Ухвала суду № 16490527, 21.06.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 р. Справа № 4119/11/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіКушнерика М.П.

суддівБагрія В.М., Старунського Д.М.

при секретарі Прухницькій Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.10.2010 року у справі за позовом Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного підприємства "Весна", Публічногоакціонерного товариства "Приват-Холдінг"(раніше Відкритого акціонерного товариства) про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

11.02.2010р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ПП «Весна» та ВАТ «Приват-Холдінг» кошти в розмірі 157023997,50грн. в дохід держави.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.10.2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Ужгородська МДПІ оскаржила дану постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, мотивуючи тим, що господарські операції між відповідачами фактично не проводилися.

На підставі постанови слідчого з особливо важливих справ слідчого управління податкової міліції ДПА України від 10.10.2008 року «Про призначення невиїзної документальної перевірки ПП «Весна» по кримінальній справі №69-59, порушеній відносно директора ПП «Весна» ОСОБА_1 за ч.3 ст.212 та ч.2 ст.366 КК України, а також з урахуванням вимог п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та згідно наказу ДПА у Закарпатській області від 19.01.2009 року №22, була проведена невиїзна документальна перевірка ПП "Весна" з питань правильності дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 30.10.07 року по 31.08.08 року, про що складено акт перевірки від 18.02.2009 р. №6/23-50/20459893, яким встановлено схему згідно якої ПП «Весна» формувало податкову вигоду ВАТ Приват-Холдінг" та остання кінцевим споживачам продукції - ВАТ «Запорізький завод феросплавів» та ВАТ «Стаханівський завод феросплавів».

Відповідно залізничних квитанцій про приймання вантажу (на маршрут або групу вагонів) відправником (виробником) руди марганцевої збагаченої є ВАТ «Марганецький ГЗК», агломерату залізорудного офлюсованого та концентрату марганцевого є ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК». Вантаж надходив транзитом без перевалки до кінцевих споживачів ВАТ «Запорізький завод феросплавів» та ВАТ «Стаханівський завод феросплавів».

Як свідчать умови постачання товару згідно договору укладеного між ПП «Весна» та ВАТ «Приват-Холдінг», поставка товару здійснюється ритмічно (кожен робочий день) відповідно до рахунків фактур, актів приймання здачі та податкових накладних.

Директор ПП «Весна» ОСОБА_1, відповідно до актів прийому-передачі товару, кожного дня повинен бути присутнім та знаходитись на станціях відправлення Марганець Придніпровської залізниці (м.Марганець, Дніпропетровська обл.), Чортомлик Придніпровської залізниці (м.Чортомлик, Дніпропетровська обл.); при прийманні-передачі насіння соняшника, олії соняшникової, шроту на заготівельних підприємствах на території Дніпропетровської, Запорізької, Черкаської, Чернігівської, Донецької, Кіровоградської, Харківської областей; при отриманні та передачі преформ і кришок ПЕТФ за адресою Дніпропетровськ вул.Г.Сталінграду, 122; при отриманні та передачі нафтопродуктів за адресою Дніпропетровськ вул.Океанська, 11.

Для здійснення своє господарської діяльності ВАТ «Приват-Холдінг» має штатну чисельність працюючих згідно довідки 1-ДФ за 1 квартал 2008р. 10 осіб, у т.ч. 7 за сумісництвом при загальному обсязі поставки протягом березня 2008 року від ПП «Весна» на суму 21166549,92грн., в т.ч. ПДВ на суму 3527758,32грн.

ПП «Весна» має штатну чисельність 2 працівника, один з яких є секретарем, та постійно знаходиться у м.Перечин Закарпатської області, при цьому загальний обіг грошових коштів по операціях з придбання та продажу товарів у березні 2008 року складає 2365,4 млн.грн.

Згідно установчих документів особа, яка виступає від імені ПП «Весна» є ОСОБА_1, місцезнаходження якого невідомо. За вказаною адресою відсутні документи, які свідчать про фінансово-господарську діяльність, техніка та інші засоби необхідні для здійснення господарської діяльності підприємства, секретар ПП «Весна» не є особою, яка може виступати від імені підприємства, здійснювати дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин. Враховуючи зазначене, ПП «Весна» або її посадові особи за місцем своєї реєстрації не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії спрямовані на на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов»язань.

Фактично за місцезнаходженням юридичної особи площа Народна, 5виконавчий орган ПП «Весна» відсутній і як наслідок ПП «Весна» відсутня за фактичним місцезнаходженням.

Неможливість реального здійснення платником вказаних операцій з урахуванням часу, місцезнаходження товару та місцезнаходження банківської установи (філії «Розрахунковий центр ЗАТ КБ «Приватбанк»МФО 320649 м.Київ, пр..Перемоги, 65) по розрахунковому рахунку якої здійснювались розрахунки за товар, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність у ПП «Весна» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов»язань, а також про відсутність наміру у ПП «Весна» створення правових наслідків.

За оспорюваними господарськими зобов»язаннями відповідачами не сплачено обов»язкових платежів у бюджет, а несплачений підприємством податок на прибуток, податок на додану вартість внаслідок невірного формування валових витрат, податкового зобов»язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави. Отже, підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об»єкту оподаткування, несплати податків, в зв»язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Таким чином, вважає, що підприємством порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Згідно п.4 ст.258 ЦК України позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.

