Ухвала суду № 16490703, 11.01.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2011 року м. КиївК-24213/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2009 року

та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2009 року

по справі № 2-а-30735/08 (№ 2-а-30735/08/0570)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мінерал-Кераміка”

до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області

про визнання недійсним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Мінерал-Кераміка” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсним рішення комісії Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про анулювання реєстрації ТОВ “Мінерал-Кераміка” як платника податку на додану вартість, викладене в акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 24 від 07.10.2008р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2009 року позов задоволено повністю; визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, викладене в акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 24 від 07.10.2008р.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: пп. “ґ” п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. ст. 86, 159 КАС України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.07.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Мінерал-Кераміка” було зареєстроване як юридична особа, а 14.08.2007 року зареєстроване у якості платника податку на додану вартість.

З дня реєстрації і до теперішнього часу для досягнення цілей, зазначених у статуті, позивач укладав господарські договори, згідно яких отримував від різних субєктів господарювання послуги щодо проведення геологорозвідувальних, проектно-дослідних робіт, створення науково-технічної документації та інше. За отримані послуги позивач сплачував грошові кошти, в тому числі ПДВ та отримував від контрагентів податкові накладні, згідно яких формував податковий кредит відповідно до звітних податкових періодів.

Розбіжності щодо своєчасного подання позивачем відповідачеві декларації з податку на додану вартість за весь період своєї господарської діяльності між сторонами по справі відсутні.

За результатами проведеної відповідачем документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість за період з вересня 2007 року по листопад 2008 року, складено довідку від 06.11.2008 року № 3644/1520/34975096, в якій зазначено про відсутність у позивача обсягів поставок при наявності податкового кредиту за перевіряємий період. На підставі вказаної довідки складено акт від 07.10.2008р. № 24 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Мінерал-Кераміка” з визначенням дати анулювання 07.10.2008р.

Підставою прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість визначений пп. “г” п. 9.8 ст. 8 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до пп. “ґ” п. 9.8. ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” анулювання реєстрації здійснюється у разі, якщо особа, яка зареєстрована як платник податку не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних місяців або подає декларацію (податковий розрахунок), які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації субєкта господарювання.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що вказана норма не визначає, що оподатковувані поставки повинні виходити тільки від позивача, для того, щоб він мав можливість визначити податкові зобовязання.

Згідно п. 1.4 ст. 1 вказаного Закону поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, постави та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів та операції з передачі майна орендодавцем на баланс орендаря згідно з договорами фінансової оренди або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Поставка послуг будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до п. 1.1 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, зокрема, оподатковувана операція це операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Окремі поняття “оподатковувана поставка” чи “поставка” діючим законодавством не визначені. Єдине визначення поставки в Законі України “Про податок на додану вартість” повязане із визначенням поставки товарів (послуг).

Відповідно до підпункту 25.4 пункту 25 наказу Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 року за № 208/4429), яким затверджене Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства. Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Таким чином, суди вірно визначили, що відповідачем 07.10.2008р. безпідставно прийняте рішення про анулювання реєстрації ТОВ “Мінерал-Кераміка” як платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги, порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2009 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2009 року по справі № 2-а-30735/08 (№ 2-а-30735/08/0570) залишити без змін.

Справу № 2-а-30735/08 (№ 2-а-30735/08/0570) повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.

підписШипуліна Т.М. Суддя Г.К. Голубєва