Ухвала суду № 16492767, 24.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" травня 2011 р. м. КиївК-9308/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова О.М.,

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2007 року по справі №А37/33 за позовом Малого приватного підприємства «Ремонтно-будівельна дільниця 3»до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Малого приватного підприємства «Ремонтно-будівельна дільниця 3»(далі- МПП «Ремонтно-будівельна дільниця 3», позивач) до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (далі- Західно-Донбаська ДПІ у Дніпропетровській області, відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001612342/3 від 19.07.2005 про донарахування позивачеві податку на додану вартість на суму у розмірі 7483,64грн. та штрафних санкцій у розмірі 5932,08грн. та №0001602342/3 від 19.10.2005 про визначення позивачеві податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 3236,49грн., у тому числі за основним платежем 2157,66грн. та штрафними санкціями у сумі 1078,83грн.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2007 року, позовні вимоги задоволено. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення №0001612342/3 від 19.07.2005 з податку на додану вартість на суму 5156,30грн. та частково недійсним податкове повідомлення-рішення №0001602342/3 від 19.10.2005 з податку на прибуток в частині основного платежу у розмірі 63,84грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 335,92грн. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 20.04.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 21.07.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2007 року в повному обсязі, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2006 року в частині застосування штрафних санкцій застосованих на підставі п.п.17.1.3 а.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»

В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: ст.ст. п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами». Відповідач наполягає на неврахуванні судами тієї обставини, що у позивача мала місце недоплата зобовязань у липні 2003 року в сумі 5150,34грн. та в листопаді 2003 року в сумі 5126,26грн.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту перевірки №129-23-1-30597543 від 18.05.2005 та результатів адміністративного оскарження, відповідачем було винесено податкове-повідомлення рішення №0001612342/3 від 19.07.2005 про донарахування позивачеві податку на додану вартість на суму у розмірі 7483,64грн. та штрафних санкцій у розмірі 5932,08грн.

Зі змісту вищезазначеного акту вбачається, що за результатами перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем п.п. 7.3.1, п.п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством несвоєчасно включено до складу податкових зобовязань суму податку на додану вартість в розмірі 10312,60грн.: в липні 2003року ДВАТ шахті «Ювілейна»були надані послуги по ремонту покрівлі АБК згідно з актом виконаних робіт №1/07 за липень 2003 року, сума податку на додану вартість в розмірі 5150,34грн., включена не в липні, а в серпні 2003 року; в листопаді 2003року ДВАТшахта «Ювілейна»були надані послуги по ремонту мякої покрівлі будівель д/с «Берізка»згідно з актом виконаних робіт №6/1 за листопад 2003 року, сума податку на додану в вартість в сумі 5162,26грн., не була включена до податкових зобовязань в листопаді 2003року, а включено в грудні 2003року.

Згідно підпункту 7.3.1. п.п7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки, в даному випадку, відповідно до підпункту 7.3.1. п.п7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», першою подією є дата підписання акту про виконані роботи, а судами встановлено, що акти приймання виконаних підрядних робіт за липень 2003року та за листопад 2003 року були підписані відповідно у серпні та грудні 2003 року, що відповідає відображенню господарських операцій у зазначені місяці, та враховуючи відсутність встановлення факту недоплати податку на додану вартість, висновок судів попередніх інстанцій про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» є правомірним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2007 року по справі №А37/33 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:________Т.М.Шипуліна

Судді:________Г.К.Голубєва

________О.В.Карась

________А.О.Рибченко

________М.О.Федоров