Рішення № 16494350, 23.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" червня 2011 р.

Справа № 20/5007/55/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордекс компані" (м.Київ)

до Приватного підприємства "Біг Сіті" (м.Новоград-Волинський)

про стягнення 1069,98 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кордекс компані" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "Біг Сіті" про стягнення 1069,98 грн., які складають 927,73грн. - сума основного боргу згідно договору поставки № 404 від 17.11.2010р.; 33,75грн. - сума 8% річних; 65,40грн. - пеня; 43,60 грн. - інфляційні нарахування.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.05.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 20/5007/55/11.

В судовому засіданні 09.06.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань передбачених договором поставки №404 від 17.11.2010р., в частині оплати фактично отриманого товару.

Також, на виконання вимог ухвали господарського суду Житомирської області від 24.05.2011р. надав для залучення до матеріалів справи копію статуту, довідки з ЄДРПОУ, свідоцтва про державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Кордекс компані", оригінал довідки з ЄДР станом на 06.06.2011 р. щодо себе та відповідача; лист № 152 від 07.06.2011 р. про наявні рахунки у банку; лист № 151 від 07.06.2011 р. про те, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору; лист № 150 від 07.06.2011 р. про те, що сума боргу приватного підприємства "Біг Сіті" становить 927,23грн.; акти звірки розрахунків станом на 03.06.2011 р., який не підписаний відповідачем та докази його надіслання відповідачу.

Крім того, в судовому засіданні 09.06.2011р. представник позивача подав письмове клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.3 ст.69 ГПК України.

30.05.2011р. до господарського суду повернулась ухвала направлена на адресу відповідача, а саме: 11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, провулок Шкільний, 1, з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає".

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.06.2011р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України та продовжено строк розгляду справи на 15 днів за клопотанням сторони на підставі ч.3 ст.69 ГПК України.

09.06.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області через загальний відділ від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд в зв'язку з неможливістю явки 23.06.2011р. в судове засідання уповноваженого представника розглянути справу за наявними в ній документами.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь у судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив. Вимог ухвал господарського суду від 24.05.2011р., та від 09.06.2011р. не виконав.

Процесуальні документи судом направлялися відповідачу за адресою, яка зазначена в позовній заяві, в договорі №404 від 17.11.2010р. (а.с.9-11), довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 219166 станом на 31.07.2009р. (а.с.15), свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №326573 (а.с.17-18) (Житомирська область, м. Новоград-Волинський пров. Шкільний, 1) повернулися до суду з відміткою: "За зазначеною адресою не проживає", а також на адреси: м. Київ, вул. Турівська, 32, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Героїв Перекопу, 32 зазначені в довідці з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АЄ № 044077 станом на 06.06.2011р. (а.с.50-54). Інші адреси господарському суду не повідомлялися.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (відповідна позиція викладена в п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

У разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов’язковою, господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кордекс компані" (далі - позивач, постачальник) та Приватним підприємством "Біг Сіті" (далі - відповідач, покупець) був укладений договір №404 (а.с.9-11) (далі - договір).

У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.1 договору, предметом поставки за цим договором є товар (партії товару), який визначений у специфікації чи накладній, що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною.

Постачальник зобов'язується поставляти та передавати покупцю товар (партії товару) в асортименті, кількості і по ціні, що вказані в специфікаціях чи накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується приймати цей товар (партії товару) та своєчасно здійснювати його оплату на умовах. визначених цим договором (п. 1.2 договору).

Згідно із п. 2.1. договору постачальник зобов'язується поставляти товар покупцю, згідно узгодженого сторонами замовлення, не пізніше 5-ти календарних днів з моменту такого узгодження. Постачальник має право здійснювати поставку товару достроково.

Загальна вартість цього договору складається із вартості всіх партій товару, що підлягають поставці відповідно до цього договору та вказані у відповідних специфікаціях чи накладних до цього договору (п. 2.3 договору).

Покупець зобов'язується провести оплату за поставлений постачальником товар не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання товару (п. 2.4 договору).

Пунктом 2.5 договору сторони узгодили, що у випадку зміни міжбанківського курсу долара США більше ніж на 5%, постачальник залишає за собою право зміни ціни на товар, з повідомленням покупця про зміну ціни за 7 (сім) календарних днів до моменту вступу в дію нових цін.

Здача-приймання товару проводиться представниками покупця та постачальника (п. 3.1 договору).

Відповіно до п.3.2, 3.3, 3.4, 3.5 договору, товар вважається прийнятим покупцем за: кількістю одиниць виробів (місць) - згідно з кількістю одиниць виробів (місць), зазначених у накладній; якістю - згідно із сертифікатом якості або іншим документом; ціною - згідно з ціною, зазначеною у накладній чи специфікації.

Пунктом 3.6 договору сторони узгодили, що датою передачі товару вважається дата отримання товару покупцем та оформлення поставлянням печатки та підписом уповноваженої особи покупця товарної (видаткової) накладної, у разі відсутності печатки, покупець зобов'язаний надати довіреність на отримання партії товару, оформленої належним чином.

Під час здійснення здачі-приймання товару покупець зобов'язаний перевірити її відповідність вимогам щодо кількості, комплектності, якості та асортименту, встановленими цим договором, відповідною специфікацією до нього чи накладним. У випадку, якщо при прийманні товару виявлена нестача, невідповідність або неналежне оформлення товаросупроводжувальних документів, уповноважені особи сторін складають про це відповідний акт. Після підписання такого акту постачальник зобов'язується замінити не відповідний документ на належний протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту виявлення такого порушення.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 927,73грн., що підтверджується видатковими накладними від 19.11.2010р. № РНК 5813 на суму 261,77грн. та № РНК 5812 на суму 665,97 (оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні та їх копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 10.02.2011р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 38 щодо погашення заборгованості в сумі 927,73грн. строком до 17.02.2011р. (а.с.12-13), яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Як зазначив позивач в позовній заяві, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на день подачі позову до суду за останнім утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 927,23грн.

Відповідно до абз. 1 ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно із абз. 2 ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Окрім того, відповідно до ч.7 ст.193 ГК України та ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу товар на суму 927,73грн., однак у позовній заяві та у судовому засіданні 09.06.2011р. представник відповідача просив суд стягнути на свою користь 927,23грн.

Вивчивши викладені обставини та дослідивши всі наявні докази по справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 927,23грн. заборгованості є такими, що доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за період з 04.12.2010р. по 18.05.2011р. по накладній № РНК 5813 від 19.11.2010р. в сумі 46,95грн., за період з 04.12.2010р. по 18.05.2011р. по накладній № РНК 5812 від 19.11.2010р. в сумі 18,45грн.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2 договору сторони узгодили, що при несвоєчасній або не повній оплаті товару, згідно умов покупець зобов'язується сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені з урахуванням заявленого позивачем періоду та суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 65,40грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних нарахувань за період за період з 04.12.2010р. по 18.05.2011р. по накладній № РНК 5813 від 19.11.2010р. в сумі 31,30грн., за період з 04.12.2010р. по 18.05.2011р. по накладній № РНК 5812 від 19.11.2010р. в сумі 12,30грн. та 8% річних від простроченої суми за період з 04.12.2010р. по 18.05.2011р. по накладній № РНК 5813 від 19.11.2010р. в сумі 24,23грн., за період з 04.12.2010р. по 18.05.2011р. по накладній № РНК 5812 від 19.11.2010р. в сумі 9,52грн.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.2 договору, сторони узгодили, що при несвоєчасній або не повній оплаті товару, згідно умов п. 2.4 покупець зобов'язується сплатити на користь постачальника 8% річних.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 8% річних за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 8% річних в сумі 33,75грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що розмір інфляційних нарахувань становить 59,37грн. Проте, заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних нарахувань, яка визначена у розмірі 43,60грн. менша ніж розмір суми розрахованої судом, у зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 43,60грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач позов не оспорив, доказів погашення заборгованості суду не надав.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд Житомирської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Біг Сіті" (11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський вул. Героїв Перекопу, 32, ідентифікаційний код 35375740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кордекс компані" (02125, м.Київ, вул. Старосільська, 1 літ. Е) 927,23грн. (дев'ятсот двадцять сім гривень 23 коп.) - сума основної заборгованості; 33,75грн. (тридцять три гривні 75 коп.) - 8% річних; 65,40грн. (шістдесят п'ять гривень 40 коп.) - пені; 43,60 грн. (сорок три гривні 60 коп.) - інфляційних нарахувань, 102,00грн. (сто дві гривні 00 коп.) - державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Гнисюк С.Д.

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з пов.)

3 - відповідачу (рек. з пов.)