Ухвала суду № 16490135, 09.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17412/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Грибан І.О.

судді Вівдиченко Т.Р., Ісаєнко Ю.А.

розглянув в порядку письмового провадження в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.01.2011р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська Судноплавно-Стівідорна Компанія»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва про визнання протиправними дій щодо невизнання податкової декларації, зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.01.2011р. позовні вимоги задоволено частково : визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва щодо визнання неподаною податкової звітності Товариством з обмеженою відповідальністю Дунайська Судноплавно-Стівідорна Компанія»з податку на додану вартість за вересень 2010 року; зобовязано відповідача прийняти податкову декларацію Товариства з податку на додану вартість за вересень 2010 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що при неприйнятті податкової декларацій з податку на додану вартість за а вересень 2010 року відповідач діяв в межах чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного. виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та з матеріалів справи вбачається, що позивач , як субєкт господарювання та платник податку на додатну вартість перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дарницькому районі м.Києва.

09.10. 2010р. позивачем направлено поштою на адресу відповідача декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010року.

Відповідач листом від 19.10.2010р. повідомив позивача, що дана податкова декларація не визнана як податкова звітність на підставі пп..4.2.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки її підписано невідповідними особами згідно реєстраційної частини облікової справи платника податків.

Визнаючи протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва щодо визнання неподаною податкової звітності суд першої інстанції виходив з того ,що відповідачем не надано обєктивних доказів правомірності своїх дій, а доводи відповідача щодо порушення позивачем норм наказу ДПА України №827 від 31.12.2008р. є безпідставними, оскільки даним нормативно-правовий акт не зареєстрований в Міністерстві юстиції і не є обовязковим для виконання платником податків.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується, за вважає за необхідне зазначити про наступне.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова декларація - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У разі якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), такий платник податків має право надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Зазначена вище норма містить вичерпний перелік підстав для не визнання контролюючим органом податкової звітності як податкової декларації, а саме: 1) в ній не зазначено обовязкових реквізитів, 2) її не підписано відповідними посадовими особами, 3) не скріплено печаткою-платника податків.

Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання" (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій).

Окрім того, структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181).

Орган владних повноважень, при виконанні покладених на нього функцій, та прийнятті рішень, зобовязаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, подана позивачем декларація містила необхідні реквізити, та підписана відповідними посадовими особами, зокрема головним бухгалтером ОСОБА_2, яка працює на посаді головного бухгалтера у позивача з 02.07.07р. Згідно акту перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010року від 16.09.2010року № 5814/07-10/31012697, що складено відповідачем головним бухгалтером підприємства податковим органом вказано ОСОБА_2

Доводи відповідача, що дані про головного бухгалтера позивача надійшли до Державного реєстратора лише 02.12.2010року до уваги не приймаються, оскільки відповідачем не надано суду витягу( інформації) з Єдиного банку даних про юридичних осіб на час прийняття рішення про невизнання податкової звітності за вересень 2010року, що могло б бути підставою для вчинення оскаржуваних дій.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини, наведені відповідачем в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно зясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 197, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.01.2011р.залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя Т.Р.Вівдиченко

Суддя Ю.А.Ісаєнко