Ухвала суду № 16490508, 10.06.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2011 р. Справа № 30349/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Любашевського В.П.

суддів Заверухи О.Б.

Ніколіна В.В.

При секретарі судового засідання Гром В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 р. по справіза позовом Приватного підприємства «Фарматон» до Державної податкової інспекції в м. Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2009 року позивач - Приватне підприємство - Фірма «Фарматон» - звернувся з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у м. Рівне та із врахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000231742/0/17-123 від 19.02.2010 року в частині визначення основного платежу в розмірі 54144,32 грн. та штрафної санкції в розмірі 108288,64 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 1000342343/0/23-235 від 18.02.2010 року та № 0000392342/0 від 19.02.2010 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 р. позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000231742/0/17-123 від 19.02.2010 року в частині визначення основого платежу 54144,32 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 108288,64 грн. та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 1000342343/0/23-235 від 18.02.2010 року, та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000392342/0 від 19.02.2010 року. Постанова суду мотивована тим, що вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи) до статутного фонду юридичної особи резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом який підлягає оподаткуванню. Також суд дійшов висновку, що застосування позивачем санкції за не придбання торгового патенту у зв'язку з реалізацією позивачем (за готівкові кошти та через касу підприємства) особі, яка перебуває з ним у трудових відносинах продукції власного виробництва є таким що суперечить положенням вищевказаної норми Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Щодо рішення про застосування штрафних санкцій № 0000392342/0 від 19.02.2010 року, то суд першої інстанції встановив, що таке прийнято із порушенням встановленого ст. 250 ГК України строку, а тому підлягає скасуванню.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що податковому агенту - ПП фірмі «Фарматон», при придбанні у фізичної особи рухомого майна (обладнання для змішування, дозування, сушіння, подрібнення, стерилізації, гранулювання, таблетування, фізико-хімічних вимірювань, пакування, маркування, вантажопідйомне устаткування та швейне обладнання) на суму 360962,12 грн. в обмін на надані їй корпоративні права, необхідно було утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, застосувавши ставку податку, передбачену пунктом 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Також скаржник зазначає, що позивачем здійснено операції з реалізації товарів за готівкові кошти без одержання відповідного торгового патента за період з 09.10.2006 р. по 30.09.2009 р., що являється порушенням ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з наступних підстав:

При розгляді справи судом встановлено, що посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, про що складено акт від 09.02.2009 року № 12423-100/30191827.

Перевіркою встановлено наступні порушення: п. 4 Указу Президента України від 16.03.1995 року «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України», а саме не перераховано у встановлені строки товаровиробникам сільськогосподарської продукції СВК Агрофірма «Мир» та СФГ «Шанс» кошти в сумі 9497 грн.; п.п. «ж» п. 1.3, п. 1.15 ст. 1, п. 2.1 ст. 2, п.п. 3.1.1, п.п. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, п.п. «є» п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, пп.. 8.1.1, пп.. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, ст.. 12, пп. «а» п.п. 17.2 ст. 17, п.п. «а» п. 19.2 ст. 19, п.п. «а» п. 20.3.1, п.п.. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п. 3, п. 4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. № 2035, яке полягає у неутриманні та не перерахуванні до бюджету податку з доходів фізичних осіб при здійсненні засновником позивача - фізичною особою майнового внеску в розмірі 360962,12 грн. до статутного фонду позивача в обмін на емітовані ним корпоративні права; ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», яке полягає у реалізації через касу підприємства за готівкові кошти товарів, які не відносяться до ветеринарних препаратів (мишки-іграшки, костюм камуфляж ний, безрукавка утеплена, костюм спецпідрозділ чорний) за період з 09.10.2006 року по 30.09.2009 року без одержання відповідного торгового патента.

У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі вказаного вище акта перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: податкове повідомлення-рішення від 19.02.2010 року № 0000231742/0/17-123, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 162624,09 грн., в т.ч. 54208,03 грн. за основним платежем та 108416,06 грн. - штрафні (фінансові) санкції; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.02.2010 року № 1000342343/0/23-235, яким до позивача на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 17870,76 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.02.2010 року № 0000392342/0, яким до позивача на підставі п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно з п. 4 Указу Президента України від 16.03.1995 року № 227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 65014,65 грн.

