекова система 1 шт.). загальна балансова вартість цього майна складає 184642 грн. 08 коп.

Заволодіння цим майном відповідачем суд визнає незаконним, а вимогу позивача про зобовязання відповідача повернути це майно такою, що підлягає задоволенню.

Щодо іншого майна, яке є предметом позовних вимог, позов задоволенню не підлягає, оскільки знаходження цього майна у приміщенні обєкту оренди не доведено: перебування рухомого майна на балансі товариства не підтверджує місце його знаходження; звіт про оцінку нежитлової будівлі, виконаний експертом оцінювачем ОСОБА_6, стосується обєкту нерухомості, переліку обладнання кафе бару не містить.

Судові витрати у справі підлягають віднесенню на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним вимогам, виходячи з наведеної позивачем при визначенні ціни позову суми балансової вартості витребовуваного майна, а саме, 1 846 грн. 42 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 168 грн. 19 коп. грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.06.2011 року у справі № 5008/467/2011

Керуючись ст. 387 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1) повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Синтез центр”, вул. Легоцького, 74/20, м. Ужгород (код 34022853) наступне майно:

альтанка 1 шт.;

кавоварка 1 шт.;

кавомолка 1 шт.;

лазня 1 шт.;

плита МХВ 1 - 1 шт.;

плита газова 6-камфорна 1 шт.;

стіл горіховий офісний 1 шт.;

стіл з буртом і полкою 4 шт.;

стіл холодильний 1 шт.;

телевізор LCD 1 шт.;

ксерокс багатофункціональний 1 шт.;

офісні меблі (2 шкафи + 1 диван);

обладнання для бару;

стіл двохсекційний з мийкою 1 шт.;

стелаж кухонний 900 х 450 - 2 шт.;

стелаж кухонний 1200 х 450 - 1 шт.;

лампа настільна 1 шт.;

бокали для вина 80 шт.;

бокали для шампанського 80 шт.;

бокали коньячні 36 шт.;

рюмки 80 шт.;

бухгалтерська програма „Рарус„ кафе-ресторан 1 шт.;

бухгалтерська програма 1С версія 7 1 шт.;

касовий апарат 1 шт.;

комплекс комунікаційної системи 1 шт.

3. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Синтез центр”, вул. Легоцького, 74/20, м. Ужгород (код 34022853) суму 1 846 грн. 42 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 168 грн. 19 коп. грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позові відмовити.

5.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Мокану

Повний текст рішення підписано 24.06.2011 року.