Ухвала суду № 16492824, 18.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" травня 2011 р. м. КиївК-32632/06

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого судді Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Стародуба О.П., Тракало В.В., Юрченка В.В.,

секретар: Овчінніков А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Азов-Альфа» до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12 вересня 2006 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2006 року ПП «Азов-Альфа»звернулось в суд з позовом до Хортицької міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (відповідача замінено на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Хортицькому районі м. Запоріжжя) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001012302/1, №0001022302/1 від 28.07.2005р., згідно яких на підставі відсутності товарно-траспортних накладних на отримані підприємством транспортні послуги, ПП «Азов-Альфа»донараховано суми основних платежів і застосовано штрафні санкції.

Постановою господарського суду Запорізької області від 18 травня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12 вересня 2006 року постанову господарського суду Запорізької області від 18 травня 2006 року скасовано і прийнято нову про задоволення позову. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення Хортицької міжрайонної державної податкової інспекції від 28.07.2005 р. №0001012302/1 та від 28.07.2005 р. №0001022302/1. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Азов-Альфа»3,4 грн. судового збору за розгляд позовної заяви, 1,7 грн. судового збору за апеляційний перегляд справи. Доручено господарському суду Запорізької області видати відповідний виконавчий лист та видати довідку на повернення надмірно сплаченого державного мита в розмірі 81,60 грн.

Відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке, на його думку, ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова господарського суду Запорізької області від 18 травня 2006 року та постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 12 вересня 2006 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.

Судами встановлено, що Хортицькою МДПІ проведена планова комплексна документальна перевірка ПП „Азов - Альфа" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 27.02.2002 р. по 31.03.2005 р., за результатами якої складено акт від 17 червня 2005 року № 46-23- 31897822. Перевіркою, зокрема, встановлено порушення п. 5.1, п/п. 5.2.1 п. 5.2, п/п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті віднесення підприємством до складу валових витрат, суми витрат на отримання автомобільних послуг з вантажоперевезення, які не підтверджені відповідними документами (товарно-транспортними накладними, талонами замовника) на загальну суму 154047 грн. В ході перевірки встановлено, що ПП „Азов - Альфа", як Замовником, укладені договори про надання Перевізниками послуг із перевезення. До перевірки підприємством надані акти виконаних робіт, у більшості з яких не вказано маршрут, не зазначено вантаж, кілометраж. В акті вчинено запис про те, що засновник підприємства ОСОБА_1 пояснив відсутність необхідних для перевірки документів їх втратою. Актом перевірки також встановлене порушення п/п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 3.04.1997 р. в результаті віднесення підприємством до складу податкового кредиту ПДВ, суми витрат на отримання автопослуг з вантажоперевезення, які не підтверджені відповідними документами (товарно-транспортними накладними, талонами замовника) на загальну суму 30215 грн.

На підставі акту перевірки Хортицькою МДПІ прийняті податкові повідомлення - рішення від 23 червня 2005 року № 0001012302/0 про сплату 42477 грн. податку на прибуток і 22321,5 грн. штрафних санкцій, №0001022302/0 про сплату 25725 грн. податку на додану вартість і 14052,50 грн. штрафних санкцій.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення - рішення залишено без змін та винесено спірні податкові повідомлення-рішення № 0001012302/1, № 0001022302/1 від 28.07.2005 р.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що товарно-транспортна накладна, яка є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом призначеним для розрахунків за перевезення вантажу, є розрахунковим документом, зазначеним у п/п. 5.3.9. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Згідно з п/п. 5.3.9. ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсування зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції і задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що товарно-транспортна накладна не є єдиним документом, що підтверджує перехід права власності на товар (роботи, послуги), а тому факт її відсутності при наявності інших документів бухгалтерського обліку не свідчить про безпідставність віднесення позивачем фактично понесених витрат до складу валових.

Проте такі висновки є передчасними з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі Закон № 334/94-ВР) до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами встановлено, що підприємство віднесло до складу валових витрат суми без підтверджуючих документів товарно-транспортних накладних, які б засвідчували факт отриманих та оплачуваних послуг.

В той же час при вирішенні справи судами не була встановлена наявність товарно-транспортних накладних, що є суттєвою обставиною для встановлення реальності проведення господарських операцій.

Якщо сторони у справі таких доказів не надали, або надані докази були недостатніми, то суд, керуючись частинами 4, 5 статті 11 КАС, зобовязаний був із власної ініціативи витребувати докази, які підтверджують або спростовують ці обставини.

В порушення вимог статей 11, 86 КАС України судами неповно зясовано обставини справи, що мають значення для вирішення спору, тому обставини справи при новому розгляді потребують повного та всебічного з'ясування з додержанням вимог допустимості та належності доказів.

Таким чином, оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам ст.159 КАС України і оскільки суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та вважати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а допущені порушення призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова господарського суду Запорізької області від 18 травня 2006 року та постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 12 вересня 2006 року на виконання вимог ч.2 ст.227 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, ч.2 ст.227, 230 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя задовольнити частково.

Постанову господарського суду Запорізької області від 18 травня 2006 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12 вересня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Кобилянський М.Г.

Судді: Амєлін С.Є.

Стародуб О.П.

Тракало В.В.

Юрченко В.В.