Ухвала суду № 16490510, 10.06.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2011 р. Справа № 65100/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Любашевського В.П.

суддів Заверухи О.Б.

Ніколіна В.В.

При секретарі судового засідання Гром В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Хмельницкому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.07.2009 р. по справіза позовом Товариства з обмеженою відподальністю «Містраль» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницкому про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2009 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Містраль» звернулося в суд з позовом до відповідача - державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001152301/0/3310 від 15.04.2009 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 6981 грн., з них 4654 грн. - основний платіж та 2327 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою позов задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0001152301/0/3310 від 15.04.2009 року. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що за даними декларацій про прибуток підприємства ТзОВ «Містраль» в період 2000-2002 років з доданими розшифровками жодного разу сумнівна (безнадійна) заборгованість КСП «Агромир» не була включена ні до валових витрат, ні до валового доходу, ні до зменшення валового доходу. За даними декларацій про прибуток підприємства ТзОВ «Містраль» в період 2003-2008 років з доданими розшифровками сумнівна (безнадійна) заборгованість КСП «Агромир» була включена до валових витрат тільки в 4 кварталі 2006 року в сумі 256507 грн. (без ПДВ). Таким чином відповідно до п. 12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що діяла в період до 01.01.2003 року - до зменшення валового доходу (а з урахуванням діючої форми податкового звіту - до збільшення валових витрат) було враховано заборгованість, яка залишилась непогашеною після розподілу активів покупця, визнаного банкрутом за рішенням суду в податковому періоді, коли було отримано ухвалу суду про визнання боржника банкрутом, а незадоволені вимоги кредиторів погашеними, а саме в 4 кварталі 2006 року.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.07.2009 р. скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт посилається на те, що проведеним аналізом податкової звітності з податку на прибуток попередніх звітних періодів встановлено, що 07.11.2003 року ТзОВ «Містраль» подано до ДПІ у м. Хмельницькому податкову декларацію з податку на прибуток за три квартали 2003 року, де в рядку 05.3 «Коригування валових витрат, у т.ч. врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості» зазначено суму 677,3 тис. грн. До перевірки не надано документи, що підтверджують формування вказаного показника. Позивачем до позову надано відомість аналітичного обліку по бухгалтерському рахунку 374 «Розрахунки по претензіях» за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2008 р. де зазначено дебетове сальдо в сумі 59010 грн. по взаєморозрахунках з КСП «Агромир». Таким чином, підприємством взагалі не відображено по бухгалтерському обліку заборгованість з КСП «Агромир» в сумі 256 507 грн. Враховуюче вищезазначене при проведені перевірки неможливо підтвердити факт не відображення в декларації з податку на прибуток за три квартали 2003 року заборгованості КСП «Агромир» в сумі 256 507 грн. у відповідності до рішення Господарського суду автономної республіки Крим № 2-19/770-2003 від 25.04.2003 р.

Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з наступних підстав:

Розглядаючи справу, суд першої інстанції вірно встановив, 01.04.2009 року працівниками державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на підставі направлень від 27.02.2009 р. № 001166 та від 16.03.2009 р. № 001209 відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2009 року - проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Містраль» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2008 р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 3208/23-4/14145156 від 01.04.2009 р. та винесено податкове повідомлення-рішення від 15.04.2009 року № 0001152301/0/3310 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Містраль» сплатити 4654 грн. податку на прибуток приватних підприємств і 2327 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції за порушення вимог п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст.4, п.п. 7.6 п. 7.6 ст. 7, п. 6.1 ст. 6, п.п. 11.2.1, п.11.2 п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. (Товариство з обмеженою відповідальністю «Містраль» включено до складу валових витрат та відображено в рядку 05.3 «Коригування валових витрат, у т.ч. врегульованої сумнівної (безнадійної) заборгованості» декларації з податку на прибуток за 2006 рік на суму 256507 грн.).

