Ухвала суду № 16490138, 21.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5907/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" червня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Дурицької О.М., Борисюк Л.П.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада»про стягнення економічних санкцій у розмірі 1708069,32 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2010 року позивач Державна інспекція з контролю за цінами в м. Києві звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада»про стягнення економічних санкцій у розмірі 1708069,32 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2011 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні вимог позивача відмовити.

Сторони в судове засідання не зявились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада»зареєстроване Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 10.02.1999 року, код ЄДРПОУ 30300272.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про ціни та ціноутворення»державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, котрі мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Статтею 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення»передбачено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні та застосуванні державних фіксованих і регульованих цін і тарифів. При цьому контролюються правомірність їх застосування і дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за дотриманням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 Положення про Державну інспекцію по контролю за цінами, затвердженої Постановою Кабінетом Міністрів України № 1819 «Про питання Державної інспекції по контролю за цінами»головним органом, уповноваженим контролювати встановлення і застосування державних фіксованих і регульованих цін і тарифів, є Державна інспекція з контролю за цінами, що діє у складі Міністерства економіки та перебуває в його підпорядкуванні

Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві на підставі посвідчення від 18 лютого 2010 року №121, пункту 4.1.5 Плану роботи на І квартал 2010 року проведена перевірка ТОВ «Рада»з питань додержання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги за період січень - грудень 2009 року.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що при розрахунках з мешканцями житлового комплексу, що знаходиться на обслуговуванні, протягом січня 2009 року - грудня 2009 року застосовано завищений тариф по вказаній послузі.

При розрахунках із споживачами за послугу теплопостачання відповідачем, в порушення розпоряджень КМДА від 30.07.2007 року №978 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», від 29.04.2009 року № 520 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення», від 31.08.2009 року № 981 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення», від 15.10.2009 року № 1192 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»застосовувало завищений тариф по вказаній послузі.

Загальна сума необґрунтовано нарахованих коштів протягом січня 2009 року - грудня 2009 року складає 1050380,83 грн. - на яку підприємству слід провести перерахунок із споживачами, в розрахунку 12,39 за 1 м.кв. опалювальної площі квартир, при цьому необґрунтовано отримана підприємством виручка складає 569356,44 грн. з урахуванням рівня сплати.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»зазначена сума підлягає вилученню в доход бюджету, із застосуванням штрафних санкцій в двократному розмірі.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №052 від 09.03.2010 року, на підставі якого 12.03.2010 року Інспекцією винесено рішення №37 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 1708069,32 грн..

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про скасування рішення № 37 від 12.03.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 1708069,32 грн. .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2010 року по справі №2а-9875/10/2670 залишено без розгляду позовну заяву ТОВ «Рада».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 року апеляційну скаргу ТОВ «Рада»залишено без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2010 року залишено без змін.

Згідно ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його нескасовано, набирає законної сили післяповернення апеляційної скарги,відмови у відкритті апеляційного провадження абонабрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем в самостійному порядку не сплачена сума економічних санкцій, у звязку з чим зазначена сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Інші твердження, як обґрунтування вимог апеляційної скарги, не заслуговують на увагу, оскільки предметом позову є стягнення з відповідача штрафних санкцій та необґрунтовано одержаної виручки.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Твердження апелянта не ґрунтуються на належній доказовій базі та правильному трактуванні норм права.

Суд першої інстанції вірно застосував положення Закону України «Про ціни і ціноутворення», правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 29.06.2011 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя: Бистрик Г.М.