Ухвала суду № 16492772, 24.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" травня 2011 р. м. КиївК-9512/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова О.М.,

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Господарського суду Харківської області від 17.01.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2007 року по справі № АС-13/561-06 за позовом Дочірнього підприємства «Інтермаш»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Дочірнього підприємства «Інтермаш»(далі-ДП «Інтермаш», позивач) до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (далі-ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000062350/0 від 08.11.2006, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2006 року у розмірі 42763,00грн.

Постановою Господарського суду Харківської області від 17.01.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2007 року, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення рішення №0000062350/0 від 08.11.2006, стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Інтермаш» з,40грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 20.04.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 18.07.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Господарського суду Харківської області від 17.01.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2007 року, прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: п.1.8 ст. 8, п.п. 7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 15.06.2005 №213.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягають з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту перевірки №154/23-204/31153384 від 06.06.2006, складеного за результатами виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства законодавства ДП «Інтермаш»за період з 01.04.2004 по 31.03.2006, відповідачем було прийнято податкове-повідомлення рішення №0000062350/0 від 08.11.2006, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2006 року у розмірі 42763,00грн.

Зі змісту вищезазначеного акту вбачається, що за результатами перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем п.1.8 ст. 8, п.п. 7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 15.06.2005 №213.

Під час проведення перевірки субєкт владних повноважень дійшов до висновку, що не підлягає включенню до складу податкового кредиту в липні сума 40282,00 грн. по податковій накладній від 12.07.2006 №238 на суму 241694,16 грн. в тому числі ПДВ., а також в серпні на суму 7553,33 грн. по податковій накладній від 04.08.2006 року №245 на суму 45320,00 грн. в тому числі ПДВ; на суму 4166,67 грн. по податковій накладній від 16.08.2006 року №257 на суму 25000,00грн. в тому числі ПДВ; на суму 2333,33грн. по податковій накладній від 23.08.2006 року №258 на суму 14000,00грн. в тому числі ПДВ, отриманих підприємством від постачальника субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, оскільки постачальником СПД ОСОБА_1 було Приватне підприємство «Оренда», на запит про перевірку якого була отримана відповідь, що провести зустрічну перевірку не можливо, в звязку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою та звітність не подає з моменту реєстрації.

Абзацом 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що сума податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Підпунктом «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону визначено, що у разі якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з наведеними нормами платник податку має право на бюджетне відшкодування тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у попередньому податковому періоді, що узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у пункті 1.8 статті 1 цього Закону, а саме: бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За результатом розгляду справи, було встановлено, що в липні ДП «Інтермаш» сплатило своїм постачальникам суму 256578,84грн. в тому числі ПДВ в сумі 42763,14грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Позивачем було фактично сплачено суму податку на додану вартість своїм постачальникам у липні 2006 року, тобто виконано всі умови, передбачені Законом, а тому останній має право на отримання бюджетного відшкодування за серпень 2006 року в сумі 42763,00грн.

При цьому, слід зазначити, що обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування в зазначеній частині, знаходяться поза межами вимог пункту 1.8 ст. 1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану, вартість».

Інші норми зазначеного Закону також не ставлять виникнення у платника податку на додану вартість права на бюджетне відшкодування суми надмірно сплаченого податку в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими платниками податку.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 17.01.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2007 року по справі № АС-13/561-06 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:________Т.М.Шипуліна

Судді:________Г.К.Голубєва

________О.В.Карась

________А.О.Рибченко

________М.О.Федоров