Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" травня 2011 р. м. КиївК-11508/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого Шипуліної Т.М.,
суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова О.М.,
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Господарського суду Одеської області від 30.01.2007 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 року по справі № 13/379-06-12509А за позовом Державної установи «Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
На розгляд суду передано вимоги Державної установи «Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області»(далі- позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (далі-СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №00003113323/0 від 21.09.2006, яким позивачеві донараховано податок на додану вартість у сумі 94836,00грн. і застосовані штрафні санкції у сумі 4741,80грн.
Постановою Господарського суду Одеської області від 30.01.2007 року позовні вимоги задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №00003113323/0 від 21.09.2006.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 року постанову суду першої інстанції змінено, викладено п. 2 резолютивної частини зазначеного рішення в іншій редакції, а саме: податкове повідомлення рішення скасовано.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 15.05.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 12.09.2008 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 30.01.2007 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 року, прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст. 86 КАС України.
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягають з наступних підстав.
На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту перевірки №318/13-32.3/00485227/20 від 11.09.2006, складеного за результатами невиїзної (камеральної) перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість Державної установи «Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області», відповідачем було прийнято податкове-повідомлення рішення №00003113323/0 від 21.09.2006, яким позивачеві донараховано податок на додану вартість у сумі 94836,00грн. і застосовані штрафні санкції у сумі 4741,80грн.
Зі змісту вищезазначеного акту вбачається, що за результатами перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем п.п. 3.1.1 п.3.1, п.п. 3.2.6 п.3.2 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкових зобовязань з ПДВ за липень 2006 року на суму 94836,00грн. (позивачем неправомірно віднесено свою діяльність під дію п.п.3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість», визначивши себе органом виконавчої влади). Відповідно до п.п. 3.2.6 п.3.2 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість»не є обєктом оподаткування операції з оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.
Згідно ст. 3 Закону України «Про карантин рослин»державне управління у сфері карантину рослин здійснюється Кабінетом Міністрів України, Центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, органами державної служби з карантину рослин України.
За результатом розгляду справи, було встановлено, що Державна установа «Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області»є неприбутковою організацією згідно п.п. 7.11.1 та 7.11.2 п. 7.11. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Згідно наказу ДПА України від 03.07.2000 №355 установі присвоєно ознаку неприбутковості за кодом 002 (установи, організації, створені органами державної влади, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.
З наявної в матеріалах справи довідки №5140 з ЄДРПОУ, Державна установа «Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області»здійснює діяльність за КВЕД 75.12.0 «регулювання та сприяння ефективному веденню економічної діяльності», підпорядкована Головній державній інспекції з карантину рослин України, яка створена Міністерств аграрної політики України, яким затверджено Положення про Державну службу з карантину рослин України від 11.12.2003 №439.
Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для донарахування позивачеві податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій згідно спірного повідомлення-рішення.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Одеської області від 30.01.2007 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 року по справі № 13/379-06-12509А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:________Т.М.Шипуліна
Судді:________Г.К.Голубєва
________О.В.Карась
________А.О.Рибченко
________М.О.Федоров
Судове рішення № 16492764, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 24.05.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/379-06-12509а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: