Ухвала суду № 16490517, 22.06.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 р. Справа № 65286/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Любашевського В.П.

суддів Заверухи О.Б.

Ніколіна В.В.

При секретарі судового засідання Прухницькій Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.06.2009 р. по справіза позовом Хмельницького приватного виробничо-будівельного підприємства «Поділля -Житлобудінвест» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2009 року позивач - Хмельницьке приватне виробничо-будівельне підприємство «Поділля - Житлобудінвест» звернувся в суд із позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому. У позовній заяві просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000822301/0/1965 від 16.03.2009 року та № 0000822301/1/3213 від 10.04.2009 року, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 414714 грн. та штрафні санкції в розмірі 207867 грн. а всього на суму 622581 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.06.2009 р. позов задоволено. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому за № 0000822301/0/1965 від 16.03.2009 року та № 0000822301/1/3213 від 10.04.2009 року. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що кошти в сумі 2576664 грн. які надійшли в якості внеску до статутного фонду позивача, не включаються до валового доходу товариства і не можуть визнаватись безповоротною фінансовою допомогою, оскільки виходячи з визначення, наведеного в п.п.1.22.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога передбачає передачу суми коштів згідно з договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.06.2009 р. скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт посилається на те, що грошові кошти, внесені до моменту реєстрації змін до статуту в частині збільшення статутного фонду, не є прямою фінансовою інвестицією у корпоративні права платника податку у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки такі права не виникають до державної реєстрації таких змін. Підпунктом 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону визначено, що безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів, або без укладання таких угод. Таким чином, на думку апелянта, суми коштів, внесених засновником ХПВБП «Поділля-Житлобудінвест» ОСОБА_2 на рахунки підприємства в установах банків з призначенням платежу «поповнення статутного фонду» у розмірі, що перевищує визначений установчими документами та зареєстрований згідно чинного законодавства статутний фонд, є безповоротною фінансовою допомогою.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Розглядаючи справу суд встановив, що актом перевірки № 1692/23-4/33590954 від 03.03.2009 року виявлено факт заниження позивачем податку на прибуток за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р. в сумі 445514 грн. На підставі вказаного акта прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000822301/0/1965 від 16.03.2009 року, яким нараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 414714 грн. та штрафні санкції в розмірі 207867 грн. Після процедури апеляційного узгодження, відповідачем прийнято аналогічне податкове повідомлення-рішення № 0000822301/1/3213 від 10.04.2009 року. Підставою для прийняття податкових повідомлень рішень став висновок контролюючих органів про те, що засновником ХПВБП «Поділля-Житлобудінвест» ОСОБА_2 до внесення змін до статуту в частині збільшення статутного фонду, на розрахунковий рахунок підприємства внесено готівкові кошти з призначенням платежу «поповнення статутного фонду» в загальній сумі 2576664 грн. Державна реєстрація змін до установчих документів позивача відбулася 01.04.2008 року збільшено статутний фонд до 3000000 грн. та 29.10.2008 року збільшено до 4000000 грн. На думку відповідача внесення коштів на поповнення статутного фонду товариства до державної реєстрації змін до установчих документів є безповоротною фінансовою допомогою. Надаючи оцінку таким висновкам відповідача колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 цього Закону до валового доходу не включаються суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою (абзац другий пп. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Отже, зазначений Закон розглядає операції із внесення майна до статутного фонду, як особливі, специфіка яких полягає у тому, що ні витрати, ні доходи, отримані від їх здійснення не збільшують прямо валові витрати та валові доходи платника податку.

Таким чином, ОСОБА_2 здійснила господарську операцію по внесенню до статутного фонду майна в обмін на корпоративні права, які відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включають право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такою юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах. Така операція є прямою інвестицією, виходячи із законодавчого визначення, наведеного в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», і не залежить від державної реєстрації такої інвестиції уповноваженими на це державними органами, оскільки виключення з валового доходу суми коштів, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій не є ні пільгою, ні гарантією за податковим законодавством.

При цьому, грошові кошти що надійшли від ОСОБА_2 у статутний фонд Хмельницького приватного виробничо-будівельного підприємства «Поділля -Житлобудінвест» не можуть визнаватись безповоротною фінансовою допомогою, оскільки виходячи з визначення, наведеного в п.п. 1.22.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога передбачає передачу суми коштів згідно з договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів.

Окрім цього, доводи апелянта про те, що державна реєстрація змін до установчих документів повинна передувати внесенню коштів для збільшення статутного фонду спростовуються і тим, що відповідно до ч. 13 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в редакції чинній на момент виникнення спору, внесення змін до установчих документів підприємства здійснюється в порядку, що і для реєстрації юридичної особи.

Згідно ч. 4 ст. 24 вказаного Закону, у разі державної реєстрації юридичної особи для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного капіталу, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково додається документ, що підтверджує внесення засновником вкладу до статутного капіталу юридичної особи.

В іншому випадку, згідно ч. 11 ст. 24 вказаного Закону, державний реєстратор має право залишити документи без розгляду, якщо документи подано не в повному обсязі.

Отже, внести зміни в статут підприємства щодо збільшення розміру статутного фонду, законодавчо можливо виключно після внесення коштів в статутний фонд підприємства.

Враховуючи вказане, судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.06.2009 р. по справі№2а-4042/09/2270 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.П. Любашевський

Судді О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін