Ухвала суду № 16490132, 09.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-16955/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Грибан І.О.

судді Вівдиченко Т.Р., Ісаєнко Ю.А.

розглянув в порядку письмового провадження в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.02.2011р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська Солевидобувна компанія»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва про визнання протиправними дій, зобовязання прийняти податкову звітність -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.02.2011р. позовні вимоги задоволено : визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва щодо визнання неподаною податкової звітності Товариством з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія»з податку на додану вартість за звітний період липень, серпень, вересень 2010 року; зобовязано Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м. Києва визнати (прийняти) податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія»з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2010 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що при невизнанні податкових декларацій з податку на додану вартість за липень, серпень та вересень 2010 року діяв в межах чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає ,що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного. виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія»(код ЄДРПОУ 30098637) перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва.

16 лютого 2010 року між позивачем та відповідачем укладений договір №4652 про визнання електронних документів. 18 серпня 2010 року позивачем направлено електронною поштою декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року з необхідними доданими документами.

Листом №22317/10/28-011 від 04.08.2010р. відповідач повідомив, що подана декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року не визнається як податкова декларація з ПДВ на тій підставі, що вона не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки до неї не додані необхідні додатки.

Позивач листом №1469 від 07.09.2010р. направив на адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва необхідні додатки.

15 вересня 2010 року позивач направив на адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року з поштовим повідомленням.

Листом №27028/10/28-011 від 21.09.2010р. відповідач повідомив, що податкова декларація з ПДВ за липень 2010 року не визнається як податкова звітність на підставі: «у декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною та запропоновано подати нову декларацію з податку на додану вартість.

20 вересня 2010 року позивач направив на адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року з поштовим повідомленням.

Листом №27647/10/28-011 від 27.09.2010р. відповідач повідомив, що податкова декларація з ПДВ за серпень 2010 року не визнається як податкова звітність на підставі: «не можливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті).

12 жовтня 2010 року позивач направив відповідачу податкові декларації з ПДВ за липень та серпень 2010 року.

Листом №29394/10/28-011 від 19.10.2010р. відповідач повідомив, що податкова декларація з ПДВ за липень 2010 року не визнана як податковий звіт на підставі: «декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі).

Листом №29395/10/28-011 від 19.10.2010р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва повідомила, що податкова декларація з ПДВ за серпень 2010 року не визнана податковою звітністю на підставі: «декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі) та запропоновано подати нову декларацію з податку на додану вартість.

20 жовтня 2010 року позивач направив на адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва поштою податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року з необхідними додатками та скаргою.

27 жовтня 2010 року відповідач листом №30442/10/28-011 повідомив, що податкова декларація з ПДВ за вересень 2010 року не визнана податковою звітністю на підставі: «без заповнення або прокреслення всіх рядків декларації»та запропоновано подати нову декларацію з податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень та вересень 2010 року містили всі обовязкові реквізити: підписані відповідними посадовими особами та скріплені печаткою платника податків, а тому у відповідача відсутні підстави неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія».

Колегія суддів апеляційної інстанції з даним висновком суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова декларація - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У разі якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), такий платник податків має право надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Зазначена вище норма містить вичерпний перелік підстав для не визнання контролюючим органом податкової звітності як податкової декларації, а саме: 1) в ній не зазначено обовязкових реквізитів, 2) її не підписано відповідними посадовими особами, 3) не скріплено печаткою-платника податків.

Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання" (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій).

Окрім того, структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181).

Орган владних повноважень, при виконанні покладених на нього функцій, та прийнятті рішень, зобовязаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, подані позивачем декларації містили необхідні реквізити, зокрема зазначено найменування підприємства згідно з даними, внесеними до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Декларації підписані відповідними посадовими особами та не містять виправлень, підчисток тощо.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмовивши в прийняття податкової звітності з підстав не передбачених в п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідач перевищив надані повноваження, тому прийняте ним рішення є неправомірним.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.02 2011 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 197, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.02 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя Т.Р.Вівдиченко

Суддя Ю.А.Ісаєнко