Ухвала суду № 16490416, 15.06.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 р. Справа № 26546/10/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівЛіщинського А.М. та Носа С.П.,

при секретарі судового засідання Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської обл. на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.04.2010р. у адміністративній справі за позовом Агропромислового приватного підприємства «Мир» до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку з власників транспортних засобів,-

В С Т А Н О В И Л А:

03.09.2009р. позивач Агропромислове приватне підприємство /АПП/ «Мир» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції /МДПІ/ Рівненської обл. № 0000702342/0 від 20.02.2009р., № 0000702342/1 від 01.04.2009р., № 0000702342/2 від 18.06.2009р., № 0000702342/3 від 27.08.2009р. в частині донарахування податку на додану вартість /ПДВ/ в розмірі 53992 грн. за основним платежем та 26996 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також № 000073/1742/0 від 20.02.2009р., № 000073/1742/1 від 01.04.2009р., № 000073/1742/2 від 14.08.2009р., № 000073/1742/3 від 27.08.2009р. в частині нарахування податку з власників транспортних засобів в розмірі 1784 грн. 12 коп. за основним платежем та 892 грн. 06 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, з моменту їх прийняття; судові витрати покласти на відповідача (а.с.3-7).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.04.2010р. заявлений позов задоволено, вирішено питання про судові витрати (а.с.246-250).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Гощанська МДПІ Рівненської обл., яка покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.252-253).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що укладені позивачем з ТзОВ «Центуріон-Захід» угоди підписані зі сторони останнього неуповноваженою особою, і в силу закону є нікчемними, а тому не породжують відповідних правових наслідків; також матеріалами справи стверджується, що засновник і керівник ОСОБА_3. до здійснення вказаним підприємством фінансово-господарської діяльності жодного відношення немає.

Також не підтверджено позивачем формування податкового кредиту з операцій по придбанню дизельного палива в червні, липні та вересні 2008 року в ТзОВ «Контин-Галичина»; факт безпідставного невключення до розрахунку податку з власників транспортних засобів стверджується наданою органом ДАІ інформацією.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 21.01.2009р.-02.02.2009р. відповідачем Гощанською МДПІ проведена виїзна планова документальна перевірка АПП «Мир» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2008р., по результатам якої складено Акт перевірки № 54/2342/30717283 від 12.02.2009р. (а.с.8-39).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затв. наказом ДПА України № 469 від 08.10.1998р., у звязку з чим підприємством занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 53992 грн.; вимог ст.ст.1, 2, 5, 6 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», через що позивачем занижено податкове зобовязання з податку з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів, внаслідок чого не перераховано до бюджету суму податку в розмірі 2038 грн. 99 коп.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000702342/0 від 20.02.2009р.про визначення податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 53992 грн. за основним платежем та 26996 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також № 000073/1742/0 від 20.02.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів в розмірі 2038 грн. 99 коп. за основним платежем та 1019 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.41, 48).

За результатами процедури апеляційного узгодження сум податкових зобовязань рішенням ДПА в Рівненській обл. № 14956/25-16/88 від 12.08.2009р. внесені зміни до рішення ДПА в Рівненській обл. № 10578/25-16/88 від 10.06.2009р., згідно з якими зменшено розмір податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів на 382 грн. 31 коп., через що в цій частині було відкликане податкове повідомлення-рішення № 000073/1742/2 від 18.06.2009р. та прийнято нове податкові повідомлення-рішення № 000073/1742/2 від 14.08.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів в розмірі 1784 грн. 12 коп. за основним платежем та 892 грн. 06 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Решта скарг позивача щодо донарахування податкових зобовязань із вказаних податків були відхилені, а податковим органом прийняті нові податкові повідомлення-рішення на аналогічні суми визначених податкових зобовязань (а.с.42-47).

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень є висновки податкового органу по результатах проведеної перевірки про те, що господарські операції з ТзОВ «Центуріон-Захід» не підтверджені належними первинними документами, в судовому порядку скасовано державну реєстрацію цього контрагента, відносно його посадових осіб порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України; представленими підприємством фіскальними чеками не підтверджується факт придбання дизельного палива в ТзОВ «Контин-Галичина»; також рішення про донарахування податку з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів ґрунтується на інформації ДАІ про реєстрацію транспортних засобів за позивачем.

Задовольняючи заявлений позов і скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що факт проведення господарських операцій із ТзОВ «Центуріон-Захід» підтверджується представленими позивачем первинними документами, вказана особа на момент здійснення таких операцій була у встановленому порядку зареєстрована як платник ПДВ; рішення суду про скасування державної реєстрації субєкта господарювання не тягне за собою недійсності всіх угод, які були укладені останнім; матеріали кримінальної справи не можуть в силу вимог ст.62 Конституції України прийматися до уваги судом при розгляді наведеного спору; відсутні правові підстави для визнання нікчемними угод з наведеним постачальником.

Також чинне законодавство не зобовязує платника податків перевіряти відповідність податкового номера постачальника товару його фактичним даним; жодних доказів підроблення наведених документів відповідачем не представлено, а тому підстави для виключення сум ПДВ з податкового кредиту є відсутніми.

Окрім цього, даними бухгалтерського обліку позивача стверджується, що у власності підприємства перебувало 12 транспортних засобів, також факт відсутності в позивача інших автомобілів стверджується інформацію ВРЕР (м.Острог) УДАІ УМВС України в Рівненській обл.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать фактичним обставинам справи і не відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

В частині правомірності визначення податкових зобовязань з ПДВ по операціям з ТзОВ «Центуріон-Захід» предметом доказування є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання податкової вигоди, чи мали операції із придбання товарів реальний характер, яким чином придбавалися товари і надавалися послуги, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

* неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

* відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

* облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

* здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

У розглядуваній справі приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, податковий орган виходив із сукупності обставин, які вказують на безпідставне формування податкового кредиту із господарських операцій, проведених з контрагентом ТзОВ «Центуріон-Захід».

Зокрема, із відповіді ДПІ у м.Рівне слідує, що на вказаному підприємстві працює 0 працівників, а директором останнього є ОСОБА_3. (а.с.92); органами податкової міліції порушена кримінальна справа відносно посадових осіб ТзОВ «Центуріон-Захід» за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України; поясненнями ОСОБА_3 спростовується його участь в фінансово-господарській діяльності вказаного підприємства, в тому числі підписання ним бухгалтерських документів; рішенням суду від 06.11.2008р. визнано недійсними установчі документи ТзОВ «Центуріон-Захід» та скасовано його державну реєстрацію (а.с.224-227).

Окрім цього, цим контрагентом позивача не включено до складу податкових зобовязань відповідних сум ПДВ (а.с.274).

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про неможливість проведення ТзОВ «Центуріон-Захід» господарських операцій з позивачем, а надані первинні документи не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту, оскільки такі складені з порушенням п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затв. наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р., при цьому останні підписані неуповноваженою особою ОСОБА_4

За змістом ч.1 ст.228 ЦК України, правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою згаданої статті, є нікчемним.

Визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За таких обставин податковий орган підставно прийшов до фактичного висновку про нікчемність договорів, укладених між позивачем та ТзОВ «Центуріон-Захід»

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по цій категорії спорів, яка полягає в тому, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Стосовно віднесення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених по операціях з придбання дизельного пального колегія суддів виходить з того, що надані позивачем первинні документи містять недостовірні дані в частині податкового номеру ТзОВ Контин-Галичина» (а.с.186-215, 241), зазначений в них податковий номер належить іншому платнику податків, а відтак податковий орган прийшов до вірного висновку про безпідставне врахування позивачем цих документів при формуванні податкового кредиту.

Окрім цього, позивач не звертався із відповідними скаргами до податкового органу щодо невидачі належно оформлених податкових накладних по вказаним операціям для проведення позапланової перевірки і підтвердження відображення постачальником зобовязань за такою господарською операцією.

Таким чином, в порушення вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) позивачем занижена сума ПДВ за лютий, квітень-вересень 2008 року на 53992 грн.

В частині визначення податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів колегія суддів враховує, що згідно наданої на запит Гощанської МДПІ органами ДАІ інформації за позивачем зареєстровано 62 одиниці транспортних засобів, із яких 5 одиниць протягом охопленого перевіркою періоду не включені у відповідні розрахунки.

В цілях уникнення розбіжностей, які наявні у матеріалах справи щодо належності позивачу спірних транспортних засобів суд апеляційної інстанції звертався із відповідними запитами до органу ДАІ та Сільськогосподарського виробничого кооперативу-Агрофірми «Мир» (а.с.278, 279).

Згідно відповіді ВРЕР (м.Острог) УДАІ УМВС України в Рівненській обл. спірні автомобілі, а саме: Ауді 100, 1993р.в., днз. НОМЕР_1, свідоцтво РВС НОМЕР_4; ВАЗ-21213, 1995р.в., днз. НОМЕР_2, свідоцтво РВС НОМЕР_3; УАЗ-469Б, 1976р.в., днз. НОМЕР_5, свідоцтво РВС НОМЕР_6; УАЗ-469, 1980р.в., днз.НОМЕР_7, свідоцтво РВС НОМЕР_8; УАЗ-31512, 1992р.в., днз. НОМЕР_9, свідоцтво РВС НОМЕР_10, перереєстровані на АПП «Мир», код ЄДРПОУ 30717283 (а.с.283).

Оскільки відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затв. постановою КМ України № 1388 від 07.09.1998р., державна реєстрація транспортних засобів проводиться органами Державної автомобільної інспекції МВС України, тому податковим органом правомірно враховані в розглядуваному випадку надані ВРЕР (м.Острог) УДАІ УМВС України в Рівненській обл. відомості про належність позивачу спірних автомобілів; вказана інформація підтверджена органом ДАІ й під час апеляційного розгляду справи.

Відповідь, яка надійшла від Сільськогосподарського виробничого кооперативу-Агрофірми «Мир», колегія суддів до уваги не приймає, оскільки така суперечить матеріалам та фактичним обставинам справи (а.с.285).

Звідси, в порушення вимог ст.ст.1, 2, 5, 6 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» позивачем занижено податкове зобовязання з податку з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів, внаслідок чого не перераховано до бюджету суму податку в розмірі 1784 грн. 12 коп.

Враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затв. наказом ДПА України № 469 від 08.10.1998р., ст.ст.1, 2, 5, 6 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», а відтак й покладених в основу прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, заявлений позивачем позов є безпідставним та необгрунтованим, через що задоволенню не підлягає.

Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими, оскільки такі не відповідають вимогам Законів України «Про податок на додану вартість», «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» та іншим актам податкового законодавства.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської обл. задоволити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.04.2010р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Агропромислового приватного підприємства «Мир» до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку з власників транспортних засобів, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

С.П.Нос