Рішення № 16488725, 14.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р. Справа № 5023/3491/11

вх. № 3491/11

Суддя господарського суду Ковальчук Л.В.

при секретарі судовогозасідання Гетьман І.А.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 1 від 06.08.10 р. відповідача - ОСОБА_2, дов. б/н від 11.06.11 р.

розглянувши справу за позовом ПП "Стройпром", м. Харків

до СПДФО ОСОБА_3, с. Хролі

про стягнення 8398,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 5506,00 грн., пеню в сумі 658,90 грн., інфляційні в сумі 1756,41 грн. 3% річних в сумі 476,98 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю, просить суд позов задовольнити.

Відповідач відзив на позов не надав, однак в судовому засіданні проти позову заперечує, просить суд в його задоволенні відмовити.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 12.05.08 р. між сторонами було укладено договір № 45 купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, передбачену договором. Відповідно до п.2.2 договору, сторони погодили строк поставки продукції в термін 10 банківських днів з моменту отримання передоплати 100%. Відповідно до п.5.5 договору оплата за продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 100% попередньої оплати в термін п'яти банківських днів з моменту підписання даного договору.

Додаткових угод щодо зміни умов договору в частині поставки продукції та її оплати сторони не укладали.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 16.05.08 р. частково перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 94494,00 грн. в рахунок попередньої оплати, що підтверджується копією банківської виписки, наявною в матеріалах справи.

Позивач 16.05.08 р. поставив відповідачу, погоджену договором продукцію, відповідно до витратної накладної РН-01432 від 16.05.08 р., в порушення п.2.2 договору, який передбачає поставку після отримання 100% передоплати.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони своїми діями змінили умови договору в частині поставки та оплати продукції.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується довіреністю ЯЖЧ 567063 від14.05.08 р., наявною в матеріалах справи.

Відповідно до п.5.2 договору ціна кожної одиниці поставляємої продукції узгоджується сторонами в сумі 100000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 16666,67 грн..

З огляду на надані докази, відповідач частково оплатив вартість продукції в сумі 94494,00 грн., таким чином у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 5506,00 грн., яка до теперішнього часу не відшкодована.

Позивач 06.04.2011 р. направив на адресу відповідача претензію № 28 з вимогою погасити заборгованість, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 5506,00 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача пені в сумі 658,90 грн., індексу інфляції в сумі 1756,41 грн., 3% річних в сумі 476,98 грн.

Розглянувши дані позовні вимоги, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданого розрахунку пені, 3% річних та індексу інфляції, позивач здійснив їх нарахування за період червень 2008 р. - квітень 2011 р. індексу інфляції, з травня 2008 р. по квітень 2011 р. 3% річних, та з травня по листопад 2008 р. пені.

Дане нарахування є безпідставним, оскільки сторони своїми діями змінили умови договору в частині поставки та оплати продукції. Так, відповідач частково перерахував грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача, а позивач в порушення п.2.2 договору, який передбачає строк поставки продукції в термін 10 банківських днів з моменту отримання попередньої оплати 100%, поставив відповідачеві продукцію, обумовлену договором.

Сторонами до суду не було надано доказів укладання додаткової угоди щодо строків поставки та оплати продукції.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся на адресу відповідача з претензією про погашення заборгованості лише 06.04.2011 р., в якій вимагав погасити борг в термін 10 днів після отримання зазначеної претензії.

Таким чином, зобов'язання по оплаті заборгованості за продукцію у відповідача виник в квітні 2011 р., у зв'язку з чим і нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції повинно було здійснюватись позивачем з квітня 2011 року, а не з 2008 року.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст.33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідент. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Приватного підприємства "Стройпром" (61124, м.Харків, вул.Вишнева,38, код ЄДРПОУ 30986570, р/р 26000161442 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Київ, МФО 380805) - 5506,00 грн. основного боргу, 66,87 грн. держмита та 154,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Суддя Ковальчук Л.В.

Повне рішення складено 16.06.11 р.