Ухвала суду № 16490547, 02.06.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 р. Справа № 65131/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Полонському районі на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2009 року по справі за позовом відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Новоселицьке» до державної податкової інспекції у Полонському районі про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

відкрите сільськогосподарське акціонерне товариство «Новоселицьке» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Полонському районі в якому просило з урахуванням уточнень частково скасувати рішення відповідача №0000392301 від 20.01.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 44000,00 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2009 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.01.2009 року №0000392301 про визначення суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в частині за штрафними санкціями 44000 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Полонському районі оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушення норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що працівниками податкового органу проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року в ході якої встановлено, що товариством проводились розрахункові операції в касі підприємства з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів за товари не власного виробництва на загальну суму 8800,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, чим порушено п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За наслідками перевірки винесено спірне рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 48813,40 грн.

Суд першої інстанції не врахував, що згідно ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном основні фонди слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дня введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 грн. і поступово зменшується у звязку з фізичним або моральним зносом.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. № 288/4509, визначає, що основні засоби, це матеріальні активи, якими підприємство володіє з ціллю використання їх в процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, передачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довше року). Об'єкт основних засобів вилучається з активів(списується з балансу) в разі його вибуття в наслідок продажу, безоплатної передачі абоневідпповіднотсі критеріям визначення активів.

Відповідно вимогам діючого законодавства України, матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, які використовуються в різних операціях, окрім операцій по їх випуску (емісії) та погашенню, являютья товаром.

Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при продажу товарів(робіт, послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівкові кошти, субєкти підприємницької діяльності(юридичні та фізичні особи) зобовязані застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно статті 198 Господарського кодексу України розрахунки по грошовим зобов'язанням, які виникли в господарських відносинах, здійснюються в безготівковій або в готівковій формі через установи банків, якщо інше не встановлено законодавством.

Згідно пункту 1 статті 3 вище загаданого Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток,платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобовязані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (наданая послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та іереведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням ідповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

Відповідно пункту 1.4 Розділу 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22, безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Пункт 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Суд не врахував та не дослідив, що продукція (вузли і агрегати, запчастини, металолом) яку було реалізовано позивачем не є продукцією власного виробництва позивача, в зв'язку з чим останній зобов'язаний проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або здійснювати такі розрахункові операції в безготівковій формі через установи банків, окрім випадків, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладене, суб'єкти підприємницької діяльності у випадку продажу ними за готівкові кошти матеріальних цінностей, які вилучені з активів (списані з балансу) та які не являются продукцією власного виробництва, зобовязані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або здійснювати такі розрахункові операції в безготівковій формі через установи банків, окрім випадків, передбачених законом.

В зв'язку з викладеним, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріли справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.01.2009 року державною податковою інспекцією у Полонському районі проведена планова виїзна перевірка відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Новоселицьке» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої складено акт № 13/231/00387329 від 19.01.2009 року, відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення п.2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 із змінами та доповненнями, п.1 ст.3, п.1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Полонському районі прийнято рішення №0000392301 від 20.01.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 48813,4 грн. Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.1 ст.3, п.1 ст.9 вище вказаного Закону ґрунтуються на встановленні факту, що в період з 02.10.2007 року по 02.01.2008 року позивачем проводилась реалізація основних засобів за готівкові кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій, книги обліку розрахункових операцій та розрахункових квитанцій на загальну суму 8800 грн..

Розглядаючи спір судом першої інстанції вірно враховано, що згідно ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України, ч.1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Відповідно до п. 1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, згідно ч.1 ст.1 цього ж Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Відповідно до абз.4 ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця, а згідно п.12 ст.9 цього Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Позивачем реалізовано основні засоби відповідно до касових ордерів № 164 від 02.10.2007 р. на суму 5000 грн., №б/н від 28.12.2007 р. на суму 1400 грн., №2 від 02.01.2008р., отже операція по розрахункам за реалізовані основні засоби в готівковій формі здійснювалась не в місці отримання товару.

Оскільки реалізація основних засобів була разовою господарською операцією по продажу основного засобу в місці, яке не передбачене ні для отримання товару, ні для оптової та роздрібної торгівлі, суд першої інстанції вірно вважав, що застосування до позивача штрафних санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 44000 грн. є неправомірним.

З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Полонському районі залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2009 року у справі № 2а-2599/09 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Р.Й. Коваль

В.В.Гуляк