Надаючи оцінку вказаним рішенням, що стали предметом оскарження у справі, колегія суддів бере до уваги, що в силу п.п. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються в тому числі інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.

Згідно п.п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

Натомість операція, що підтверджується актом прийому - передачі від 28.11.2007 року та від 29.05.2009 року, зміст якої полягав у тому, що засновник ОСОБА_3 передав, а підприємство позивача отримало рухоме майно на суму 360 962,12 грн. в якості внеску до статутного фонду в обмін на корпоративні права даного підприємства не призвела до виникнення у фізичної особи інвестиційного прибутку, оскільки являється операцією із придбання інвестиційного активу, а тому така оподаткуванню податком із доходів фізичних осіб не підлягає, що свідчить про помилковість висновку контролюючого органу про порушення позивачем як податковим агентом Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відносно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.02.2010 року № 1000342343/0/23-235, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 17870,76 грн. за порушення ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» то з видаткових накладних № ФМ -959 від 28.08.2009 року та ФМА -851 від 29.07.2009 вбачається, що ОСОБА_4 було відпущено позивачем костюми «камуфляжні» та костюми «спецпідрозділ». Розрахунки за придбані костюми названою особою проведено через касу підприємства - позивача, підтвердженням чого є прибутковий ордер № 593 від 28.08.2009 року та № 553 від 11.08.2009 року. Відповідно до наказу позивача № 43 від 22.05.2002 року та трудової книжки ОСОБА_4, станом на дату придбання названих костюмів у позивача та проведення розрахунку за них була працівником позивача та працювала на посаді швеї-закрійниці. Відповідно до залученої до матеріалів справи довідки позивача, пояснень представників позивача реалізовані ОСОБА_4 костюми є продукцією власного виробництва позивача, названі обставини представниками відповідача та відповідачем не заперечувалися. Статтею 10 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» встановлено, що не потребує патентування реалізація суб'єктом підприємницької діяльності продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього суб'єкта. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що застосування позивачем санкції за не придбання торгового патенту у зв'язку з реалізацією (за готівкові кошти та через касу підприємства) особі, яка перебуває з ним у трудових відносинах продукції власного виробництва є таким що суперечить положенням вищевказаної норми Закону.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», то колегія суддів вважає їх безпідставними, беручи до уваги, що позивачем було отримано пільговий торговий патент № 172187 з терміном дії 01.09.2006 року по 31.08.2007 року на здійснення торгівельної діяльності за готівкові кошти ветеринарними препаратами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ветеринарну медицину», до ветеринарних препаратів відносилися - ветеринарні лікарські та імунобіологічні засоби (препарати) та засоби, що застосовуються для штучного осіменіння тварин і трансплантації ембріонів, ензими, антисептики, дезінфектанти, інсектоакарициди, дератизациди, пробіотики, діагностикуми, засоби догляду за тваринами та інші, що використовуються у тваринництві та ветеринарній медицині.

Відповідно до додатку 2 реєстраційного посвідчення виробу мишка (іграшка), вказана продукція є засобом догляду за котами призначений для вироблення у кішок різного віку навичок полювання, відволікання уваги при періодичному статевому збудженні.

Таким чином, станом на дату реалізації позивачем названої продукції (іграшки - мишки) та проведення розрахунку за неї, така продукція охоплювалася поняттям ветеринарних препаратів, а відтак на продаж такої продукції в той момент поширювалася дія пільгового торгового патенту №172187 на здійснення торгівельної діяльності за готівкові кошти ветеринарними препаратами.

Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.02.2010 року № 0000392342/0, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 65014,65 грн. за порушення п. 4 Указу Президента України від 16.03.1995 року № 227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві» то при аналізі вказаного рішення встановлено, що надходження коштів позивачу за реалізовану ним сільськогосподарську продукцію мало місце в період з 06.11.2007 року по 24.03.2008 року та в період з 20.02.2008 року по 13.06.2008 року. Спірне рішення позивачем винесено 19.02.2010 року,

Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення від 19.02.2010 року № 0000392342/0 прийнято зі спливом річного терміну від названої в додатках до акту перевірки дати проведення розрахунків покупців з позивачем за продану ним сільськогосподарську продукцію, що і є достатньою підставою для його скасування.

Враховуючи вказане, судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 р. по справі№2а-1231/10/1770 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя В.П. Любашевський

Судді О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін