Ухвала суду № 16490419, 15.06.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 р. Справа № 33177/10/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівЛіщинського А.М. та Носа С.П.,

при секретарі судового засідання Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.09.2010р. в адміністративній справі за позовом Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лембридж» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

21.05.2010р. позивач Спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю /СП ТзОВ ВКФ/ «Лембридж» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про доповнення до позовної заяви, просив визнати неправомірними дії посадових осіб Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Сихівському районі м.Львова з приводу проведення 25-26.03.2010р. позапланової виїзної перевірки підприємства; визнати недійсним (нечинним) податкові повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м.Львова № 000101232/0 від 07.05.2010р. та № 000102232/0 від 07.05.2010р.; судові витрати покласти на відповідача (Т.1, а.с.4-7, 75-87).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.09.2010р. заявлений позов задоволено частково, визнані протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м.Львова № 000101232/0 від 07.05.2010р. та № 000102232/0 від 07.05.2010р.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з державного бюджету на користь позивача судові витрати у формі судового збору в розмірі 01 грн. 70 коп. (Т.4, а.с.290-302).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач ДПІ у Сихівському районі м.Львова, яка покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.4, а.с.303-305).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що податковим органом у відповідності до вимог чинного законодавства проведена перевірка позивача; згідно результатів вказаної перевірки виявлена відсутність первинних документів для підтвердження формування підприємством валових витрат, також серед наданих для перевірки документів є відсутніми товарно-транспортні накладні на переміщення товарів; зустрічними перевірками по ланцюгам постачання товарів встановлені відносини з фіктивними підприємствами. Наведені обставини в своїй сукупності свідчать про укладання позивачем договорів без мети настання реальних наслідків, отримання безпідставної податкової вигоди, що полягає у безпідставному формуванні валових витрат та заниженні податку на додану вартість.

Під час апеляційного розгляду до справи вступила прокуратура Львівської обл. в цілях здійснення представництва інтересів держави в особі ДПІ у Сихівському районі м.Львова (Т.5, а.с.20).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, прокурора та представників відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 25.03.2010р.-26.03.2010р. відповідачем ДПІ у Сихівському районі м.Львова проведена позапланова виїзна документальна перевірка СП ТзОВ ВКФ «Лембридж» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р., по результатам якої складено Акт перевірки № 877/23-209/14333797 від 26.03.2010р. (а.с.Т.1, а.с.25-55).

Вказана перевірка проведена згідно з направленням № 177 від 25.03.2010р. та наказу ДПІ у Сихівському районі м. Львова № 139 від 25.03.2010р. «Про проведення позапланової документальної перевірки СП ТОВ ВКФ «Лембридж», а також постанови слідчого СВ ПМ ДПА у Львівській обл. від 25.03.2010р. про призначення позапланової виїзної документальної перевірки (Т.1, а.с.10-11, 62, 71).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме виявлено безпідставне включення до складу валових витрат за 2008 рік через відсутність первинних документів суми 2715716 грн., також за 2009 рік безпідставно включено до складу валових витрат суму 2303835 грн. по операціям з придбання товарів в СПД ОСОБА_3 та ПП ФПК «Каскад», що призвело до заниження податку на прибуток за 2008-2009рр. на загальну суму 1254888 грн.

Також встановлено порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки останнім безпідставно включено суми ПДВ по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) в СПД ОСОБА_4 за період 2008 року в сумі 559860 грн., від СПД ОСОБА_3 за період 2009р. в сумі 372444 грн. та ПП ФПК «Каскад» на суму 88323 грн., всього на загальну суму 1020627 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001012321/0 від 07.05.2010р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 1766912 грн. (основний платіж - 1254888 грн., штрафні санкції - 511304 грн.), та № 0001022321/0 від 07.05.2010р. про визначення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1530940 грн. (основний платіж - 1020627 грн., штрафні санкції - 510313 грн.) (Т.1, а.с.8, 9).

Частково задовольняючи заявлений позов і скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом допущені порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р., при цьому на момент проведення спірної перевірки не було порушеної кримінальної справи відносно посадових осіб СП ТзОВ ВКФ «Лембридж», через що відповідач повинен був звернутися до суду із відповідним позовом про отримання дозволу на проведення позапланової перевірки. Сама перевірка проводилися не за місцем знаходження платника податків, а в приміщенні СВ ПМ ДПА у Львівської обл. на підставі вилучених в ході слідчих дій первинних документів підприємства.

Також наданими документами і згідно пояснень представників позивача стверджується проведення господарських операцій з його контрагентами, а також подальша реалізація придбаних товарів ДТГО «Львівська залізниця», ДТГО «Південно-західна залізниця», МТП «Южний», що свідчить про реальність проведених господарських операцій; сама ж відсутність товарно-транспортних накладних за наявності інших документів не є належним доказом відсутності поставок товарів.

Окрім цього, на час здійснення господарських операцій позивачем, його постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зареєстровані як платники податку на додану вартість; виходячи з принципу індивідуальної відповідальності позивач не повинен нести відповідальності за несплату податків постачальниками чи недостовірність відомостей контрагентів своїх постачальників.

При вирішенні позовної вимоги про визнання неправомірними дій посадових осіб ДПІ у Сихівському районі м.Львова під час проведення позапланової виїзної перевірки суд виходив з того, що неправомірність є підставою позовної вимоги про скасування податкових повідомлень рішень; у мотивувальній частині постанови суд встановив протиправність спірних дій, проте такі протиправні дії самі по собі не мають самостійного значення, оскільки їх наслідком є прийняття протиправних рішень про визначення податкових зобов'язань. З урахуванням наведеного, беручи до уваги неможливість захистити порушене право позивача в такий спосіб, судом в цій частині у позові відмовлено.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать фактичним обставинам справи і не відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Відповідно до ч.13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Відповідно до постанови слідчого СВ ПМ ДПА у Львівській обл. від 25.03.2010р. про призначення позапланової виїзної документальної перевірки призначено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства СП ТзОВ ВКФ «Лембридж».

На виконання даної постанови податковим органом прийнято наказ № 139 від 25.03.2010р. про проведення позапланової виїзної документальної перевірки СП ТзОВ ВКФ «Лембридж» та виписані направлення на проведення перевірки з 25.03.2010р. по 31.03.2010р.

За результатами перевірки та із врахуванням довідки УПМ ДПА у Львівській обл. про проведення дослідження фінансово-господарської діяльності СП ТзОВ ВКФ «Лембридж», складено Акт перевірки № 877/23-209/14333797 від 26.03.2010р., який скеровано на юридичну адресу позивача 29.03.2010р. (Т.1, а.с.63).

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем 07.05.2010р., тобто, після того, як позивач не скористався своїм правом на подання заперечень на Акт перевірки; вказані повідомлення-рішення скеровані на адресу позивача і отримані ним 17.05.2010р. (Т.1, а.с.65).

Також 18.08.2010р. заступником начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Львівській обл. підполковником податкової міліції Любченко А.О. винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно директора СП ТзОВ ВКФ «Лембридж» ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.205, ч.2 ст.212, ч.2 ст.366 КК України (Т.3, а.с.82, Т.5, а.с.7-9).

Визнаючи протиправними і скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, судом враховано неправомірність проведеної позапланової перевірки, оскільки у розглядуваному випадку остання повинна була проводитися лише за рішенням суду.

Разом з тим, наказ про проведення позапланової перевірки платником податків не оскаржувався в судовому порядку; видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні п.1 ч.2 ст.17 КАС України.

Оцінюючи в сукупності наведені обставини, колегія суддів вважає, що доводи позивача про порушення ДПІ у Сихівському районі м.Львова вимог закону при призначенні та проведенні перевірки не ґрунтуються на фактичних обставинах справи; також вказана перевірка була призначена на виконання постанови слідчого, яка в силу приписів ст.14 КПК України є обовязковою до виконання податковим органом.

Також з Акту перевірки і долучених до матеріалів справи документів убачається, що посадові особи позивача були повідомлені про проведення перевірки, документи для проведення перевірки були надані слідчим відділом та попередньо вилучені в порядку КПК України на підприємстві; також відсутні порушення процедури винесення і скерування на адресу платника податків податкових повідомлень-рішень, яка передбачена наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р.

Додатково колегія суддів відзначає, що проведення позапланової перевірки не створює небезпеки інтересам відповідного платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. У свою чергу нарахування і стягнення податкових зобов'язань регулюється нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якими передбачено окрему процедуру узгодження податкових зобов'язань.

З урахуванням наведеного слідує, що способом захисту платника податків в разі неправомірного проведення позапланової перевірки є оскарження наказу на проведення такої та визнання протиправними дій посадових осіб відповідача, які допущені під час проведення перевірки.

Разом з тим, такі порушення не можуть слугувати підставою для спростовування виявлених податковим органом під час проведення такої перевірки порушень податкового законодавства, через наявність яких податковим органом прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення.

В частині виявлених порушень податкового законодавства зі сторони платника податків колегія суддів враховує, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р. встановлено їх завищення на суму 5019551 грн.

Вказаний висновок податкового органу підтверджується тим, що відповідно до показників у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у р.04.11» за період 01.01.2008р.-31.12.2009р. позивач здійснював операції з придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 5110212 грн.

Згідно довідки УПМ ДПА у Львівській обл. № 16/263/14333797 від 26.03.2010р. про проведення дослідження фінансово-господарської діяльності СП ТзОВ ВКФ «Лембридж» за період з 01.01.2008р по 31.12.2009р. встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 04.1 Декларацій на суму 5019551 грн.

На підставі руху коштів по банківському рахунку, відкритого СПД ОСОБА_4 у ЛФ АБ «Київська Русь» за період з 05.12.2007р. по 31.12.2009р. встановлено, що за період 2008 року СП ТзОВ ВКФ «Лембридж» понесло витрати по оплаті товарів на користь постачальника СПД ОСОБА_4 в сумі 2291876 грн. (Т.ІІІ, а.с.215-250, Т.IV, а.с.1-75).

Разом з тим, в документах, наданих до перевірки СВ ПМ ДПА у Львівській обл., є відсутніми первинні документи на оприбуткування товарів (робіт, послуг) і на підтвердження валових витрат за 2008 рік на загальну суму 2715716 грн.; аналізом наданих первинних документів за 2009 рік встановлено наявність видаткових накладних, виписаних СПД ОСОБА_3 та ПП ФПК «Каскад».

Однак, товарно-транспортні накладні на переміщення товарно-матеріальних цінностей згідно таких видаткових накладних є відсутніми; при цьому за 2009 рік надано для перевірки виписані СПД ОСОБА_3 видаткові накладні на суму 1862220 грн. 28 коп. та ПП ФПК «Каскад» - на суму 441615 грн.

Предметом доказування в цьому випадку є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції із придбання товарів реальний характер, яким чином придбавалися товари і надавалися послуги, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

* неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

* відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

* облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

* здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Згідно з п.11 Глави перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затв. наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший-екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Також чинним законодавством не передбачена заміна вказаних транспортних документів будь-якими іншими документами.

За таких умов представлені позивачем листи підприємств, які мали взаємовідносини з його контрагентами, не спростовують висновків акту перевірки про формування останніми податкового кредиту та валових витрат на підставі господарських взаєморозрахунків з підприємствами, що мають ознаки фіктивності.

Окрім цього, здійснення поставки товарів на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а тому відсутність документів на перевезення може свідчить про нездійснення самих господарських операцій.

Таким чином, представленими доказами та з урахуванням вимог п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підтверджується факт безпідставного включення до складу валових витрат СП ТзОВ ВКФ «Лембридж» суми 5019551 грн., в тому числі за 2008 рік у звязку з відсутністю первинних документів - в сумі 2715716 грн. та за 2009 рік через відсутність товарно-супровідних документів по операціям з придбання товарів у СПД ОСОБА_3 та ПП ФПК «Каскад», - в сумі 2303835 грн., що в цілому призвело до заниження податку на прибуток підприємств за 2008-2009 роки на суму 1254888 грн.

Також перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р. встановлено його завищення на сумі 1020627 грн.

Згідно аналізу податкової звітності позивача, руху коштів по банківському рахунку СПД ОСОБА_4, а також перевірок контрагентів-постачальників убачається, що податковий кредит по проведеним господарським операціям фактично сформований безпідставно, оскільки контрагенти СПД ОСОБА_4 (а саме ТзОВ «Енерготрейд-Луганськ» і ТзОВ «ВС-Лугспецстрой») на момент проведення операцій були зняті з обліку через скасування державної реєстрації, останні формували податковий кредит від підприємств, які мають ознаки фіктивності (а саме ПП «Фунт-М», ПП «ТТК «Юнірон», ТзОВ «Ренесансбуд», ПП «Кортекс-Луга»), останні являлися ланкою конвертаційного центру, по діяльності якого порушено кримінальну справу (Т.3, а.с.178-214).

Окрім цього, позивачем не представлено товарно-транспортних документів на поставку товарів від СПД ОСОБА_4, перевіркою встановлено відсутність нерухомого та рухомого майна у вказаного постачальника, а також відсутність найманих працівників.

По операціях, які проведені з СПД ОСОБА_3, ревізорами податкового органу встановлено, що в 2009 році по вказаному контрагенту включено до складу податного кредиту суму 372444 грн. 17 коп., при цьому будь-яких товарно-транспортних документів по цим операціям не представлено.

Також до складу податкового кредиту в грудні 2009 року позивачем включено по операціям з ПП ФПК «Каскад» суму ПДВ в розмірі 88323 грн. по податковій накладній від 02.12.2009р. Аналіз ланцюга поставок вказує на те, що постачальниками товарів є підприємства ТзОВ «Емтако», ТзОВ «Лімниця», ПП «Трейд-Компани», місцезнаходження яких не встановлені, також відсутні товарно-транспортні документи на поставку товару позивачу.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про неможливість проведення вищеперерахованими підприємствами господарських операцій з позивачем, а надані первинні документи не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту, оскільки такі складені з порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», також відсутні документи про фактичне транспортування товарів.

За змістом ч.1 ст.228 ЦК України, правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою згаданої статті, є нікчемним.

Визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За таких обставин податковий орган підставно прийшов до фактичного висновку про нікчемність договорів, укладених між позивачем вищеперерахованими контрагентами.

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по цій категорії спорів, яка полягає в тому, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Таким чином, представленими доказами і вимогами пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підтверджується факт безпідставного включення до складу податкового кредиту СП ТзОВ ВКФ «Лембридж» за період з травня по грудень 2008 року по податкових накладних, виписаних СПД ОСОБА_4, суми ПДВ в розмірі 559860 грн., за період 2009 року по податкових накладних, виписаних СПД ОСОБА_3 суми ПДВ в розмірі 372444 грн. та податкових накладних, виписаних ПП ФПК «Каскад», суми ПДВ в розмірі 88323 грн., а всього 1020627 грн.

Під час апеляційного розгляду справи також представниками відповідача і прокурором були надані документи, які вказують на відсутність реальних поставок товарів позивачем на користь ДТГО «Львівська залізниця», свідчать про підроблення первинних документів; також правильність висновків податкового органу по розглядуваній справі підтверджується висновком судово-економічної експертизи, проведеної в рамках кримінальної справи № 139-2904 (Т.5, а.с.22-93).

Враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а відтак й покладених в основу прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, заявлений позивачем позов є безпідставним та необгрунтованим, через що задоволенню не підлягає.

Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими, оскільки такі не відповідають вимогам Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» і «Про податок на додану вартість» та іншим актам податкового законодавства.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.09.2010р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лембридж» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

С.П.Нос