Рішення № 16494346, 22.06.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

_______________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" червня 2011 р.Справа № 14/5007/36/11 Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 дор. від 01.01.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 дор. від 03.05.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (м.Вишневе, Київська область)

до Малого приватного підприємства "Глобус" (м. Коростень, Житомирська область)

про стягнення 19137,62 грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в засіданні суду 16.06.2011р. оголошувалась перерва до 22.06.2011р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 19137,62 грн., з яких: 17528,60 грн. основного боргу, 578,44 грн. інфляційних нарахувань, 863,46 грн. пені, 167,12 грн. 3% річних.

Представник позивача в засіданні суду 16.06.2011р. надав заяву (а.с.42), в якій позивач зазначає, що відповідач після пред'явлення позову до суду частково погасив заборгованість на суму 2000,00 грн. та просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача 17128,15 грн.

Представник позивача в засіданні суду 22.06.2011р. надав заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 68-70), в якій позивач просить стягнути на його користь з відповідача 16528,60 грн. основного боргу, 902,48 грн. пені, 611,43 грн. інфляційних нарахувань, 176,65 грн. 3% річних.

Крім того, в судовому засіданні 22.06.2011р. представник позивача надав клопотання (а.с.93), в якому фактично зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на користь позивача 16528,60 грн. основного боргу та відмовляється від стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат, 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки клопотання позивача не суперечить законодавству не порушує чиїх- небудь прав і охоронюваних законом інтереси, суд вважає за необхідне прийняти дане клопотання позивача.

Представник відповідача в засіданні суду 16.06.2011р. надав заяву (а.с.64), в якій позовні вимоги відповідача в сумі 19137,63 грн. визнає в повному обсязі, разом з тим, просить суд у зв'язку з тяжким фінансовим становищем розстрочити виконання рішення суду строком на десять місяців.

В засіданні суду 22.06.2011р. представник відповідача надав заяву (а.с.94), в якій вимоги відповідача в сумі 16528,60 грн. основного боргу визнає в повному обсязі, разом з тим, просить суд у зв'язку з тяжким фінансовим становищем розстрочити виконання рішення суду строком на п'ять місяців, згідно графіку наведеного в заяві.

Представник позивача в засіданні суду заперечив щодо розстрочення виконання рішення суду по справі (протокол судового засідання від 22.06.2011р.)

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, 24.09.20009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" - постачальник (позивач у справі) та Малим приватним підприємством "Глобус" - покупець (відповідач у справі) було укладено договір постачання №09/24-1 (а.с.9-11).

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться в ст. 265 Господарського кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 1.1. вищезазначеного договору, постачальник зобов'язується протягом терміну дії цього договору передати у власність продукцію, вказану в специфікації (п.1.2.) та заявках покупця, а покупець приймати і вчасно оплачувати її вартість.

Специфікація продукції: двоокис вуглецю рідина /одиниця виміру тон./ ціна грн., без ПДВ за одиницю 1658,33 грн./ ціна грн., з ПДВ за одиницю 1990,00 (з доставкою).

Кількість продукції, що постачається, визначається в рахунках-фактурах, виписаних постачальником відповідно до замовлень покупця та зазначається в накладних, які є невід'ємними частинами цього договору (п.2.2. договору).

Відповідно до п.5.2. договору, оплата вартості продукції здійснюється шляхом 100% передплати на протязі 3 банківських днів з дня виставлення від постачальника рахунку на партію продукції. Підставою для оплати продукції є рахунок постачальника.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 86642,60 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000223 від 29.03.2010р., №РН-0000058 від 28.01.2010р., №РН-0000335 від 13.05.2010р., №РН-00005380 від 18.06.2010р., №РН-00006380 від 13.07.2010р., №ЖИ.РН-00702 від 11.08.2010р., №ЖИ.РН-00708 від 12.08.2010р., №ЖИ.РН-00724 від 13.08.2010р., №РН-00007611 від 13.08.2010р., №РН-00009444 від 01.10.2010р. та довіреностями №85 від 13.07.2010р., №98/1 від 13.08.2010р., №107/1 від 01.10.2010р.(а.с.46-54, 71-72,74,76,78), оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши позивачу лише 70096,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.73,75,77,79,84-86,88-91), внаслідок чого, утворилась заборгованість перед позивачем за отриману продукцію в сумі 16528,60 грн. (з урахуванням клопотання позивача (а.с. 93)).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

З урахуванням вищезазначених обставин справи та положень чинного законодавства вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу 16528,60 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Господарський суд, розглянувши клопотання представника позивача (а.с.93) вважає за необхідне його задовольнити.

Відповідач позовні вимоги (з урахуванням клопотання позивача) визнав у повному обсязі (заява (а.с. 94)).

Крім того, у своєму відзиві відповідач просить суд у зв'язку з тяжким фінансовим становищем розстрочити виконання рішення суду строком на п'ять місяців, згідно до зазначеного графіку (а.с. 94).

Представник позивача в засіданні суду заперечив щодо такого розстрочення виконання рішення суду по справі.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Господарський суд законодавчо не обмежений будь - якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, а також важке фінансове становище відповідача, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви відповідача, розстрочивши виконання рішення суду рівними частинами строком на 2 місяці.

Господарський суд, перевіривши повноваження представника позивача на вчинення дій щодо відмови від позову в частині стягнення 902,48 грн. пені, 611,43 грн. інфляційних нарахувань, 176,65 грн. 3% річних, роз'яснивши йому наслідки відмови від позову, приймає відмову позивача від позову в цій частині.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 16528,60 грн. основного боргу. В частині стягнення 902,48 грн. пені, 611,43 грн. інфляційних нарахувань, 176,65 грн. 3% річних провадження у справі необхідно припинити у зв'язку із відмовою позивача від позову в цій частині.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 902,48 грн. пені, 611,43грн. інфляційних нарахувань, 176,65 грн. 3% річних, у зв'язку із відмовою позивача від позову в цій частині.

3. Стягнути з Малого приватного підприємства "Глобус", 11500, Житомирська область, вул.Грушевського, 30А, кв.4, ідентифікаційний код 30376121 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс", 08132, Київська область, м.Вишневе, вул.Київська,29, ідентифікаційний код 21543199 - 16528,60 грн. основного боргу, 165,29 грн. витрат по сплаті державного мита, 203,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 16528,60 грн., рівними частинами строком на 2 місяці, встановивши такі розміри платежів:

8264,30 грн. до 22 липня 2011р.;

8264,30 грн. до 22 серпня 2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяКостриця О.О.