Оскільки правовідносини виникли у кінці 2007 на початку 2008року, то у відповідності до ст.258 ЦК України строк звернення із відповідною вимогою до суду закінчується тільки 2017-2018рік.

Просить скасувати постанову, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника податкового органу, який підтримав апеляційну скаргу, представника ПАТ «Приват-Холдінг», який просить залишити в силі рішення суду першої інстанції, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі постанови слідчого з особливо важливих справ слідчого управління податкової міліції ДПА України від 10 жовтня 2008 року "Про призначення невиїзної документальної перевірки ПП "Весна" (м.Перечин, пл.Народна, буд.5, код за ЄДРПОУ - 20459893) по кримінальній справі №69-59, порушеній відносно директора приватного підприємства "Весна" ОСОБА_1 за ч.3 ст.212 та ч.2 ст.366 КК України, а також з врахуванням вимог п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та згідно наказу ДПА у Закарпатській області від 19 січня 2009 року №22 проведена невиїзна документальна перевірка ПП "Весна" з питань правильності дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 30 жовтня 2007 року по 31 серпня 2008 року, про що складено акт перевірки від 18 лютого 2009 року №6/23-50/20459893.

В процесі проведення невиїзної документальної перевірки ВАТ "Приват-Холдінг" з питань правових відносин з ПП "Весна" за березень 2008 року встановлено, що відповідно до договору №1-07/20-8 від 20 лютого 2008 року ПП "Весна" (продавець) на підставі податкових накладних, транспортних накладних, актів прийому - передачі та специфікацій відвантажило ВАТ "Приват-Холдінг" (покупець) продукцію - марганцевмісну продукцію виробництва ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" та ВАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат".

Поставка марганецьвмісткої продукції здійснювалася на умовах FСА залізничної станції відправника. Продукція передавалася у власність ВАТ "Приват-Холдінг" на складі відправника, а відправник у свою чергу отримував рознарядки на відправлення продукції кінцевим споживачам. Отже, у сторін не було необхідності укладати договори з перевізником або зберігати товар на власних складських приміщеннях.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що поставка продукції мала місце і підтверджена первинними документами, такими як договір специфікації, видаткові накладні, податкові накладні. Окрім того, позивач сам підтвердив надходження продукції до кінцевих споживачів (ВАТ "СЗФ" та ВАТ "ЗФС"), а також те, що ВАТ "Приват-Холдінг" відобразило вищевказані господарські операції в своєму податковому та бухгалтерському обліку. Даний договір між відповідачами не може вважатися таким, що не був спрямований на настання реальних наслідків.

ПП «Весна» і ВАТ "Приват-Холдінг" не здійснювали безпосередню відправку товару кінцевому споживачу залізничним транспортом, а лише придбавали та здійснювали продаж товару на складі виробника. Факт отримання товару та перехід права власності підтверджується актами приймання - передачі товару. Залізнична накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення і видається одержувачу. Оскільки ПП «Весна» не було одержувачем товару по залізничним накладним, то відповідно і не могло мати таких документів.

Договори укладені між ПП «Весна» та ВАТ "Приват-Холдінг" відповідають вимогам, встановленим ст.638 ЦК України та ст.180 ГК України та вважаються укладеними.

При цьому, колегія суддів окремо обумовлює ту обставину, що кримінальна справа порушена відносно директора ПП «Весна» ОСОБА_1 за ч.3 ст.212 та ч.2 ст.366 КК України (ухилення від сплати податків) стверджує про наявність та достовірність укладення договорів поставки металовмісткої продукції, хоча, в той же час, податковий орган заперечує реальність виконання таких договорів.

Колегія суддів надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо правомірності вказаних господарських зобов»язань вважає їх законними та обґрунтованими, беручи до уваги, що в силу ч.1 ст.207 ГК України, господарське зобов»язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуд»єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Із вказаної норми вбачається, що для прийняття рішення про визнання угоди недійсною необхідно встановлювати у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угод, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання таких наслідків. Таким чином, для визнання зобов»язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність таких умов: 1- вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування; 2 такий умисел повинен виникнути до укладення договору; 3 мета укладення такого договору приховування доходів від оподаткування. Відсутність хоча б однієї з них, не дає підстав стверджувати, що зобов»язання вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Несплата податку є підставою для застосування податкових санкцій, а не визнання господарського зобов»язання, операція із здійснення якого була об»єктом оподаткування, недійсним, оскільки лише у випадку якщо умисел на ухилення від оподаткування у однієї із сторін договору існував на момент укладення договору, можна вважати, що укладаючи договір його сторона діяла з метою, що суперечить інтересам держави. Проведені за вказаними договорами поставки господарські операції були відображені в бухгалтерському та податковому обліку ВАТ "Приват-Холдінг", а тому підстав вважати, що на момент укладення договору умисел його сторін був спрямований на заподіяння шкоди публічному порядку держави немає.

Колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції про те, що на момент подання позову закінчився встановлений ст.250 ГК України строк, оскільки питання про дотримання строку застосування адміністративно-господарських санкцій може бути предметом дослідження лише за умови встановлення підстав для застосування вказаних санкцій, які у справі що розглядається, враховуючи безпідставність доводів про нікчемність договорів укладених між ПП «Весна» та ВАТ «Приват-Холдінг», відсутні.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.10.2010 року по справі№2а-408/10/0770 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: В.М.Багрій

Д.М.Старунський

Повний текст виготовлено 27.06.2011р.