Судом встановлено, що ТзОВ «Містраль» при поданні Декларації з податку на прибуток за 2006 рік в рядку 05.3 «Коригування валових витрат, у тому числі: врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості» було відображено валові витрати за 4 квартал 2006 року в сумі 256507 грн., що згідно з розшифровкою, що наведена в Додатку К4 до рядків 02.3, 05.3 та 23 декларації, здійснено у зв'язку з невиконанням умов договорів з КСП «Агромир» від 30.08.1999 р. б/н та від 10.09.1999 р. б/н. Коригування здійснено на підставі п.12.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в податковому періоді (4 квартал 2006 року), коли відповідно до ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-6/2372-2006 від 20.11.2006 року провадження у справі про визнання банкрутом КСП «Агромир» припинено, затверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс Колективного сільськогосподарського підприємства «Агромир», вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна банкрута вважаються погашеними (в т.ч. непогашеними залишилися вимоги ТзОВ «Містраль» в розмірі 493173,69 грн.). Дебіторська заборгованість КСП «Агромир» перед ТзОВ «Містраль» виникла по операціях з поставки комбайнів, що здійснені у серпні-вересні 1999 року по договорам від 30.08.1999 р. і від 10.09.1999 р. ТзОВ «Містраль» звернулось до господарського суду Автономної республіки Крим з позовом від 01.02.2002 року № 84 про стягнення заборгованості з КСП «Агромир» в сумі 491473,69 грн., ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.02.2002 року позов призначено до розгляду, 25.04.2003 року відповідно до рішення господарського суду Автономної Республіки Крим позов ТзОВ «Містраль» задоволено, стягнуто з КСП «Агромир» на користь ТзОВ «Містраль» 307807,97 грн. - основної заборгованості, 183665,72 грн. - пені, 1700 грн. - витрат по сплаті державного мита, 69 грн.- витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою державного виконавця Державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції від 06.10.2003 року закінчено виконавче провадження по примусовому виконанню рішення 2-19/770, виданого 25.04.2003 року про стягнення з КСП «Агромир» на користь ТзОВ «Містраль» заборгованості у сумі 493242,69 грн.. Позивач звернувся в господарський суд Автономної Республіки Крим з заявою про порушення справи про банкрутство КСП «Агромир» в зв'язку з неспроможністю сплатити безспірну заборгованість у сумі 491473,69 грн., постановою від 24.07.2004 року КСП «Агромир» визнано банкрутом, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-6/2372-2006 від 20.11.2006 року провадження у справі про визнання банкрутом КСП «Агромир» припинено, затверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс Колективного сільськогосподарського підприємства «Агромир», вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна банкрута вважаються погашеними.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі, коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Вищезазначені положення визначають право платника податку збільшити валові витрати на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у випадку, коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). При цьому таке право платника податку виникає, зокрема, у випадку, коли платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

В той же час, положення підпункту «а» підпункту 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не покладають на платника податку - продавця товарів (робіт, послуг) обов'язок збільшувати валові витрати лише у тому податковому звітному періоді, в якому він звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з такого покупця, оскільки своє право платник податку має право реалізувати в наступних податкових періодах. Право платника податку - продавця товарів (робіт, послуг) збільшувати валові витрати на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) також не залежить від того, чи відніс до складу валового доходу платник податку - покупець суму непогашеної заборгованості, визнаної судом, відповідно до підпункту 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 цього ж Закону. Тому, враховуючи вжиті позивачем заходи для стягнення коштів із КСП «Агромир» посилання скаржника про відсутність підстав для віднесення суми 256507 грн. до складу валових витрат є безпідставним.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить неможливість перевірки факту невідображення в декларації з податку на прибуток за три квартали 2003 року заборгованості КСП «Агромир» в сумі 256507 грн., оскільки доведення цього є в силу ч. 2 ст. 71 КАС України обовязком відповідача.

Враховуючи вказане, судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.07.2009 р. по справі№ 2а-4757/09/2270 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя В.П. Любашевський

Судді О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін